АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1715                                                                 Головуючий у 1 інстанції:

               2010 р.                                                                        Дюженко Л.А.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               27 квітня 2010 року                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Бондаря М.С.

суддів:                       Бондара В.О.

                                   Гончара О.С.

при секретарі:           Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2009 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Комунальне підприємство „ВРЕЖО № 7” м. Запоріжжя, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И Л А:

             08 січня 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, КП „ВРЕЖО № 7”, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

            Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2009 року позов задоволено.

            29 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі.

            Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2009 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення суду задоволено, скасовано заочне рішення та справа призначена до розгляду.

             Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2009 року позов залишено без розгляду.

             Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить суд вказану ухвалу скасувати та повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.

            Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів

приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до п.3 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок для його вирішення.

 Залишаючи позову заяву ОСОБА_4 без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що позивач два рази не з’явилися у судове засідання без поважних причин.

 Проте з таким висновком погодитися не можливо.

 На підставі  п. 3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд може залишити заяву без розгляду з мотивів повторної неявки позивача за викликом суду в судове засідання за умов, передбачених ст. 169 ЦПК України, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

  Відповідно до ст. 169 ЦПК України  такою умовою є належне повідомлення позивача про дату судового засідання.

  Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, які відбулися 10 грудня 2009 року та 25 грудня 2009 року позивач не з”явився.

   З поштових повідомлень про вручення судових повісток вбачається, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань 10 грудня 2009 року та 25 грудня 2009 року, оскільки судові повістки отримані його дружиною, а не особисто ним  (а.с.65, 69).

   Матеріали справи свідчать про те, що на протязі розгляду справи позивач особисто приймав участь у судових засіданнях. Фактично повістки, на які посилається суд, як на підставу належного повідомлення про час і місце розгляду справи, отримані дружиною позивача, проте застосування положення ч. 3 ст. 76 ЦПК України щодо вручення повістки під розписку будь-кому з повнолітніх членів сім’ї в даному випадку неможливо, оскільки дружина є відповідачем по цій справі.

   За таких обставин у суду не було достатньо підстав вважати, що позивач вдруге без поважних причин не з”явився у судові засідання.

   Вищевикладене свідчить про те, що суд вирішив питання про залишення позовної заяви без розгляду за відсутності підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

            Оскільки при постановленні ухвали не додержані вимоги ст. 207 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для розгляду.

   Керуючись ст.ст. 307, 312, 313. 315, 317  ЦПК України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу   ОСОБА_4   задовольнити..

 Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 грудня 2009 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для  розгляду .

Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий:

                  Судді: