АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2052                                                                Головуючий у 1 інстанції:

               2010 р.                                                                        Лихосенко М.О.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               27 квітня 2010 року                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Бондаря М.С.

суддів:                       Бондара В.О.

                                   Гончара О.С.

при секретарі:           Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі представника Морозова Віктора Сергійовича на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” про визнання наказу недійсним в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

                13 квітня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Запоріжжяобленерго” про визнання наказу недійсним в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди.

                В позові зазначав, що він з 1990 року працює провідним інженером в службі автоматизованих систем обліку електроспоживання ВАТ „Запоріжжяобленерго”. На підставі наказу від 16 лютого 2009 року він виконував обов”язки начальника служби АСО ЕС на період щорічної відпустки ОСОБА_6 Наказом від 26 березня 2009 року на нього було накладено стягнення  (оголошено догану) за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил трудового розпорядку та неналежне виконання посадових обов”язків, з підстав того, що з його боку був відсутній контроль за діями підлеглого працівника ОСОБА_7, не була дана належна оцінка заяві ОСОБА_7 про надання відгулів, а також не були прийняті заходи реагування на заяву, та цю заяву було загублено. Вважаючи накладення дисциплінарного стягнення необґрунтованим, безпідставним та незаконним, просив суд визнати незаконним наказ № 12-аг від 26 березня 2009 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді винесення догани, зобов”язати відповідача зробити перерахунок заробітної плати з урахуванням виплати премії за час дії наказу, стягнути моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. та судові витрати по справі.

                Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року позов задоволено частково.

                Визнано незаконним наказ № 12-аг від 26 березня 2009 року в частині притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накладення стягнення у вигляді догани та скасувано наказ в цій частині.

                Зобов”язано ВАТ „Запоріжжяобленерго” зробити перерахунок заробітної плати з урахуванням виплати премії за час дії наказу № 12-аг від 26 березня 2009 року.

               Стягнуто з ВАТ „Запоріжжяобленерго” на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн., а також витрати по оплаті держмита в розмірі 17 грн. та інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 грн., а всього 1 047 грн..

               В іншій частині позовних вимог відмовлено.

               Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі представника Морозова В.С. в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

                Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

    Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що, позивач, працюючі у відповідача провідним інженером в службі АСО ЕС, на підставі наказу     № 293-к від 26 лютого 2009 року виконував обов’язки начальника служби. Наказом    № 12-аг від 26 березня 2009 року адміністрація підприємства притягла його до дисциплінарної відповідальності та оголосила догану за порушення правил внутрішнього розпорядку і неналежне виконання посадових обов’язків. В наказі вказано, що з боку позивача був відсутній контроль за діями підлеглого працівника ОСОБА_7, не була дана належна оцінка його заяві про надання відгулів, а також не були прийняті заходи реагування на неї, заява була загублена.

    Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що в судовому засіданні найшов підтвердження той факт, що в обов’язки начальника служби не входить прийом від працівників заяв про надання відгулів, їх реєстрація і розгляд, контроль та збереження заяв підлеглих та що діями відповідача необґрунтоване притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності призвело до моральних страждань, оскільки заподіяло шкоду його діловій репутації.

    Колегія суддів вважає за можливе погодитися з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

    Зі змісту ст. 147 КЗпП України вбачається, що догана, як захід дисциплінарного стягнення може бути застосована до працівника лише за порушення трудової дисципліни.

    Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку, оскільки відповідач не надав жодного доказу, що до складу обов’язків начальника служби АСО ЕС ВАТ „Запоріжжяобленерго” входять ті обов’язки за невиконання яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

    За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно і повно з’ясовані обставини справи, перевірені доводи сторін і ухвалено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому підстав для його скасування немає.

    Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

                 Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                          У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” в особі представника Морозова Віктора Сергійовича відхилити.

                 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.

                 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

                 Головуючий:

                 Судді: