Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А., Колоса С.С.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області, Державного казанчейства України про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволено повністю. Визнано дій управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області по відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоотриману пенсію відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 1 січня 2007 року по грудень 2009 року включно з розрахунку підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
На таку постанову управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови та ухвалення нової про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивувало тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 02.09.45 р. було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р.
Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.
Тому, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року включно відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 152 Конституції України висновок суду першої інстанції про те, що позивач з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р. та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року мав право на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є необґрунтованим, оскільки норми, якою передбачено це право, були зупинені, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то колегія суддів вважає, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі вимог ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обгрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача про необхідність у застосуванні судом положень ст.100 КАС України.
Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції не були застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню при визначенні періодів у яких було порушено право позивача та не вирішено питання щодо забезпечення Управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області відповідними видатками з Державного бюджету України для виплати позивачу присуджених коштів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 307, 309, 313-314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_5 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року включно протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року включно з урахуванням фактично отриманих сум.
Зобов’язати Державне казначейство України виділити та перерахувати управлінню Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області необхідні кошти для виплати ОСОБА_5 нарахованої доплати до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року включно.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання Пенсійного фонду України в м.Хмільнику Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну доплату до пенсії за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 року – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий суддя :
Судді: