Справа №1-75/10

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Володимир-Волинський                                                              27 квітня 2010 року

    Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

    під головуванням судді Артиша Я.Д.

    при секретарі Попко С.C.,

    за участю прокурора Вовка В.В.,

    захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Володимир-Волинський кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, розлученого, не працює, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 на початку серпня 2009 року, придбав, знайшовши на території військового полігону, військової частини А-2331, що за м. Володимир-Волинський гранату РГ-42, переніс її у підсобне приміщення, яке розташоване на подвір'ї його житлового будинку АДРЕСА_1, де зберігав, без передбаченого законом дозволу, з метою подальшого збуту та 17 лютого 2010 року, близько 14 год., в м. Володимир-Волинський, поблизу входу до кладовища "Ладомирське", зі сторони вул. Незалежності був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено і вилучено корпус гранати РГ-42, який є зарядом вибухової речовини-тротил, масою 110-120 г.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому йому обвинувачені за ч. 1 ст. 263 КК України визнав повністю та показав, що дійсно в серпні 2009 року на військовому полігоні знайшов патрони та гранату РГ-42, які переніс за адресою проживання, а вподальшому 17 лютого 2010 року показав знахідку ОСОБА_3, у якого попросив запитати у знайомих, чи хтось хоче їх придбати, однак той йому відмовив, а тому він вирішив здати їх на металобрухт. Цього ж дня, неподалік входу до кладовища "Ладомирське" його було затримано працівниками міліції та в присутності понятих у нього вилучено патрони та гранату. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати.

Незважаючи на повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, винність ОСОБА_2 у вчиненні даного злочину, повністю підтверджується, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в суді доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показав, що дійсно 17 лютого 2010 року його знайомий ОСОБА_2 показав патрони та гранату РГ-42 та пропонував їх придбати, або найти кому можна було б їх продати, пояснивши, що ці речі знайшов в 2009 році на військовому полігоні. Однак, на його пропозицію про придбання даних предметів він відмовився, про що повідомив в міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що було отримано оперативну інформацію про те, що гр. ОСОБА_2 хоче збути патрони та гранату, 17 лютого 2010 року поблизу "Ладомирського" кладовища остатнього було затримано, в присутності понятих у нього вилучено поліетиленовий пакет з патронами, підривник гранати та гранату РГ-42, як пояснив затриманий ці предмети він знайшов на військовому полігоні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що був запрошений працівниками міліції понятим під час затримання ОСОБА_2, під час огляду якого було виявлено та вилучено у нього пакет з патронами та гранатою, про що було складено протокол, в якому він підписався, а вилучені речі були опечатані.

Оголошені в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони давали у ході досудового слідства підтвердили показання допитаних в судовому засіданні свідків, тай самого підсудного, про обставини даного злочину, зокрема про незаконне зберігання, придбання, носіння, збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу (а.с. 40,42).

Крім цього, винність ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину об’єктивно підтверджується і іншими доказами по справі.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 17 лютого 2010 року, згідно якого у ОСОБА_2 було вилучено в поліетиленовому пакеті предмет схожий на гранату РГ-42 (а.с. 11-13).

За висновком вибухо-технічної експертизи № 6 від 15 березня 2010 року, корпус ручної осколкової гранти РГ-42, є зарядом вибухової речовини тротил, масою 110-120 г. (а.с. 54-59).

Згідно акту знищення вибухонебезпечних речових доказів №5 від 04 березня 2010 року, вилучену гранату РГ-42, яка споряджена вибуховою речовиною було знищено на підривному майданчику (а.с. 36).

Висновком фізико-хімічної експертизи №0085/0240 від 25 березня 2010 року, згідно якого в складі ґрунту з місця підриву гранати РГ-42, виявлено слідові кількості вибухової речовини - тротил (а.с. 48-50).

За таких обставин, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні умисних дій, які виразились у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, і кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 263 КК України.

Разом з тим, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку, як передача вибухової речовини, оскільки така не вимінялась в обвинувачення останньому.

У відповідності до ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не вбачає.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Також призначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує, що він посередньо характеризується по місцю проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

З урахуванням наведеного суд призначає ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції частини статті, за якою його засуджується, і на підставі ст. 75 КК України звільняє від його відбування, встановлює при цьому іспитовий строк із покладенням обов’язків згідно ст.76 КК України.

У відповідності до вимог ст. 81 КПК України суд по справі вирішує долю речових доказів (а.с. 66-67) та згідно ст. 93 КПК України стягує судові витрати із підсудного (а.с. 19, 26, 35, 50, 59).

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання.

Речові докази: осколки (залишки) корпусу гранати РГ-42 - знищити.

Стягнути із ОСОБА_2  в доход держави судові витрати в сумі 2611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 37 коп. за проведення вибухо-технічних досліджень, фізико-хімічної та вибухо-технічної експертиз.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Володимир-Волинський міський суд.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                                        Я.Д.Артиш