Справа № 2-979/09
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 грудня 2009 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Криворучко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулись до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудовану прибудову: житлову прибудову літ. «А2-1», розташовану по АДРЕСА_1, а також за ОСОБА_2 право власності на самовільно побудовану прибудову: веранду літ. «а’-1»,розташовану по АДРЕСА_1.
В підтвердження своїх вимог посилаються на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 листопада 1996 року посвідченого державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори позивачка ОСОБА_1 отримала в спадщину 46/100 частини домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1, зареєстроване в ДМБТІ 01.04.1997 року.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 березня 1992 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори позивач ОСОБА_2 отримав у спадщину 54/100 частини домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1, зареєстроване в ДМБТІ 06.04.1992 року.
Правоустанавлюючим документом на користування земельним наділом розташованим за зазначеною адресою є державний акт на право власності на земельну ділянку виданий відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 08 січня 2004 року.
Позивачі в 1980-1990 роках зробили слідуючі прибудови: житлову прибудову літ. «А2-1», та веранду літ. «а1-1». Вартість прибудов склала: житлова прибудова - 28233 грн., веранда - 356грн. Всього: 28589 грн.
В 2007 році, позивачі звернулись до виконавчого комітету АНД району м. Дніпропетровська із заявою про узаконення самовільно побудованих прибудов: житлової прибудоваи літ. «А2-1», та веранди літ. «а1 -1» Державна приймальна комісія при АНД райвиконкомі вищезазначені прибудови прийняла в експлуатацію.
Рішенням АНД райвиконкому від 25.01.2008 року акт приймальної комісії затверджений та прибудови введені в експлуатацію
Право власності на вищезазначені прибудови райвиконкомом АНД району вирішено не було, тобто в вирішені питання, про визнання права власності на самочинно збудовані прибудови, їм було відмовлено.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов у повному обсязі та надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутність, просить суд його позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить суд слухати справу у його відсутність, проти позову не заперечує.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності за заповітом від 21 листопада 1996 року належить 46/100 частин домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, позивачу ОСОБА_2. згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 березня 1992 року – 54/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.
В 1980-1990 роках ними на власні кошти були прибудовані: прибудова літ. «А2-1» та веранду літ. «а1-1».
Згідно ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з часу завершення будівництва, прийняття в експлуатацію і державної реєстрації в БТІ.
Побудовані самовільно позивачами побудови були прийнятті в експлуатацію, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом житлової прибудови, господарських та побутових споруд від 03 грудня 2007 року, який затверджено рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська №12/2 від 25 січня 2008 року.
Згідно ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 114, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 331, 376 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову прибудову літ. «А2-1» житловою площею 12,5 кв.м., загальною площею 20,6 кв.м. до житлового будинку, побудованої на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на веранду літ. «А1-1», побудованої на земельній ділянці АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: