Справа № 22ц-2915/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Макаров М.О.
Категорія 5 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Глущенко Н.Г.
Суддів : Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.
При секретарі: Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів та припинення права власності на частину будинку і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа – виконком Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визначення поряду користування будинком та земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Дніпропетровського районного суду від 3 лютого 2010 року частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування будинком та земельною ділянкою; визначено порядок користування будинкомАДРЕСА_1, виділено в цьому будинку в користування ОСОБА_3 кімнату № 5 площею 9,4 кв. м., а ОСОБА_2 – кімнати № 6 площею 9,5 кв. м. та № 7 площею 16,4 кв. м.; коридор, комору, ванну кімнату, кухню та передпокій залишено в їх загальному користуванні; в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 та позові ОСОБА_2 до неї про встановлення фактів та припинення права власності відмовлено; вирішено питання щодо судових витрат.
Ухвалою районного суду від 10 березня 2010 року виправлена описка в описовій частині рішення відносно розміру матеріальних збитків за утримання будинку.
ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права, при розгляді справи суд допусти порушення вимог норм процесуального права.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2, на підставі рішення Дніпропетровського районного суду від 20 квітня 2005 року (а. с. 9-11), в порядку спадкування, належить ѕ частини будинку поАДРЕСА_1, а його сестрі ОСОБА_3 – на підставі рішення Дніпропетровського районного суду від 6 жовтня 2005 року (а. с. 12), також, в порядку спадкування, належить ј частина зазначеного будинку.
Між сторонами виникла суперечка з приводу користування спірним будинком та його утримання.
ОСОБА_2 просив припинити право ОСОБА_3 на частку в спільному майні, посилаючись на її небажання приймати участь в утриманні та обслуговуванні будинку, і вніс на депозитний рахунок суду 10 241 грн. 75 коп. в якості вартості її частки.
Ні один із сторін у спірному будинку постійно не проживають, обидва мають житло у місті Дніпропетровську. ОСОБА_3, яка є особою пенсійного віку, бажає користуватись будинком і земельною ділянкою для задоволення особистих потреб та потреб членів її сім'ї, іншого будинку вона не має.
Як вбачається із технічного паспорту на будинок (а. с. 14-17). спірний будинок складається із трьох жилих кімнат: ізольованої - площею 9,4 кв. м. та суміжних - площею 9,5 кв. м. і 17,8 кв. м., а також, коридору, комори, ванної кімнати, кухні та передпокою, площею 35,9 кв. м., тобто, загальна площа будинку складає 71,2 кв. м.
Апеляційний суд вважає, що враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 365 ЦК України щодо умов, за яких можливо припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку, що припинення права власності завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3 та членам її сім'ї, і відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 про припинення права власності, а, враховуючи, розмір часток співвласників, розмір і розташування кімнат в будинку, та, виходячи із вимог ст. 358 ЦК України відносно здійснення права спільної часткової власності і права кожного із співвласників на надання йому у володіння і користування частини спільного майна, що відповідає його частці, обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3 про визначення порядку користування спірним будинком.
Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення факту внесення ним коштів на депозитний рахунок суду та факту особистих неявок ОСОБА_3 в судове засідання не свідчать про порушення його цивільних прав та інтересів і не відносяться до способів їх захисту, апеляційний суд вважає, також, правильним рішення районного суду в частині відмови у задоволенні цих позовних вимог.
Крім того, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визначення порядку користування цією земельною ділянкою.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про невідповідність рішення суду нормам матеріального права, неповне з'ясування судом обставин справи, є неконкретними і безпідставними. Суд розглянув справу у відповідності до вимог ст. ст. 10, 11 ЦПК України щодо змагальності сторін, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів. Рішення суду відповідає вищезазначеним нормам матеріального права.
Посилання в скарзі на неможливість, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 9 вересня 2009 року, розділу спірного будинку в натурі, не може бути прийнято до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, так як для вирішення питання про припинення права на частку у спільному майні, крім умови щодо неподільності майна та неможливості виділу в натурі частки співвласника, необхідні і інші умови, а саме: незначний розмір частки співвласника; неможливість спільного володіння і користування майном; відсутність істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Однак, частку ОСОБА_3 у спільному майні визнати незначною неможна; припиненням її права власності на частину будинку будуть порушені її інтереси; встановлення порядку користування будинком між співвласниками можливо.
Не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення і зазначені в скарзі порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення районного суду – залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду від 3 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: