СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2020 р. Справа № 905/1640/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Ярітенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області (вх.№1004 Д) на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 (рішення ухвалено суддею Харакоз К.С. 19.02.2020 о 18:00 год. у приміщенні господарського суду Донецької області, повний текст рішення складено та підписано 02.03.2020) у справі №905/1640/19

за позовною заявою керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м. Костянтинівка, Донецька область,

до відповідача - 1 Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області,

відповідача - 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт", м. Краматорськ, Донецька область,

про визнання недійсним договору спільної обробки землі, зобов`язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19 у задоволенні позову керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька область, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область, до відповідача 1 Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамагросвіт", м. Краматорськ, Донецька область, про визнання недійсним договору спільної обробки землі, зобов`язання звільнити земельну ділянку, - відмовлено повністю.

Заступник прокурора Донецької області звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19 і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначав, що суд першої інстанції вірно встановив, що спільної діяльності за договором спільної обробки землі від 01.01.2019 не велося, а відбувалося платне користування ТОВ "Крамагросвіт" земельною ділянкою, наданою Сергіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області у користування та для отримання прибутку, а тому визнав такий правочин удаваним та застосував до нього правила, передбачені для договору оренди земельної ділянки. Проте, судом не прийнято до уваги, що Державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу землі (Сергіївській ЗОШ) надавати третім особам земельну ділянку, тобто розпоряджатися нею, в тому числі шляхом надання в оренду чи у спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій, що суперечить ст. 203 ЦК України. Тому, враховуючи зміст оспорюваного правочину та його правову природу, договір про спільний обробіток земельної ділянки від 01.01.2019 №19/1 мав бути визнаний недійсним, як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 поновлено заступнику прокурора Донецької області строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; зупинено провадження у справі №905/1640/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18. Ухвалено сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 поновлено провадження у справі №905/1640/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 10.09.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.09.2020, зобов`язано Слов`янську місцеву прокуратуру Донецької області, прокуратуру Донецької області, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області надати документально підтверджену інформацію щодо власника земельної ділянки площею 33,0275 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер 1424288200:01:000:0892, яка перебуває на праві постійного користування Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Згідно положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.11.2020, повторно зобов`язано Слов`янську місцеву прокуратуру Донецької області, прокуратуру Донецької області, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області надати документально підтверджену інформацію щодо власника земельної ділянки площею 33,0275 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, кадастровий номер 1424288200:01:000:0892, яка перебуває на праві постійного користування Сергіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

24.09.2020 від Слов`янської місцевої прокуратури надійшли пояснення, що земельна ділянка за кадастровим номером 1424288200:01:000:0892 площею 33,0275 га відноситься до державної форми власності, а тому належною особою у правовідносинах є ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. Також, до пояснень додано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (вх.№9095).

02.11.2019 від ГУ Держгеокадастру у Донецькій області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №061006 від 15.12.2010 (вх.№10489).

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Крамагросвіт" проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, хоча були повідомлені судом про час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся з позовом до Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області та ТОВ "Крамагросвіт", в якому просив визнати недійсним договір спільної обробки землі від 01.02.2019 №19/1, укладений між Сергіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ТОВ "Крамагросвіт"; зобов`язати ТОВ "Крамагросвіт" звільнити займану ним земельну ділянку державної власності кадастровий №1425288200:01:000:0892 загальною площею 33,00 га, вартість якої складає 644769,07 грн., розташовану на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що Слов`янською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності щодо використання земель державної власності навчальними закладами встановлено факт незаконного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 33,00 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області. Прокурор зазначав, що згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №061006 Сергіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів надано у постійне користування земельну ділянку площею 33,0275 га для дослідних і навчальних цілей, розташовану на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області. 01.01.2019 між ТОВ "Крамагросвіт" та Сергіїївською ЗОШ укладено договір спільної обробки землі №19/1. Прокурор зазначає, що за спірним договором відбулось розпорядження земельною ділянкою не уповноваженим суб`єктом (Сергіїївською ЗОШ, замість ГУ Держгеокадастру у Донецької області), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме ст. 96, 122 - 124 ЗК України, ст. 6, 14 - 16 Закону України «Про оренду землі», а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч.ч. 1, 2, 5 ст. 203, 215 ЦК України. Користування ТОВ "Крамагросвіт" земельною ділянкою, за твердженням прокурора, порушує вимоги земельного законодавства та порушує інтереси держави, зокрема, укладання договору спільної обробки землі усупереч встановленому державою порядку, зачіпає інтереси держави у сфері раціонального використання землі.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді, прокурор зазначав, що земельна ділянка з кадастровим номером 1424288200:01:000:0892 є державною власністю, отже органом уповноваженим виконувати функції держави у спірних правовідносинах є ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. Проте, вказаний орган протягом тривалого часу не здійснює захист інтересів держави у сфері земельних відносин та реалізацію наданих йому законом повноважень щодо визнання недійсним договору спільної обробки землі. Прокурор вказує, що даний позов заявлено в інтересах держави з метою відновлення порушених прав користування навчальним закладом земельною ділянкою.

Прокурор також зазначив, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у порушенні нормативно визначеної законодавцем процедури користування земельною ділянкою згідно з наданим титулом; укладанні договору спільної обробки землі з приховуванням фактичного передання вказаної земельної ділянки в оренду суб`єктом господарювання, який не мав права нею розпоряджатися, без згоди ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

Крім того, прокурор стверджував, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Слов`янська місцева прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Донецькій області про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом листом від 20.08.2019 №4-6540вих-19.

До позову прокурором було додано, зокрема:

- запити на інформацію Слов`янської місцевої прокуратури від 05.07.2019 №01-37-5337 вих19 на адреси Андріївської сільської ради та Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області, в яких Слов`янська місцева прокуратура повідомляла адресатів, що нею на виконання доручення прокуратури Донецької області вивчається законність використання земельних ділянок, які на праві постійного користування, передані Сергіївскій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та просила надати, зокрема, таку інформацію: з якою метою земельна ділянка передана у користування Сергіїівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; чи фактично використовується школою вказана земельна ділянка та в яких цілях; чи передавалась земельна ділянка за договорами оренди або іншими договорами фізичним або юридичним особам;

- лист відповідь Андріївської сільської ради (вих.. №1669/02-32 від 10.07.2019), в якому повідомлялось, що Сергіїівській ЗОШ І-ІІІ ступенів із земель державної власності (за межами населеного пункту) були надані земельні ділянки в постійне користування для дослідницьких і навчальних цілей; вказані земельні ділянки використовуються згідно цільового призначення;

- запит Слов`янської місцевої прокуратури від 19.07.2019 №01-37-5650 вих19 до Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Слов`янської районної ради Донецької області щодо надання, зокрема, додатків до договору №19/1 від 01.01.2019, акту прийому-передачі, документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою та узгодження питання укладання договору з органами місцевого самоврядування та органами державної влади;

- відповідь Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів (№116 від 06.08.2019) на запити від 05.07.2019 №01-37-5337вих19 та від 19.07.2019 №01-37-5660вих19, в якому школа повідомила Слов`янську місцеву прокуратуру, зокрема, про відсутність додатків, змін чи доповнень до договору №19/1 від 01.01.2019, акту прийому - передачі земельної ділянки; про те, що питання укладання договору не узгоджувались з органами місцевого самоврядування; а у поточному році Сергіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів обробка земельних ділянок не проводилась та умови договору не виконувались;

- відповідь ТОВ "Крамагросвіт" від 25.07.2019 №167 на запит Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в якій зазначалось, що ТОВ "Крамагросвіт" у 2019 не здійснювалася обробка земельної ділянки площею 33,00 га, розташованої на території Сергііївської сільської ради Слов`янського району;

- лист Слов`янської місцевої прокуратури від 25.07.2019 №40-5790 вих19 на адресу Слов`янської районної державної адміністрації з проханням повідомити, чи надавався дозвіл на передачу земельної ділянки площею 33,0275 га за кадастровим номером 1424288200:01:000:0892 (державний акт ЯЯ №061006 від 15.12.2010) у спільну діяльність;

- відповідь Слов`янської районної державної адміністрації від 06.08.2019, в якій повідомлялось про відсутність інформації щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1424288200:01:000:0892, площею 33,0275 га у спільну діяльність;

- державний акт серія ЯЯ № 061006 про право постійного користування земельною ділянкою площею 33,0275 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, з цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, який видано Сергііївській ЗОШ І-ІІІ ступенів на підставі розпорядження голови Слов`янської райдержадміністрації №416 від 30.07.20104;

- витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 13.08.2019 та інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 04.07.2019;

- повідомлення від 20.08.2019 № 40-6540 вих -19, адресоване Головному управлінню Держгеокадастру у Донецькій області, про представництво інтересів держави (в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»), в якому повідомлялося, що Слов`янською місцевою прокуратурою, підготовлено позовну заяву до господарського суду Донецької області в інтересах ГУ Держгеокадастру у Донецькій області до Сергіївської ЗОШ та ТОВ "Крамагросвіт" про визнання недійсним договору спільної обробки землі загальною площею 33,00 га, вартістю 644769,07 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що укладений 01.01.2019 між Сергіївською ЗОШ та ТОВ "Крамагросвіт" договір спільної обробки землі є фактично договором оренди належної відповідачеві 1 на праві постійного користування земельної ділянки, кадастровий номер 1424288200:01:000:0892, площа 33,0275 га, цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей, яка розташована на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

При цьому, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення не момент його підписання, а момент вчинення відповідних реєстраційних дій, тобто внесення інформації про укладення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Через відсутність факту державної реєстрації спірного договору від 01.01.2019 суд дійшов висновку, що права ТОВ "Крамагросвіт" на користування спірною земельною ділянкою не виникли та договір не набув чинності. В свою чергу відсутність юридичних та фактичних наслідків укладання спірного договору, недоведеність прокурором факту використання спірної земельної ділянки ТОВ "Крамагросвіт" зумовило висновок суду про відсутність порушеного права позивача, за захистом якого прокурор звернувся до суду, а факт закінчення 31.12.2019р. строку дії спірного договору, спростовує можливість такого порушення у майбутньому. Отже, вимоги позивача щодо визнання недійсним договору спільної обробки землі від 01.01.2019 року №19/1, укладеного між Сергіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ТОВ "Крамагросвіт", а також зобов`язання ТОВ "Крамагросвіт" звільнити займану земельну ділянку державної власності кадастровий №1425288200:01:000:0892 загальною площею 33,00 га, розташованої на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області за висновком суду не підлягають задоволенню.

Надаючи власну оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01 квітня 2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено, зокрема, такі правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 Земельного кодексу України).

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до приписів ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; вирішення інших питань відповідно до закону.

За положеннями статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункти 1-2 Положення).

Основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою, дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (пп. 25-1 п. 4 Положення).

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, такі функції: розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

За змістом підпункту 31 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених до нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

При цьому повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, належать до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у цьому випадку до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

З урахуванням викладеного, органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який наділений повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, відтак самостійно має право звертатися до суду з метою здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор був зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, який мав розглянути таке звернення та вжити заходів щодо захисту інтересів держави. Та лише не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, і дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Проте, колегія суддів зазначає, що прокурор, посилаючись на бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин (запити до ГУ Держгеокадастру про надання інформації, листи відповіді тощо).

Як вже зазначалось, прокурором до позову надано лише докази листування між Слов`янською місцевою прокуратурою та Андріївською сільською радою, Сергіївською ЗОШ І-ІІІ ступенів, Слов`янською районною державною адміністрацією, які жодним чином не свідчать про те, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом протягом певного часового періоду не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 слідує, що для підтвердження підстав представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Таке повідомлення за своїм характером має спонукати уповноважений орган до вчинення відповідних дій по вжиттю заходів щодо захисту інтересів держави. І лише явне немотивоване «ігнорування» цього повідомлення (попередження) вказаним органом або неналежне (не відповідно до закону) реагування на нього, дає підстави прокурору для самостійного (субсидіарного) вжиття заходів, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом.

Як свідчать обставини справи, повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (№40-6540вих-19 від 20.08.2019) Слов`янська місцева прокуратура направила ГУ Держгеокадастру у Донецькій області 02.09.2019, про що свідчить опис вкладення до цінного листа. А вже 03.09.2019 Слов`янська місцева прокуратура звернулася з даним позовом до суду.

Вказані обставини не можуть свідчити про те, що прокурором було надано відповідному уповноваженому органу «розумний строк» на розгляд повідомлення та вжиття відповідних заходів щодо захисту інтересів держави або надання мотивованої відповіді.

Крім того, вказане повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та позовна заява були направлені ГУ Держгеокадастру у Донецькій області за адресою: 85102, м. Костянтинівка, вул. Європейська, буд. 13.

Проте, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.09.2019 станом на 03.09.2019 місцезнаходженням ГУ Держгеокадастру у Донецькій області є: 87551, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Машинобудівників, будинок 1. При цьому останні зміни до відомостей щодо вказаної юридичної особи були внесені 11.06.2019 «зміна місцезнаходження».

Таким чином, в період з 11.06.2019 по (принаймні) 03.09.2019 місцезнаходженням ГУ Держгеокадастру у Донецькій області була адреса: 87551, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Машинобудівників, будинок 1.

Вказані обставини також були встановлені ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2019, що стало підставою для залишення позовної заяви керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області без руху.

23.12.2019 Слов`янською місцевою прокуратурою на виконання ухвали від 18.12.2019 про залишення позовної заяви без руху було подано заяву в якій, зокрема, зазначалося, що станом на 21.12.2019 місцезнаходженням ГУ Держгеокадастру у Донецькій області є: м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 16. При цьому станом на 19.12.2019 в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначене місце реєстрації ГУ Держгеокадастру у Донецькій області: м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд. 1, а ще раніше - м. Костянтинівка, вул. Європейська, буд. 13. Тому, на момент пред`явлення до суду повідомлення про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надсилалось прокуратурою на адресу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яка зазначена в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто: м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, буд.1. Також прокурор повідомляв, що копія позовної заяви та додатки до неї вручені представнику ГУ Держгеокадастру у Донецькій області.

24.12.2019 від ГУ Держгеокадастру у Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також повідомляло, що копію позовної заяви ГУ Держгеокадастру у Донецькій області отримано та повністю підтримає її.

Колегія суддів звертає увагу, що дійсно у повідомленні Слов`янської місцевої прокуратури про представництво інтересів держави в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" №40-6540вих-19 від 20.08.2019 було зазначено адресу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області: пл. Машинобудівників, б.1, м. Маріуполь, 87551, яка станом на 02.09.2019 значилась у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження юридичної особи. Проте, як було встановлено судом, фактично вказане повідомлення було направлено на адресу: 85102, м. Костянтинівка, вул. Європейська, б.13, тобто за неналежною адресою, і доказів отримання ГУ Держгеокадастру у Донецькій області такого повідомлення матеріали справи не містять.

Таким чином, апеляційний господарський суд констатує, що прокурором не надано доказів направлення (вручення) ГУ Держгеокадастру у Донецькій області повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не довів обставини бездіяльності компетентного органу (ГУ Держгеокадастру у Донецькій області) по захисту інтересів держави, не надав йому можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання відповідного повідомлення, а тому не підтвердив підстав представництва інтересів держави в суді відповідно положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 року у справі № 925/226/18.

Отже, згідно з викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

На вказані обставини суд першої інстанції увагу не звернув та, не з`ясувавши обставини наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, розглянув справу по суті.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, означає, що позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, тому наявні підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції внаслідок не з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема, щодо не підтвердження прокурором підстав представництва інтересів держави в суді відповідно положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в порушення норм процесуального права, за наявності підстав для залишення позову прокурора без розгляду, розглянув його по суті, прийнявши рішення, у зв`язку з чим, наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення та залишення позову прокурора без розгляду.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, 269, 275, 280-284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2019 у справі №905/1640/19 скасувати.

Позовну заяву керівника Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.11.2020

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель