АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1874/10 р. Головуючий у 1-й інстанції: Лихосенко М.О.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
12 лютого 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначав, що 13 травня 2008 року близько 18 години 20 хвилин ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на перехресті вулиць Лепіка і Набережної в м. Запоріжжі не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з належним йому автомобілем НОМЕР_2.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні пункту 13.1 Правил дорожнього руху і притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ( оштрафовано на 68 грн. ).
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний йому автомобіль і спричинено матеріальну шкоду у сумі 13 210 грн. 12 коп., що підтверджується звітом №187/1 фахівця-автотоварознавця від 25 травня 2008 року. При цьому, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 9 973 грн. 30 коп., втрата товарної вартості автомобіля дорівнює 3 236 грн. 82 коп. Крім того, за проведення експертизи він сплатив 300 грн., за відправлення телеграми відповідачу – 17 грн. 51 коп.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він зазнав і моральних страждань, оскільки в момент зіткнення транспортних засобів в салоні автомобіля знаходилися члени його сім’ї, за стан здоров*я яких він хвилювався. Крім того, автомобіль безпосередньо перед ДТП був придбаний в кредит, кошти за нього ще не виплачені, однак машина вже пошкоджена і потребує ремонту. Вказані обставини негативно вплинули на його психологічний стан, призвели до нервового стресу та моральних переживань.
Страхове відшкодування відновлювального ремонту в сумі 9 160 грн., за мінусом франшизи в розмірі 779 грн., йому було відшкодовано ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», так як належний йому автомобіль за договором страхування 119-1-5101 від 12 травня 2008 року був застрахований. Проте, страховою компанією не була сплачена матеріальна шкода в сумі 3 236 грн. 82 коп., пов’язана з втратою товарного виду транспортного засобу, оскільки зазначене відшкодування не передбачено страховим договором, а також витрати, понесені за проведення експертизи в сумі 300 грн.
Цивільна-правова відповідальність відповідача була застрахована в ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» за договором від 02 листопада 2007 року. Проте страхова компанія не відшкодувала йому частину вартості відновлювального ремонту автомобіля в сумі 779 грн.
Згідно страхового поліса відповідача франшиза складає нуль, у зв’язку з чим сума вартості відновлювального ремонту повинна бути йому виплачена в повному обсязі відповідно до висновку про розмір заподіяної матеріальної шкоди в результаті ДТП.
Посилаючись на зазначені обставини, просив стягнути з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної з втратою товарного вигляду автомобіля, 3 236 грн. 82 коп., витрати по оплаті експертизи в сумі 300 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., а також витрати, пов’язані з відправкою телеграми, в сумі 17 грн. 51 коп., всього 13 554 грн. 33 коп. Також просив стягнути з ЗАТ «СК «Провідна» на його користь несплачену частину відновлювального ремонту в сумі 779 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної з втратою товарного вигляду автомобіля, в сумі 3 236 грн. 82 коп., витрати за послуги експерта в сумі 300 грн., витрати на відправлення телеграми в сумі 17 грн. 51 коп., у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., а також державне мито в сумі 48 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 23 грн., всього 5 625 грн. 83 коп.
Стягнуто з ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна» м. Києва на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у вигляді несплаченої частини відновлювального ремонту в сумі 779 грн., державне мито в розмірі 11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн., всього 797 грн.
Позивач ОСОБА_4, відповідач ЗАТ «Страхова Компанія «Провідна» рішення суду в апеляційному порядку не оскаржили.
Апеляційне провадження відкрито по апеляційній скарзі ОСОБА_3, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам та вимогам закону, апелянт просить рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2010 року в частині стягнення з нього у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. змінити і зменшивши вказану суму.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13 травня 2008 року з вини ОСОБА_3, було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль НОМЕР_2. Як зазначено в звіті № 1871 фахівця-авто товарознавця матеріальна шкода при цьому дорівнює 13 210 грн. 12 коп., з яких вартість відновлювального ремонту складає 9 973 грн. 30 коп., втрата товарної вартості автомобіля дорівнює 3 236 грн. 82 коп.
Вартість відновлювального ремонту 9 160 грн. ( за мінусом франшизи в сумі 779 грн. ) виплачені ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», яким автомобіль позивача був застрахований.
Суд першої інстанції, виходячи з положень статей 1166,1187,1194 ЦК України, Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності», наданих документів, стягнув на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_3 - 3 236 грн. 82 коп., витрати на оплату послуг експерта в сумі 300 грн., на відправку телеграми 17 грн. 51 коп., судові витрати 71 грн.; з ЗАТ «Страхова компанія «Південна» - 779 грн., судові витрати 18 грн.
В цій частині судове рішення сторонами не оскаржується, тому в апеляційному порядку не перевіряється.
Відповідно до положень статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Судом з’ясовано, що в результаті ДТП позивачу заподіяна і моральна шкода, оскільки по причині зіткнення транспортних засобів та пошкодження належного йому автомобіля він пережив стрес. Крім того, в момент дорожньо-транспортної пригоди разом з ним в автомобілі знаходилися члени його родини. Це викликало додаткові переживання за близьких та негативно вплинуло на його психологічний стан.
За таких обставин районний суд правильно частково задовольнив вимоги ОСОБА_4 і стягнув з ОСОБА_3 на його користь у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. При цьому взяв до уваги конкретні обставини справи, врахував ступінь моральних страждань позивача, а також виходив з засад розумності і справедливості.
В цій частині рішення відповідає наданим доказам та вимогам закону, підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа в частині відшкодування моральної шкоди вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :