Справа № 22ц-2483/10 Головуючий у суді 1 інстанції: Завізіон Т.В.
Категорія 27 Доповідач: Перцова В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Глущенко Н.Г.
Суддів: Перцової В.А., Петешенкової М.Ю.
При секретарі: Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Жовтоводського міського суду від 1 лютого 2010 року задоволено позов ВАТ "Державний ощадний банк" і стягнуто на його користь солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 150 000 грн. в рахунок простроченої заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії; вирішено питання щодо судових витрат.
До апеляційного суду із апеляційними скаргами звернулись відповідачі. При цьому, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати дане рішення суду та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позовна заява не відповідає вимогам норм процесуального права, при розгляді справи суд порушив норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, не витребував необхідні для вирішення спору докази, а ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, так як він не був повідомлений належним чином про розгляд справи.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 20 жовтня 2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" (далі – Банк) та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № ВКЛФ-197/06 (а. с. 8-10), згідно умов якого Банк зобов'язався надати їй кредити у сумі 155 000 грн., а ОСОБА_2 зобов'язалась отримати, належним чином використати і повернути зазначену суму не пізніше 19 жовтня 2009 року, а також сплатити Банку 20% річних за користування кредитом та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, вказані у договорі. Погашення кожного траншу кредиту відповідачка повинна була здійснювати згідно із графіком до 25 числа кожного місяця рівними частинами.
20 жовтня 2006 року, також, було укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_3, який зобов'язався відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2 по вищезазначеному кредитному договору в тому ж обсязі (а. с. 14-15).
У відповідності до умов договору ОСОБА_2 отримала від Банку за період із жовтня 2006 року по лютий 2009 року обумовлену суму кредиту, про що свідчать подані нею заяви про видачу кредиту (а. с. 69-101) та видаткові касові ордери на отримання нею грошей з особистими підписами (а. с. 171-202).
У вказаний в договорі строк повернення суми отриманого кредиту ОСОБА_2 не виплатила Банку 150 000 грн., що підтверджується роздруківкою руху коштів по кредитному договору (а. с. 102-121).
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що міський суд обґрунтовано, керуючись ст. ст. 553, 554, ч. 1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, 1054 ЦК України, задовольнив позовні вимоги і стягнув із відповідачів в солідарному порядку на користь позивача невиплачену суму кредиту.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про відсутність доказів отримання нею грошових коштів за кредитним договором є безпідставними, оскільки, факт отримання нею грошових коштів підтверджується, як було зазначено вище, видатковими касовими ордерами за її особистими підписами.
Посилання в скарзі на невідповідність позовної заяви вимогам норм процесуального права та допущені судом порушення процесуальних норм при розгляді справи, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, так як судом при вирішенні питання про відкриття провадження по справі та її розгляді були дотримані вимоги норм процесуального права, попереднє судове засідання було проведено за участю представників ОСОБА_2, проти фіксування судового процесу шляхом ведення протоколу судового засідання у зв'язку із відсутністю інформаційних носіїв учасники процесу не заперечували. Крім того, в апеляційній скарзі не зазначено порушень норм процесуального права, які б вплинули на ухвалення законного і правильного по суті рішення.
Не можуть бути прийняті до уваги і доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутність, оскільки, від його імені, на підставі виданої ним довіреності (а. с. 45, 137), в судовому засіданні приймали участь його представники, які і повідомлялись про розгляд справи (а. с. 43, 52, 65, 141, 143), а, згідно із ч. 5 ст. 76 ЦПК України, вручення судової повістки (тобто, повідомлення про розгляд справи) представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги відповідачів відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтоводського міського суду від 1 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Судді: