Справа № 161/14194/20

Провадження № 2/161/3565/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Філюк Т.М.

за участі секретаря судового засідання Денисюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними окремих положень договору споживчого кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання недійсними окремих положень договору споживчого кредиту.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2019 року між ним та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування № 06.00202.005588978, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 56000 гривень строком на 12 місяців з процентною ставкою 21,99 % річних, а позичальник зобов`язується повернути кредит на умовах визначених кредитним договором.

Відповідно до п.1.5 кредитного договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата відповідно до п.5 додатку №1 як «Інші послуги банку».

Згідно п.4 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що в додатку №1 , що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; графік платежів з поверненням кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Відповідно до п. 5 додатку №1 до кредитного договору позичальник змушений сплатити банку «інші послуги банку» за весь період дії кредитного договору в розмірі 10706 грн 28 коп.

Вказує, що задля виконання умов кредитного договору погасив кредитний договір в повному обсязі 12.08.2020 року з урахуванням оплати «Інших послуг банку»

Вважає, що п.1.5 кредитного договору та п.5 додатку №1 до кредитного договору є такими, що не відповідають чинному законодавству України щодо споживчого кредитування та захисту прав споживачів, оскільки встановлено щомісячну плату за «інші послуги банку», тобто супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватись безоплатно. А тому п.1.5 кредитного договору та п.5 додатку №1 до кредитного договору є несправедливими та підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

10.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на безпідставність позовних вимог та просить в позові відмовити.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір кредиту та страхування № 06.00202.005588978, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 56000 гривень строком на 12 місяців з процентною ставкою 21,99 % річних, а позичальник зобов`язується повернути кредит на умовах визначених кредитним договором (а. с. 7-8).

Згідно п.1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 Додатку №1 як «Інші послуги банку», Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору та розміщені на веб-сайті банку.

Згідно п.4 кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що в додатку №1 , що є невід`ємною частиною договору, зрозуміло та доступно викладено: детальний розпис складових загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки; графік платежів з поверненням кредиту, сплати процентів за його користування, сум комісійної винагороди та інших платежів за договором.

Пунктом 5додатку №1 до кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Зокрема, визначено, що за період дії договору з 14.09.2019 року по 14.08.2020 року позичальник крім щомісячної суми погашення кредиту та процентів за користування кредитом, повинен сплатити банку платежі за «інші послуги банку» за весь період дії кредитного договору в розмірі 10706 грн 28 коп.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) у договорі про споживчий кредит зазначаються:

1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);

2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;

3) загальний розмір наданого кредиту;

4) порядок та умови надання кредиту;

5) строк, на який надається кредит;

6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);

7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);

8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;

9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені;

10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);

11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит;

12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;

13) порядок дострокового повернення кредиту;

14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитний договір тощо).

Згідно ст.ст.11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора, щодо неухильного дотримання вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд звертає увагу на ту обставину, що незалежно від виконання фінансовою установою вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо надання усієї інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, остання відповідно до приписів ст. 18 цього ж Закону не повинен включати до кредитного договору несправедливих умов під страхом їх недійсності.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Вимога про нарахування та сплату « інших послуг банку» не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та частинах першій, другій ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Такого ж висновку дійшов Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/13.

За таких обставин, суд вважає, що визначення у спірному договорі щомісячної плати за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно є несправедливим і суперечить принципам розумності та добросовісності, а тому оспорювані позивачем пункти кредитного договору є несправедливими та підлягають визнанню недійсними.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними з моменту укладення п.1.5. договору кредиту та страхування № 06.00202.005588978, укладеного 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк».

Визнати недійсними з моменту укладення п.5 додатку №1 до договору кредиту та страхування № 06.00202.005588978, укладеного 14.08.2019 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк», в частині встановлення платежу «інші послуги банку».

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» в користь держави судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справизазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк» ( місцезнаходження: м. Львів, вул. Валова,11; код ЄДРПОУ 19390819).

Дата складання повного тексту рішення 06 листопада 2020 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк