ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Харків

справа №641/1082/20

провадження №22-ц/818/4403/20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря:.Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Харківська міська рада

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадщину за законом

за апеляційною скаргою Харківської міської ради Харківської області

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року у

складі судді Ященко С.О., -

встановив:

13 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просила встановити факт, родинних відносин, а саме, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є троюрідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її троюрідного племінника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року позов задоволено. Встановлено факт, що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є троюрідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті її троюрідного племінника ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В апеляційній скарзі Харківська міська рада Харківської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 є троюрідною тіткою спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки прабабою позивача є ОСОБА_3 , а прапрабабою спадкодавця є ОСОБА_4 , що не можна вважати однією самою особою. Крім того, вказує, що задовольнивши в цій частині позовні вимоги, суд першої інстанції за власною ініціативою змінив предмет та підстави позову.

Також вказує, що експертний висновок від 15.11.2019, виданий Українським бюро лінгвістичних експертиз не відповідає вимогам ч. 6-7 ст. 102 ЦПК України, а тому його не можна вважати доказом.

Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що померлий ОСОБА_2 , який прийняв спадщину від матері ОСОБА_5 за життя мав на праві власності спірну квартиру (посилається на практику Верховного суду у постанові від 18.03.2019 по справі № 343/1048/17).

Також вважає безпідставним висновок суду, що на час смерті ОСОБА_2 спірна квартира належала померлому на підставі довідки ЖК «Плазма» про повну виплату ОСОБА_6 паю, через те, що на час виплати паю за кооперативну квартиру, виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося із його державною реєстрацією.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Вказує, що родинний зв`язок між позивачем та спадкодавцем підтверджується зібраними документами, прадідом позивачки та прапрадідом спадкодавця є ОСОБА_8 . Експертний висновок від 15.11.2019 є письмовим доказом, який був зроблений та отриманий у встановленому законом порядку на запит адвоката.

Зазначає, що відповідач не скористався правом спростувати цей висновок, з клопотанням про призначення відповідної експертизи не звертався.

Вказує, що висновок суду першої інстанції щодо наявності права власності на спірну квартиру у спадкодавця, відповідає ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність «(1991 року) та ч. З ст. 384 ЦК України, а посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 18.03.2019 по справі № 343/1048/17 є необґрунтованим, оскільки в цій справі було встановлено інші обставини.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, позивачем доведено факт того, що ОСОБА_1 , є троюрідною тіткою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та, що за життя ОСОБА_6 набула права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , однак належним чином це право не оформила. Також, що ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку, після смерті своєї матері ОСОБА_6 , прийняв спадщину, до складу якої входила квартира АДРЕСА_2 , однак належним чином свої спадкові права за життя не оформив, оскільки спадщина належала спадкоємцю з часу відкриття спадщини, то ОСОБА_2 за життя належала вказана квартира. Отже, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 , в установленому законом порядку, прийняла спадщину після смерті троюрідного племінника ОСОБА_2 , однак позбавлена можливості оформити це право у зв`язку з відсутністю у неї відповідних правовстановлюючих документів, суд вважав вимоги позивачки обґрунтованими.

Такі висновки суду не відповідають нормам закону та фактичним обставинам справи.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.03.2019 року (а.с. 25).

Після смерті ОСОБА_2 19.03.2019 року Сьомою Харківської державною нотаріальною конторою (на теперішній час Четверта Харківська міська Державна нотаріальна контора) заведена спадкова справа № 202/2019, за заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 .

Постановою Четвертої Харківської міської Державної нотаріальної контори від 21.10.2019 року № 4926/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку з неможливістю підтвердження між ОСОБА_1 та останнім родинних відносин, а також за відсутністю реєстрації права власності на квартиру (а.с.15).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 06.08.1972 року, (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 и ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заключили брак 06.08.1972 г. во Дворце бракосочетания «Дзержинский» г. Харькова. , а/с № 3367. После заключения брака жене присвоєна фамилия « ОСОБА_11 » (а.с. 17).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18.10.1951 року, (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_10 , родилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , отец - ОСОБА_12 , мать - ОСОБА_13 » (а.с. 16).

Як убачається з свідоцтва про одруження, виданого повторно 13.06.1951 року № НОМЕР_4 , (далі за тестом викладене у лапках відповідно до оригіналу російською мовою) « ОСОБА_14 , 1926 г.р. и ОСОБА_15 , 1925 г.р. зарегистрировали брак 07.12.1950 г., актовая запись № НОМЕР_5 . После регистрации брака жене присвоено фамилию - ОСОБА_16 » (а.с. 19).

Згідно копії свідоцтва про народження № НОМЕР_6 , виданого повторно 08.05.1965 р., (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_15 , родилась ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_17 , мать - ОСОБА_18 (а.с.18).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 14.02.1970 р. (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_19 »» помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис 70 (а.с.23), а згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 07.05.1994 року ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 від 20.12.2014 року (а.с.28).

Як убачається із спадкової справи № 264/2015, заведеної Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою (раніше Сьома Харківська державна нотаріальна контора), після смерті ОСОБА_6 з заявою про прийняття спадщини звернувся її син - ОСОБА_2 . Станом на момент смерті ОСОБА_6 він також був зареєстрований разом з матір`ю у квартирі АДРЕСА_2 (69-104).

Як убачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 від 25.04.1963 року, (далі за тестом викладене у лапках відповідно до оригіналу російською мовою) « ОСОБА_2 родился ІНФОРМАЦІЯ_14.», його батьками є: « ОСОБА_20 , мать - ОСОБА_21 » (а.с. 24).

Як убачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 від 12.04.1962 року, (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_22 , 1939 г.р. и ОСОБА_23 , 1935 г.р.» уклали шлюб та після його укладення дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_24 » (а.с. 27).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 від 25.07.1952 року, (далі мовою оригіналу) « ОСОБА_23 , родилась ІНФОРМАЦІЯ_11 », її батьками є: «отец - ОСОБА_25 , мать - ОСОБА_26 », а відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_13 , виданого повторно 16.12.1903 року « ОСОБА_26 , родилась ІНФОРМАЦІЯ_12 », її батьками є: « ОСОБА_27 , мать - ОСОБА_28 » (а.с. 26, 29).

Відповідно до архівної довідки виданої Державним архівом Харківської області від 22.11.2019 року № 01-29/360, в архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Миколаївської церкви с. Хотімля Вовчанського повіту за 1875 - 1855 р.р. є метричний запис (реєстраційний номер 16) про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 на хрещення 29 червня 1977 року « ОСОБА_29 », батька якої « Слободы Хотомли каз. (так у документі) крестьянинь ОСОБА_31 сынь ОСОБА_32 и законная его жена ОСОБА_33 (так у документі) ОСОБА_34 (так у документі, написано нерозбірливо) дочь; оба православные» (так у документі, текст російською мовою) (а.с. 30-31).

В архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Миколаївської церкви с. Хотімля Вовчванського повіту за 1893-1896 р.р. є метричний запис (реєстраційний номер 20) про шлюб 05 листопада 1985 року «Слободы Хотомли крестьянинь ОСОБА_35 (так у документі), 26 лет, православного исповеданія, первымь браком» и невеста «Слоб. Хотомли крестьянка ОСОБА_36 (так у документі), 24 года, православного исповеданія, первымь бракомь» (так у документі, текст російською мовою), що підтверджується архівною довідкою, виданою 22.11.2019 року № 01-29/360 Державним архівом Харківської області (а.с. 32-33).

Також, відповідно до архівних довідок виданих Державним архівом Харківської області № 01-28/3-2143 від 08.10.2019 року, № 01-29/359 від 22.11.2019 року, в архівному фонді Харківська духовна консисторія в метричній книзі Миколаївської церкви села Хотімля Вовчанського повіту за 1983-1896 р.р. є метричний запис № 8 про народження та хрещення 19 січня 1894 року « ОСОБА_37 », батьки якого « Слободы Хотомли казенный крестьянин ОСОБА_31 сынь ОСОБА_38 (так у документі) и законная жена его ОСОБА_39 дочь; православные» (так у документі, текст російською мовою) та у метричній книзі за 1875-1885 р.р. є метричний запис (реєстраційний номер 16) про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 та хрещення 29 червня 1877 року « ОСОБА_29 », батьки якої « Слободы Хотомли каз. (так у документі) крестьянинь ОСОБА_31 , сынь ОСОБА_32 и законная его жена ОСОБА_33 (так у документі) ОСОБА_34 (так у документі, написано нерозбірливо) дочь; оба православные» (так у документі, текст російською мовою) (а.с. 21-22).

З відповідей Державного архіву Харківської області від 08.10.2019 року № 01-28/3-2137-2142 та № 01-28/3-2133-2136 убачається, що в метричних книгах церков с. Хотімля Вовчанського повіту за 1875-1895 р.р. метричного запису про народження ОСОБА_40 в 1885-1890 р.р. немає та метричний запис про шлюб за період 1896-1911 р.р ОСОБА_40 та ОСОБА_41 в 1900-1903 р.р. немає (а.с. 99-100).

Відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України від 14.11.2008 року, надання довідок щодо ідентичності імен віднесено до компетенції Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України.

Згідно з експертним висновком № 056/1291-а від 15.11.2019 року, складеним Українським бюро лінгвістичних експертиз на запит адвоката Дорохова О.П., прізвища ОСОБА_42 (свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_26 , батько ОСОБА_41 , мати ОСОБА_28 ), ОСОБА_43 / ОСОБА_43 (архівна довідка від 08.10.2019року, № 01-28/3-2144, видана Державним архівом Харківської області, запис ОСОБА_35 ) та ОСОБА_44 (свідоцтво про народження ОСОБА_45 , запис російською мовою мати ОСОБА_26 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Записи особового імені ОСОБА_46 , похідні форми імені по батькові ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 ( ОСОБА_49 ), похідна форма імені по батькові ОСОБА_50 , ОСОБА_51 ( ОСОБА_50 ), а також жіноча форма імені по батькові ОСОБА_50 , є ідентичними (а.с. 34)

Згідно листа ЖК «Плазма» № 09 від 18.05.2020 року та копії ордеру № 13691 серії А від 06.06.1968 року ОСОБА_6 була членом кооперативу ЖК «Плазма», зробила перший пайовий внесок у лютому 1967 року, останній внесок в липні 1981 року.

З матеріалів справи також убачається, що ОСОБА_6 була членом ЖК "Плазма" та придбала квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 11-12).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 обґрунтовувала позовні вимоги тим, що вона має право на спадщину після смерті її троюрідного племінника, який прийняв спадщину після смерті своєї матері та був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . У видачі свідоцтва про право власності на спадщину їй було відмовлено з тих підстав, що з поданих документів неможливо підтвердити родинні відносини між нею та її троюрідним племінником ОСОБА_2 , а також у зв`язку з тим, що право власності на вищезазначену квартиру не зареєстровано.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (статті 1261-1264 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що під час вирішення питання, хто є спадкоємцями за законом, необхідно враховувати такі юридичні факти, як: родинні відносини (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця.

Ступінь споріднення визначається кількістю народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних відносинах.

Відповідно до статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду у постанові від 11.06.2020 року у справі № 148/2025/17.

Разом з тим, свідоцтва про народження та свідоцтво про шлюб, які надано позивачем не містять беззаперечних підтверджень наявності родинних зв`язків між нею та спадкодавцем четвертого-шостого ступеня споріднення.

Посилання на те, що позивач є троюрідною тіткою спадкодавця, у зв`язку із чим має право на спадкування, не ґрунтується на законі, оскільки троюрідна тітка не входить до кола спадкоємців за законом.

За змістом ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтями 12, 81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування факту наявності родинних зв`язків, з якими пов`язано право на спадкування за законом.

У зв`язку із недоведеністю позивачем права на спадкування,у розумінні ст.1265 ЦК України, юридичні факти, про встановлення яких просить позивач, не породжують щодо неї юридичних наслідків, оскільки правового значення для вирішення питання про визнання права власності у порядку спадкування не мають. Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141, п. п. «б», «в» ч. 1 ст. 382 ЦПК України судовий збір сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції покладаються на позивача, а судовий збір у розмірі 8467,20 гри., сплачений відповідачем за перегляд справі у суді апеляційної інстанції підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. І ст.374, п.п.2,3,4 ч. 1 ст.376, 381, 382-384, 389,390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради Харківської області задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року скасувати і ухвалити нове.

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадщину за законом

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПГІ НОМЕР_14 ) на користь Харківської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір, сплачений за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 8 467 (вісім тисяч чотириста шістдесят сім) грн 20 (двадцять) коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: А.В. Котелевець

Н.П. Пилипчук

Повне судове рішення складено 06 листопада 2020 року.