Справа № 2 - 1514/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 р. Індустріальний районний
суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету
Індустріальної районної у місті Дніпропетровську Ради, треті особи Комунальне
підприємство « Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»,
Товарна біржа «Катеринославська» про визнання права власності на квартиру,
-
ВСТАНОВИВ :
Позивачка в квітні 2007 року звернулася до Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Індустріальної районної у
місті Дніпропетровську Ради, треті особи Комунальне підприємство «
Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Товарна біржа «
Катеринославська» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та просила зобов'язати КП «
ДМБТІ» зареєструвати на її ім'я вищевказану квартиру.
В обґрунтування своїх вимог в позовній заяві і в ході судового засідання
посилалася на те, що 21 листопада 1997 року вона придбала по договору купівлі-
продажу квартиру АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Договір купівлі-продажу
цієї квартири був зареєстрований на товарній біржі « Катеринославська», за
реєстраційним номером НОМЕР_1, і відповідно до чинного тоді законодавства,
договір не потребував нотаріального посвідчення. Коли вона звернулася до КП
ДМБТІ з проханням про реєстрацію квартири їй було відмовлено і
порекомендовано звернутися до суду з позовною заявою про визнання права
власності на житло. У зв'язку із відмовою МБТІ зареєструвати на її ім'я право
власності на вищевказану квартиру позивачка вимушена звернутися до суду.
Представник позивача, діючий на підставі дорученням просив позов
задовольнити в частині визнання права власності на квартиру.
Представник третьої особи КП « ДМБТІ», діючий на підставі доручення не
заперечував, щодо задоволення позову в частині визнання права власності. В
частині зобов'язання просив відмовити, або провадження в цій частині позову
закрити, оскільки відповідно до складу та характеру правовідносин дана справа
в частині зобов'язання КП ДМБТІ вчинити певні дії є справою адміністративної
юрисдикції та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. А в разі
винесення судом рішення щодо визнання за позивачкою права власності на спірну
квартиру відпадуть підстави для цієї частини позову.
Третя особа Товарна біржа « Катеринославська» відповідно до листа від
29.05.2007 року № 2905-03 просили розглядати справу без їх присутності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи,
вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних
підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 1997 року між
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна
квартири АДРЕСА_1. Договір
був укладений на Товарній біржі « Катеринославська» і зареєстрований за
реєстраційним номером НОМЕР_1. Відповідно до договору продавець продав, а
покупець купив трикімнатну квартиру приведеною площею 69,3 кв.м., загальною
площею 65,9 кв.м., жилою площею 47,3 кв.м. . Квартира продана за 18930 грн.
Продавець зобов'язався звільнити квартиру і знятися із реєстрації до 28.
11.1997 року ( а.с.7). Згідно до технічного паспорту від 20.11.1997 року
квартира трикімнатна, загальна площа 65,9 кв.м. , житлова 47,3 кв.м.
Відповідно суміжні житлові кімнати 17,7 кв.м. і 16,7 кв.м., окрема житлова
кімната 12,9 кв.м. , кухня 9,5 кв.м., туалет 1,1 кв.м., ванна 2,0 кв.м.,
коридор 5,6 кв.м. , комора 0,4 кв.м., балкон 0,9 кв.м. , лоджа 2,5 кв.м. ( а.
с. 8-9).
Як показала позивачка після купівлі квартири вона стала проживати в спірній
квартирі, але залишалася зареєстрованою в гуртожитку. Після укладання
договору купівлі-продажу в КП ДМБТІ щодо реєстрації квартири не зверталася.
Звернулася до КП ДМБТІ щодо реєстрації після 2004 року однак в реєстрації
їй було відмовлено.
Відповідно до довідки КЖЕП №21 від 11.05.2007 року в квартирі ОСОБА_2 ніхто не зареєстрований.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від
10.12.1991 р. зі змінами й доповненнями. Угоди, зареєстровані на біржі, не
підлягають нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції
2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що
виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відноси, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом
України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що
виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України в редакції 2003
року до 01.01.2004 року зареєстровані на біржах договори про відчуження
нерухомого майна, нотаріальному посвідченню не підлягають і є дійсними по
формі.
Виходячи із вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання
права власності підлягають задоволенню.
В частині зобов'язання КП «ДМБТІ» зареєструвати на ім'я позивачки квартиру
№64 корп.2 в б.102 по вул.. Калиновій в м. Дніпропетровську суд не вбачає
законних підстав для задоволення цієї частини позову.
Керуючись : ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р. зі
змінами й доповненнями , ст. 48 Закону України « Про власність» , ч.4
Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003, ст. ст. 11,
15, 31, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на
трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської
області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк,
з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після
цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про
апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів
з дня проголошення рішення.
Суддя
Л.П. Слюсар