АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-408/2010 Головуючий в 1 інстанції:
Кузьміна О.І.
Категорія:ст.366 ч.1 КК України Доповідач : Коровайко О.І.
Іменем України
У Х В А Л А
20 квітня 2010 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :
головуючого Годуна В.А.
суддів Коровайка О.І., Чупини С.П.
з участю прокурора Литвиненка О.О.
адвоката ОСОБА_2
звільненого від кримінальної ОСОБА_3
відповідальності
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
Цією постановою відповідно до ст. 7-2 КПК України, у зв’язку з дійовим каяттям, закрито провадження у кримінальній справі щодо:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зеленче Дунаєвецького району Хмельницької області, гр-на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого першим заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, проживаючого АДРЕСА_1 не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України та звільнено його від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він будучи першим заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області та керуючись у своїй діяльності посадовою інструкцією, затвердженою начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища від 05.03.2009 року та здійснюючи функції, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками з правом підпису і таким чином, будучи службовою особою скоїв службове підроблення, а саме: у невстановлений час, навмисно з метою отримання ПОК «Зоря» дозволу на спеціальне водокористування, при розгляді клопотання ПОК «Зоря» про продовження дії дозволу на спеціальне водокористування, вніс до старого дозволу № Укр4405-ХРС від 26.01.2007 року дані , які не відповідають дійсності, а саме: 30.12.2008 року продовжив строк його дії до 01.01.2010року, після чого підписав зазначений дозвіл № Укр4405-ХРС від 26.01.2007 року, що не відповідає дійсності, оскільки в продовженні строку дії ПОК «Зоря» 12.09.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища за підписом ОСОБА_3 було відмовлено.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок по справі, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що призвело до безпідставного закриття провадження у кримінальній справі. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, вислухавши ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2, які вважали апеляцію прокурора не підлягаючою задоволенню, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Закриваючи провадження у зазначеній кримінальній справі, суд послався на те, що підсудний обвинувачується у скоєнні злочину невеликої тяжкості, раніше не судимий, характеризується позитивно, має сім’ю постійне місце проживання, у скоєному щиро розкаявся і засудив свій поступок, матеріальна шкода відсутня, а тому правильно дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, у зв’язку з дійовим каяттям.
З огляду на те, що відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язковим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано звільнив ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закрив провадження у кримінальній справі у зв’язку з дійовим каяттям за обставин встановлених під час судового розгляду, які свідчать про його дійове каяття у скоєному злочині та засудження своїх дій.
Про наявність підстав до застосування звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, відповідної поведінки та відношення до скоєного злочину ОСОБА_3, зокрема свідчить його клопотання до суду (а.с.139), в якому він повністю визнав свою провину у скоєному злочині, розкаявся у скоєному злочині і просить застосувати до нього ст.45 КК України. А тому у зв’язку з наведеним, суд вмотивовано задовольнив зауваження на протокол судового засідання щодо пояснень ОСОБА_3 про визнання повністю ним своєї вини, щирому каятті у вчиненому та визнанні ним умисного порушення чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора щодо неправильності трактування судом вимог закону про можливість застосування до ОСОБА_3 звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям враховуючи, що застосування цієї норми закону розповсюджується лише на осіб, які в перше, вчинили злочин невеликої тяжкості, а ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та звільнявся від нею у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу, не ґрунтуються на законі.
Так в контексті ст.45 КК України під вчиненням злочину вперше розуміється, що особа раніше не вчинила будь-якого діяння передбаченого Особливою частиною КК України, про що на практиці свідчить відсутність: у особи непогашеної або незнятої судимості за раніше вчинений злочин; кримінальної справи, порушеної у зв’язку із вчиненням особою будь-якого злочину. Особою, яка вперше вчинила злочин, з юридичної точки зору слід також визнавати особу, яка раніше хоч і вчинила кримінально каране діяння, але була правомірно звільнена від кримінальної відповідальності.
Підстав вважати постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 29 серпня 2006 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею його на поруки трудовому колективу Державного управління екології та природних ресурсів у Херсонській області ( а.с. 146) неправомірною, під час судового розгляду не встановлено.
Також колегія суддів вважає, що застосування ст. 45 КК України, як правило передбачає сукупність усіх перелічених у ній елементів. Проте звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 45 КК України не виключається у тому разі, коли винний, об’єктивно позбавлений можливості виконати усі вимоги закріплені у цій нормі, тобто при відсутності заподіяних збитків, коли посягання фактично не спричинило суспільно небезпечних наслідків у зв’язку з чим дійове каяття може не включати відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди, а також активного сприяння розкриттю злочину у зв’язку з тим, що правоохоронним органам самостійно вдалося розкрити злочин.
Таким чином, колегія суддів вважає, що за наявності вказаних підстав, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, а тому її слід залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі – залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2009 року щодо ОСОБА_3 без зміни.
Головуючий :
Судді :