Справа № 1-62/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області  в складі:

головуючого судді -   Сидоренка Ю.В.,

при секретарі -            Кійченко Т.Г.

з участю: прокурора – Жага Е.Г.

                 потерпілого – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Абайської с/р, Келеського району Чимкентської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дочку, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 9 жовтня 2009 року, близько 20 години 30 хвилин, в АДРЕСА_2, після спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_1, вчинив сварку з останнім. В ході сварки, на грунті неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність своїх дій та маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та наніс численні удари руками по голові та тілу потерпілого, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 6-8 ребер зправа, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, ран в надбрівній ділянці зправа та на нижній губі зліва, саден в ділянці лівого лобного бугра, в ділянці підборіддя зліва, синців навколо лівого ока, на спинці носа, навколо правого ока, в ділянці лівого лобного бугра, в ділянці лівого кута рота, в ділянці кута нижньої щелепи зліва, на правій та лівій вушних раковинах, на зовнішній поверхні правого плеча, на тильній поверхні правого променево-п’ясткового суглобу, на зовнішній поверхні лівого передпліччя, на задній поверхні лівого плечового суглобу, на задній поверхні правого плечового суглобу,  які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться: перелом 6-8 ребер зправа - до ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров’я, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та всі інші ушкодження голови – до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєному діянні визнав повністю, підтвердив, що обставини скоєння злочину викладені в обвинувальному висновку вірно, та пояснив, що 9 жовтня 2009 року після 18 години, він зустрів біля свого дачного будинку ОСОБА_1 та запросив його до себе випити та поговорити. Під час вживання спиртних напоїв між ними виникла сварка в ході якої він наніс потерпілому удари, подробиць цього він не пам’ятає, тому що до цього також вживав спиртні напої і перебував у стані алкогольного сп’яніння. У вчиненому він розкаюється та обіцяє, що більше такого не повториться. Позов прокурора про відшкодування на користь Миргородського районного фінансового відділу витрат на лікування потерпілого, понесених Миргородською ЦРЛ, визнав повністю.

З’ясувавши правильність розуміння підсудним змісту фактичних обставин, у вчиненні яких він звинувачується, не маючи сумнівів у добровільності та істинності його позиції в судовому засіданні, де він визнавав свою вину у вчиненні злочину, суд приймає їх до уваги такими, що відповідають дійсності без повного дослідження всіх доказів по справі, визнавши згідно ст.299 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом підсудного, потерпілого та дослідженням доказів, що характеризують особу підсудного.

Потерпілий ОСОБА_1 суду повідомив, що 9 жовтня 2009 року, повертаючись додому з роботи близько 18 години, він зустрів свого двоюрідного брата ОСОБА_2, який запросив його до себе в будинок. Там вони випили горілки, після чого він зібрався йти додому, але підсудний його не відпускав, а коли він почав виходити, вдарив спочатку в спину, потім по голові, після чого він погано пам’ятає події, які відбувалися. На даний час підсудний відшкодував йому витрати на лікування, претензій матеріального чи морального характеру він до підсудного не має, тому просив суворо його не карати.

Таким чином, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю.

Його діяння суд вважає необхідним кваліфікувати за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто ушкодження, яке не є небезпечним для життя, і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд визнає з’явлення із зізнанням, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків потерпілому.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер діянь винного, відомості про його особу, що характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дочку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Враховуючи особу підсудного, його щире каяття та інші вище вказані пом’якшуючі обставини суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням у відповідності із ст. 75 КК України.

Цивільний позов прокурора про відшкодування втрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, визнаний підсудним, підлягає до задоволення, виходячи із засад  диспозитивності, на основі  положень, визначених ст. 931 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі .

У відповідності з ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців .

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_2 в період іспитового строку зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи і періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миргородського районного фінансового відділу 1617 грн. 89 коп .  (одну тисячу шістсот сімнадцять гривень 89 копійок) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: дерев’яну палицю, що знаходиться на зберіганні у Миргородському МВ ГУМВС України в Полтавській області (а.с.28, 29) – знищити, як таку, що не має ніякої цінності.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: (підпис)

Вірно:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                            Ю.В.Сидоренко