2
Справа № 2-1562/2007
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року Індустріальний районний
суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Слюсар Л.П.
при секретарі Олексенко М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа
Комунальне підприємство « Дніпропетровське міжміське бюро технічної
інвентаризації» про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство « Дніпропетровське міжміське
бюро технічної інвентаризації» про визнання дійсним договору купівлі-продажу
квартири №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.
В обґрунтування своїх позовних вимог у позовній заяві так і у судовому
засіданні позивачка посилалася на те, що, відповідачці на праві власності
належить квартира №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.
28.02.2002 року між позивачкою і ОСОБА_2, був укладений договір
купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_1 в м.
Дніпропетровську. Договір був укладений в простій письмовій формі ( домашня
угода). Це пояснюється тим, що у продавця ОСОБА_2на той
час не було на руках правоустановчих документів. Відповідно до умов договору
позивачка передала відповідачці в момент підписання “ домашньої угоди” 20000
грн., що підтверджується розпискою, ОСОБА_2. передала позивачці ключі
від квартири. Умовами договору було передбачено, що відповідачка надасть
довідки з комунальних служб про відсутність заборгованості станом на
01.05.2002 року і випише всіх прописаних в квартирі. Договором був
передбачений термін нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири
не пізніше 01 травня 2002 року.
Однак договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був, оскільки
ОСОБА_2. стала ухилятися від нотаріального оформлення договору,
посилаючись на хворобу, і те що вона не зібрала необхідні довідки передбачені
в договорі. В даний час позивачка проживає в спірній квартирі і не має
можливості посвідчити договір тому вимушена звернутися до суду.
Позивачка просила визнати дійсним договір купівлі - продажу від 28.02.2002
року квартири №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську та визнати
за нею право власності на вищевказану квартиру.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Про час і місце
слухання справи повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює
рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК
України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час і
місце слухання справи повідомлялись відповідно до ст. 74 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи,
вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності
на житло від 15 листопада 1996 року, виданого 15.11.1996 року виконкомом
міської ради згідно до розпорядження №НОМЕР_1 відповідачці ОСОБА_2
належить на праві приватної власності квартира №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.
Відповідно до договору від 28.02.2002 року ОСОБА_2.
продала, а ОСОБА_1 купила квартиру №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.
Відповідно до розписки від 28.02.2002 року ОСОБА_2.
отримала від ОСОБА_1. за належну їй на праві власності квартиру 20000 грн.
Як показала в судовому засіданні позивачка, після укладання
договору купівлі-продажу вона отримала ключі від квартири і стала проживати в
ній. Відповідачка зобов'язалася оплатити борги по квартирі і знятися із
реєстрації та до 01.05.2002 року нотаріально оформити договір. Однак
відповідачка стала ухилятися від нотаріального оформлення договору, а з
червня 2004 року позивачка не бачила відповідачку.
Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України “ Про власність” - право
власності на майно виникає в результаті укладання угод, які не заборонений
законом.
Відповідно до ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна з
сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального
посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд
вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.
Оскільки ОСОБА_1. як покупець виконала зобов'язання по договору “
домашній угоді” - повністю оплатила вартість майна і прийняла його в володіння,
то при таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 12 Закону України « Про
власність», ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року , та ст.ст. 10, 11, 30,60,
169, 224-226 ЦПК України, суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 28.02.2002 року
квартири АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру №АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою
заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Л.П. Слюсар