Справа № 635/6136/20

Провадження № 2/635/2772/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі суду:

головуючого судді - Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання - Саніної Т.О.,

учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулось до Харківського районного суду Харківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якій просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України до Арабської Республіки Єгипет в період з 07.12.2020 по 31.01.2021 без дозволу батька ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та дозволити оформлювати документи для виїзду за кородон дитини. Стягнути з відповідача на свою користь судовий збір в сумі 840,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з відповідачем по справі перебувала у шлюбі з 17.10.2013 по 18.02.2015. Він є батьком їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час однією сім`єю з відповідачем вони не мешкають. 17.04.2015 позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ), який по суті утримує їх родину, піклується про дитину. Вказує, що 15.09.2020 уклала договір про надання туристичних послуг, відповідно до якого в період з 15.12.2020 по 22.01.2021 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вирушають на відпочинок до Арабської Республіки Єгипет. В той же день сплачено передоплату за вищевказаним договором у розмірі 11530,00 грн. Зазначає, що на даний час у позивача є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, але не існує обмежень чи заборон, що унеможливлюють виїзд дитини за межі України для тимчасового перебування. Тому, з метою захисту прав дитини вона вимушена звернутись до суду з позовною заявою про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон та оформлення документів для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітньої дитини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Від представника позивача - адвоката Загорської О.В. надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 до Арабської Республіки Єгипет в період з 14.12.2020 по 25.12.2020 без дозволу батька. В іншій частині позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки позивач не заперечував проти такого вирішення справи, суд проводить заочний розгляд справи та вирішує її на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом також встановлено, що позивачка турбуючись про виховання та утримання дитини має бажання та можливість виїзду за кордон, де може забезпечити відпочинок, оздоровлення дитини.

Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Другим принципом Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (IXV) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 20.11.1959 року, встановлено, що дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20.11.1989 р., яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231 (із змінами).

У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

Згідно п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31.03.1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Пунктом 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітніх дітей за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Крім того, вказаними вище Правилами встановлено, що якщо один із батьків дитини, який надає дозвіл на виїзд неповнолітньої дитини за межі України, має право володіти інформацією про те, до якої держави виїжджає дитина та на який час.

Тобто, при постановленні рішення щодо надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди та супроводу батька та посиланні на Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» суду слід зазначати дозвіл на конкретний виїзд (одноразовий), з визначенням його початку й закінчення. Оскільки діюче в Україні законодавство передбачає наявність згоди другого з батьків, якщо він не супроводжує дитину, на конкретний виїзд дитини за межі України, із зазначенням у цій письмовій згоді держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, то і рішення суду при відсутності такої згоди може ухвалюватися лише щодо дозволу на конкретний виїзд дитини за межі України.

Надання судом багаторазового дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без згоди та супроводу другого із батьків без зазначення строку законодавством України не передбачено.

Судом встановлено, що позивач зазначила конкретний період часу, в якій вона бажає вивезти дитину за кордон, та місця відпочинку.

Крім того, позивач долучила до справи копію договору про надання туристичних послуг б/н від 15.09.2020, укладеного між ОСОБА_6 (туроператор) та ОСОБА_7 (турист), згідно п.п. 1 п. 2.1 якого строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення обслуговування ІНФОРМАЦІЯ_2 - 22.12.2020.

Відсутність у ОСОБА_3 дозволу на виїзд за межі України порушує особисті немайнові права дитини - свободи пересування, права вільно залишати територію України і виїжджати за її межі, права на вільний розвиток особистості, на відпочинок і дозвілля.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується сума судового збору, сплачена нею при подачі позову до суду.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 - матері неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на оформлення неповнолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проїзних документів для виїзду за кордон без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразовий дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 14.12.2020 по 25.12.2020 до Арабської Республіки Єгипет без дозволу батька ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.П. Даниленко