Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Справа №2-1467/07

27 червня 2007

року                                                                           

    м. Дніпропетровськ

 Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: Судді - Грищенко В.

М. При секретареві Демченко О. Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тими

обставинами, що 12 серпня 2003 року він позичив під розписку відповідачу гроші

у сумі 23399 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 31.09.2003.

У встановлений розпискою строк відповідач повернув лише частину боргу у розмірі

10 350 грн., просив позивача продовжити йому термін сплати решти боргу, та

повертав його частинами протягом 2003-2005 років. На день звернення до суду

відповідач сплатив позивачеві частинами 12 400 грн., що підтверджується

підписами на зворотній частині розписки.

Оскільки відповідач у добровільному порядку гроші не повернув, та ще й

прострочив зобов'язання, просить суд стягнути з відповідача залишок боргу у

розмірі 12 835 грн. 83 коп. з урахуванням індексу інфляції, 3% річних з

простроченої суми у розмірі 555 грн. 07 коп. та проценти за договором позики,

оскільки позивач є підприємцем, у розмірі 778 грн. 73 коп.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, просила суд

стягнути з відповідача лише залишок боргу з урахуванням індексу інфляції у

розмірі 12 835 грн. 83 коп., повністю підтримала уточнені позовні вимоги та,

посилаючись на ті самі підстави, просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, суду

пояснив, що за родом своєї комерційної діяльності він мав перевозити грошові

кошти. В одному з таких перевезень його пограбували і вкрали гроші, які він

перевозив. Під тиском з боку позивача та його знайомих він вимушений був

написати розписку, що він винен гроші, продав квартиру, щоб розрахуватися з

боргом, але ще частина залишилася. Розписку писав власноручно, згоден

виплачувати залишок боргу частинами.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені

позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за  договором позики одна сторона

(позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові

кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник

зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму 

позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей,

визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження  укладення  договору

позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або  інший 

документ, який  посвідчує  передання  йому  позикодавцем визначеної грошової

суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що позивач, передаючи гроші як позичку відповідачу

12.08.2003, отримав від нього власноручно написану ОСОБА_2 розписку про

отримання ним грошей у сумі 23 399 грн. в присутності свідків (а.с.6), що є

належним підтвердженням передачі позивачем грошей відповідачу у сумі 23 399 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути 

позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені 

родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої

самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що

встановлені договором.

Якщо договором  не  встановлений  строк повернення позики або цей строк

визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена  

позичальником   протягом   тридцяти   днів   від   дня пред'явлення

позикодавцем вимоги про це,  якщо інше не встановлено договором.

З тексту розписки на звороті (а.с.6 зворот) вбачається, що відповідач віддавав

позивачеві частинами гроші у різних сумах.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув 

суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625

цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції

за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої 

суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право розпоряджатися позовними вимогами належить позивачу, а тому суд вважає за

необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги позивача, у яких він просить суд

стягнути лише залишок боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення.

Оскільки на день розгляду справи у суді борг позивачу відповідачем у повному

розмірі не повернутий, він підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

На підставі вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та

доведеними належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, ст.ст. 10,11,58,60,88,

212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2, про

стягнення суми боргу за договором позики задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 

борг за  договором позики у сумі 12835 грн. 83коп. (із урахуванням 

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення).

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 128 грн. 35 коп., а також збір на

інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Індустріальний

районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної

інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                         

                        В. М. Грищенко