ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 р. № 12/185пн
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Малетич М.М.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у справі №12/185пн за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 10.12.2008р.,
за участю представників:
Позивача: ОСОБА_3, довіреність № 7906 від 29.10.2009р.,
Відповідача: не з’явився.
В с т а н о в и в :
ОСОБА_2 (далі –ОСОБА_2, Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” (далі –ТДВ “Шахта “Білозерська”, Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 10.12.2008р.
У свою чергу, під час розгляду даної справи, ТДВ “Шахта “Білозерська” подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про зобов’язання учасника товариства виконувати рішення загальних зборів учасників, припинення дій по розповсюдженню у будь-який спосіб негативної та недостовірної інформації про порушення прав учасників товариства, та припинення зловживання своїми правами учасника товариства, а також, про стягнення з ОСОБА_2 в якості компенсації завданої немайнової (моральної) шкоди у зв’язку із поширенням недостовірної інформації та приниження ділової репутації 100 000,00грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.12.2009р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р., зустрічну позовну заяву ТДВ “Шахта “Білозерська” разом з доданими до неї документами було повернуто без розгляду, на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
У поданій касаційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач, у своєму відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог Відповідача, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення –залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Так, зокрема, пунктами 3, 31 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Також, статтею 56 ГПК України, передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви.
В даному випадку, повертаючи зустрічну позовну заяву ТДВ “Шахта “Білозерська” без розгляду, на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, суд першої інстанції посилався на те, що Відповідач, при звернені до суду із зустрічною позовною заявою, не подав доказів сплати держаного мита у встановленому порядку та розмірі, а також, не подав доказів направлення Позивачеві копії зустрічної позовної заяви. Крім того, за висновками суду, поданий зустрічний позов не пов’язаний із первісним позовом.
У зв’язку із цим, суд апеляційної інстанції встановивши, що Відповідачем при звернені до суду із зустрічним позовом, було порушено вимоги п.п. 3, 31 ст. 57 ГПК України, а саме: не було надано доказів про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі, та про направлення Позивачеві копії зустрічної позовної заяви, а також, враховуючи, що предмет спору за зустрічним позовом не пов’язаний з первісним позовом, дійшов висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції, якою було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву, на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, слід залишити без змін.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційної скарги ТДВ “Шахта “Білозерська” не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у даній справі, не вбачається.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТДВ “Шахта “Білозерська” залишити без задоволення, а оскаржувану постанову, винесену з дотриманням норм процесуального права –без змін.
Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Шахта “Білозерська” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2010р. у справі № 12/185пн –без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Козир Т.П.
Судді Малетич М.М.
Самусенко С.С.