Справа № 2-13/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

31 березня 2010 року                                   місто Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

               головуючого    – судді Сидоренко Ю.В..,

               при секретарі   -  Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2,   Миргородської міської ради, Виконавчого комітету Миргородської міської ради про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов’язання здати державний акт до архіву державного органу земельних ресурсів, скасування рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання існуючого порядку користування земельною ділянкою таким, що встановлений з порушенням прав співвласника будинку та співкористувача земельною ділянкою і визначення порядку користування земельною ділянкою, третя особа Приватне підприємство «Земсервіс-плюс» ,

В с т а н о в и в:

5 березня 2009 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_5 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, зобов’язання ОСОБА_2 повернути цей державний акт до архіву державного органу земельних ресурсів та визначення порядку користування земельними частками між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 пропорційно їх часткам будинку.

Протягом судового розгляду справи позивачка, користуючись своїми процесуальними правами та допомогою представника, декілька разів доповнювала та уточнювала свої позовні вимоги, в кінцевому результаті просила суд визнати недійсним державний акт ЯГ № 676154 на право власності на земельну ділянку площею 577 кв.м. по АДРЕСА_2, який був виданий ОСОБА_2, зобов’язати ОСОБА_2 здати цей державний акт до архіву державного органу земельних ресурсів, скасувати рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради № 517 від 13 липня 2000 року, визнати існуючий порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, відповідно акту від 2 березня 1970 року та схеми добровільного розподілу земельної ділянки таким, що встановлений з порушенням прав позивачки як співвласника будинку та співкористувача земельною ділянкою та визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 по другому варіанту висновку будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року (а.с.168-173).

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, по суті позову пояснили, що 6 травня 1994 року позивачка на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_7 стала співвласницею житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 923 кв.м.. Згідно договору дарування її частка в спільному майні становить 4/10, але при виготовленні документів на приватизацію земельної ділянки виявилося, що площа землі, яка перебуває у її користуванні та користуванні іншого співвласника – ОСОБА_2, не відповідає розміру часток у спільній власності, зокрема її ділянка значно менше, ніж повинна бути, а ОСОБА_2 не бажає привести розміри земельних ділянок, якими користуються співвласники, у відповідність з розмірами їх часток, крім того незаконно, без відому та згоди іншого співвласника, приватизував свою частину земельної ділянки, тому позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_8, допущений до участі у справі відповідно до ч.6 ст. 42 ЦПК України, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, по суті позову пояснили, що існуючий порядок користування земельною ділянкою склався багато років тому, ще між попередніми співвласниками будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_7, про що ними 2 березня 1970 року був складений акт розподілу земельної ділянки. ОСОБА_3, який став власником частини будинковолодіння, що належала ОСОБА_4, також дотримувався визначеного порядку користування. Відповідач придбав у ОСОБА_3 його частку – 6/10 будинку, на підставі договору купівлі-продажу від 17 березня 1999 року, після чого порядку користування земельною ділянкою не змінював, приватизував свою земельну ділянку у встановленому порядку. На цих підставах просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідач Миргородська міська рада свого представника у судове засідання по розгляду уточнених позовних вимог не направила, у письмовій заяві, направленій до суду, просила розгляд справи проводити без його участі (а.с.220).

Відповідач Виконавчий комітет Миргородської міської ради свого представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.218).

Представник третьої особи Приватного підприємства «Земсервіс-плюс» директор Ігнатченко Л.І., вважала, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_2, слід визнати недійсним через те, що межі земельної ділянки не були погоджені з позивачкою, у вирішенні решти позовних вимог поклалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши та вивчивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 6 травня 1994 року, є власницею 4/10 частин житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с.11-12).

Власником іншої частини цього домоволодіння, що складає 6/10 частин, згідно договору купівлі-продажу від 17 березня 1999 року (а.с.30) та рішення Миргородського міськрайонного суду від 28 травня 2009 року, яке міститься в матеріалах оглянутої у судовому засіданні інвентаризаційної справи будинковолодіння АДРЕСА_2, є ОСОБА_2 .

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року (а.с.119-128), який узгоджується з іншими матеріалами справи (а.с.92), площа земельної ділянки по АДРЕСА_2, яка перебуває в користуванні сторін, становить 937 кв.м. При цьому, відповідно до вказаного висновку експертизи, у фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться 314 кв.м., а у фактичному користуванні ОСОБА_2 – 623 кв.м. земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Миргородської міської ради № 517 від 13 липня 2000 року ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 577 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва, обслуговування житлового будинку, та господарських будівель (а.с.29, 204).

На підставі вказаного рішення відповідачем ОСОБА_2 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ № 676154 від 19 квітня 2007 року (а.с.28). При цьому не було погоджено меж земельної ділянки з іншим співвласником, оскільки згідно висновку спеціаліста № 461 від 11.06.2008 року по результатах почеркознавчого дослідження документів підпис у графі «Схема та погодження меж Е-А» в акті встановлення меж земельної ділянки від 04.12.2006р., що є частиною технічної документації на земельну ділянку, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.14).

Позовна вимога про скасування рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 13 липня 2000 року № 517 про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 577 кв.м., розташованої в АДРЕСА_2 підлягає до задоволення, оскільки цим відповідачем були порушені вимоги ч.6 ст.17 ЗК України (1991 року) щодо передачі земельної ділянки у власність на підставі матеріалів, що підтверджують її розмір, які на час прийняття рішення були відсутні. Крім того, поділ (виділ частки) домоволодіння, яке є об’єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками не проведений, попередніми співвласниками визначений лише порядок користування житловим будинком з надвірними побудовами та земельною ділянкою, тому суд, виходячи із змісту ст.ст.30, 42 ЗК України (1991р.), що діяв на час прийняття рішення та ст.ст.79, 86-88 діючого ЗК України, вважає, що частини земельної ділянки, які перебувають у користуванні співвласників будинку, окремій приватизації не підлягають. Оскільки в оспорюваному рішенні виконавчого комітету міської ради йдеться і про інших осіб, рішення підлягає скасуванню тільки в частині, що стосується ОСОБА_2

Незаконність рішення про передачу земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 676154 від 19 квітня 2007 року, оскільки згідно п.1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43 (із змінами і доповненнями) він видається на підставі рішення відповідної ради. Відповідно до п.3.10. вказаної Інструкції, у випадку припинення права власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів, де зберігається другий примірник цього документа. Тому відповідні позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п.21 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Судом на підставі висновку будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року (а.с.119-128) встановлено, що існуючий на даний час порядок користування земельною ділянкою не відповідає акту та схемі розподілу земельної ділянки від 02.03.1970 року, що складені попередніми співвласниками будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а.с.57), та перешкоджає проводити технічне обслуговування частини житлового будинку, що знаходиться в користуванні позивачки.

На цій підставі суд не визнає існуючою угоду про порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 та вважає за необхідне встановити цей порядок.

При цьому, вимога позивачки про визнання існуючого порядку користування земельною ділянкою таким, що встановлений з порушенням її прав співвласника будинку та співкористувача земельною ділянкою задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до п.19 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При цьому суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Вирішуючи спір про порядок користування земельною ділянкою між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту № 1 додатку № 1 до висновку будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року. Такий порядок не позбавляє можливості співвласників користуватись земельною ділянкою та домоволодінням, не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним та протипожежним нормам і дає можливість безперешкодного обслуговування та користування домоволодінням.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати на сплату судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та проведення експертизи, понесені позивачкою ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню відповідачем ОСОБА_2 пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки вони пов’язані тільки з позовними вимогами, що стосуються лише цього відповідача. В зв’язку з тим, що позовні вимоги, з якими пов’язане проведення будівельно-технічної експертизи, задоволені частково, відшкодуванню вказаним відповідачем підлягає половина оплаченої позивачкою вартості проведення експертизи (а.с.147). Належних документальних підтверджень інших судових витрат, понесених позивачкою або судових витрат, понесених іншими особами, які беруть участь у справі, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 214, 215, 223 ЦПК України, ст.ст.79, 86-88 ЗК України , ст.ст. 17, 30, 42 ЗК України (1991р.), Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 577 кв.м. по АДРЕСА_2 серії ЯГ № 676154 від 19 квітня 2007 року та зобов’язати ОСОБА_2 повернути його до Відділу Держкомзему в м.Миргород Полтавської області.

Скасувати рішення виконавчого комітету Миргородської міської ради від 13 липня 2000 року в частині передання безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 577 кв.м. по АДРЕСА_1.

Визначити такий порядок користування земельною ділянкою площею 937 кв.м., по АДРЕСА_2:

- земельну ділянку площею 375 кв.м., позначену у варіанті № 1 додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року червоним кольором відповідно до вказаних в ньому розмірів, виділити в користування ОСОБА_1;

- земельну ділянку площею 562 кв.м., позначену у варіанті № 1 додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 98-09 від 2 листопада 2009 року синім кольором відповідно до вказаних в ньому розмірів, виділити в користування ОСОБА_2.

Даний порядок користування земельною ділянкою визначається судом на період до припинення права спільної часткової власності на будинковолодіння по АДРЕСА_2 або припинення права користування земельною ділянкою.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 416,00 грн. (чотириста шістнадцять гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат на оплату судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та проведення експертизи.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: (підпис)

Оригіналу відповідає.

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                               Ю.В.Сидоренко