Справа 2-226/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю:позивача ОСОБА_1 представника позивача – ОСОБА_2,відповідача –ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно недійсним і визнання права власності на спадкове майно,суд,-

 встановив :

      Позивач звернувся до суду з позовом,в якому зазначив,що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати – ОСОБА_5.Після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1.Сторони є спадкоємцями за законом.Вони прийняли спадщину,подавши відповідну заяву до нотаріальної контори в шестимісячний термін.Але позивач не може реалізувати свої спадкові права,оскільки свідоцтво про право власності на вищезгаданий будинок видане після смерті власника і є нелегітимним. Просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1,видане на ім’я ОСОБА_5,визнати за ним право власності на 1/3 частину жилого будинку за АДРЕСА_1,як на спадщину за законом.

       В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі,обґрунтувавши його наведеними в позові обставинами.

       Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнала,проти задоволення не заперечувала.

       Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася,направила заяву про розгляд справи в її відсутність,обставини,викладені в позові визнала повністю.

       Вислухавши представника позивача,відповідача,дослідивши матеріали справи,суд встановив: ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 (а.с.3);після її смерті відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 (а.с.6,7,8);спадкоємцями за законом є сторони. Вони прийняли спадщину,подавши відповідну заяву до нотаріальної контори в шестимісячний термін,але позивач не може реалізувати свої спадкові права,оскільки свідоцтво про право власності на вищезгаданий будинок було видане після смерті його власника.    

 Зазначені обставини визнані відповідачами,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

      Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.549 ч.2 ЦК України (в ред.1963 року),ст.ст.25 ч.4,325,328,380 ЦК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

При вирішенні спору суд виходить з ст.25 ч.4  ЦК України про те,що цивільна дієздатність громадянина припиняється у момент його смерті. У відповідності з ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».Згідно ст.549,ч.2 ЦК України (в ред.1963 року )вважається,що спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину.

Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає недійсним свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 видане на ім’я ОСОБА_5,визнає за позивачем право власності на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_1.

     Відповідно до клопотання позивача понесені нею судові витрати при подачі позову суд на його користь з відповідачів не стягує.

    Керуючись ст.549 ч.2 ЦК України (в ред.1963 року) ст.ст.25 ч.4,325,328,380 ЦК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати недійсним свідоцтво про право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 видане на ім’я ОСОБА_5 21.09.2009 року на підставі рішення Міньковецької сільської ради № 67 від 23.08.2009 року.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину жилого будинку АДРЕСА_1.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :