ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2020 р. Справа№ 910/5251/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Калатай Н.Ф.

за участі секретаря - Бовсуновської Ю.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви у справі №910/5251/20 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

3) Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн"

про визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення прав вимоги,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" про визнання недійсними електронних торгів та договору відступлення прав вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/5251/20.

30.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшла зустрічна позовна заява, в якій заявник просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" права вимоги стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" суми заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію від 27.02.2006 № 1048-01-06 станом на 01.12.2018 у розмірі 1247617540,96 грн, з яких 569871066,00 грн простроченої заборгованості по кредиту та 677746474,96 грн простроченої заборгованості по процентам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" залишено без руху.

10.07.2020 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшло клопотання про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/5251/20 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль", Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн" про визнання права вимоги залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи вказане рішення, суд першої інстанції зазначив, що у в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/445/19 предметом спору в якій є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" заборгованості за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2020 замінено позивача у справі № 911/445/19 - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" в частині позовних вимог на суму 1453801011 (один мільярд чотириста п`ятдесят три мільйони вісімсот одна тисяча одинадцять) гривень 90 копійок, з яких 569871066 (п`ятсот шістдесят дев`ять мільйонів вісімсот сімдесят одна тисяча шістдесят шість) гривень 00 копійок простроченої заборгованості по кредиту, 677746474 (шістсот сімдесят сім мільйонів сімсот сорок шість тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 96 копійок простроченої заборгованості по відсотках, 206183 470 (двісті шість мільйонів сто вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят) гривень 94 копійок пені за прострочення заборгованості по основному боргу та відсотках.

У подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.05.2020 матеріали справи № 911/445/19 передано на розгляд Господарського суду Київської області в складі суду, в провадженні якого перебуває справа № 911/593/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль".

На думку суду першої інстанції, наявність спору у справі № 911/445/19 про стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006 та подання зустрічного позову у межах справи № 910/5251/20 про визнання права на стягнення заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006 є зловживанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" процесуальними правами, що полягає у поданні завідомо безпідставного позову у спорі, який має очевидно штучний характер, а тому суд дійшов висновку про залишення зустрічного позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/5251/20 та передати справу №910/5251/20 до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста". Крім того, апелянт просив суд частково відстрочити йому сплату судового збору.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував, що на момент залишення зустрічної позовної заяви без розгляду ухвала Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі про банкрутство №911/593/20 була скасована, тож вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заборгованості за договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006 вже не розглядались. Вимоги заявлені в зустрічному позову та ті, що були предметом розгляду у справі № 911/445/19 не є тотожними. Судом першої інстанції жодним чином не обґрунтовано висновок про те, що поданий позов є завідомо безпідставним та носить штучний характер.

17.08.2020 матеріали справи з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.

03.09.2020 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.10.2020.

29.09.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль", в якому воно заперечували проти задоволення скарги та зазначало, що за наявності на розгляді суду спору № 911/445/19 про стягнення заборгованості, подання зустрічного позову у межах справи № 910/5251/19 про визнання права на таке стягнення є зловживанням процесуальними правами, що полягає у поданні завідомо безпідставного позову у спорі, який має очевидно штучний характер.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.10.2020 у справі №910/5251/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/5251/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.

08.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 розгляд скарги призначено на 29.10.2020.

В судовому засіданні 29.10.2020 колегія суддів заслухала пояснення представника апелянта, він підтримав вимоги скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Так, вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що він як переможець електронних торгів від 07.11.2019, оформлених протоколом № UKR-2019-05 (що є предметом оскарження за первісним позовом), уклавши з банком договір про відступлення права вимоги, набув останнє до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006, укладеним між Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" та Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит". На думку позивача за зустрічним позовом, первісний позивач, звертаючись з позовом, фактично не визнає його своїм кредитором за зазначеним кредитним договором, внаслідок чого ним подано зустрічний позов, на захист свого невизнаного права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Водночас, процесуальний закон не містить критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.

Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.

У ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18 та від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 01.11.2019 у справі № 910/13604/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18).

Залишаючи зустрічний позов без розгляду, суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував у чому саме полягає штучність та безпідставність поданого позову та яка мета його подання. Не встановлено судом першої інстанції і обставин того, що подання зустрічного позову мало своєю метою перешкоджання провадженню у даній справі або затягування її розгляду.

Сам факт наявності у провадженні Господарського суду Київської області справи № 911/445/19 в межах якої розглядаються вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська Теплоелектроцентраль" на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" заборгованості за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1048м-01-06 від 27.02.2006, не може свідчити про безпідставність та штучність зустрічного позову у даній справі.

Так, питання штучності позову не може вирішуватися на стадії подання позову без з`ясування обставин справи (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18).

Європейський суд з прав людини у рішеннях "Саф`яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік) наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів (рішення).

Колегія суддів зазначає, що подання даного зустрічного позову не можна розцінювати як зловживання процесуальними правами, оскільки воно було наслідком звернення первісного позивача з позовом про визнання недійсними електронних торгів, та мало на меті захист невизнаних, на думку зустрічного позивача, його прав у передбачений процесуальним законом спосіб. При цьому, питання обґрунтованості заявлених вимог за зустрічним позовом, а також правильності обрання способу захисту, мало вирішуватись судом першої інстанції при розгляді такого позову, та, у випадку, встановлення судом невідповідності обраного способу захисту або безпідставності вимог мати наслідком відмову у задоволенні таких вимог. Крім того, подання зустрічного позову не перешкоджало та не затягувало розгляд даної справи.

Отже, оскільки самі лише припущення без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності не можуть достеменно свідчити про ознаки завідомої безпідставності та штучності цього позову, колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним висновок суду першої інстанції про визнання дій позивача за зустрічним позовом зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення у зв`язку з цим позовної заяви без розгляду.

При цьому, вирішуючи питання про прийняття зустрічної позовної заяви суд першої інстанції має дослідити чи відповідає зустрічна позовна заява вимогам ч. 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, чи є вимоги за зустрічним позовом пов`язаними з вимогами за первісним позовом та чи доцільний їх спільних розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/5251/20 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням зустрічної позовної заяви на розгляд до суду першої інстанції. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення питання щодо прийняття скарги.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" задовольнити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 у справі №910/5251/20 - скасувати.

2. Повернути справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.11.2020.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Є.Ю. Пономаренко

Н.Ф. Калатай