Справа №2-114/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                      Борзнянський районний суд  Чернігівської області в складі:

                                                        головуючої судді                         Затєєвої С.Д.

                                                        при секретарі                               Литвиненко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борзні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», виконавчого комітету Борзнянської міської ради Чернігівської області, Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Борзнянської міської ради Чернігівської області, Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нежиле підвальне приміщення в житловому будинку загальною площею 284,50 м2, який розташований в АДРЕСА_1, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що виконавчий комітет їй безпідставно відмовляє в оформленні права власності на вищезазначене нежитлове приміщення. Після уточнення позивачем позовних вимог в якості відповідача залучено також і ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», оскільки останній не виконує взяті на себе зобов’язання по договору на пайову участь у будівництві від 12.03.2009 року і не передає їй у власність нежитлове приміщення, зазначене в п.1.3 Договору, з наданням усіх необхідних документів, якими є свідоцтво про право власності на вказаний об’єкт нерухомості.

В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі доручення, позовні вимоги, заявлені позивачкою, підтримав в повному об’ємі і пояснив, що 12 березня 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» та ОСОБА_1 було укладено договір на пайову участь у будівництві. Згідно даного договору позивачка здійснювала фінансування реконструкції нежитлового приміщення, визначеного в п.1.3 Договору (нежитлове приміщення, підвал, загальною площею 284,5 м2 ) в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 на умовах, визначених договором в п.2.2. У свою чергу ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» по даному договору взяло на себе зобов’язання після закінчення реконструкції будівлі та здачі будинку в експлуатацію передати позивачці у власність приміщення, зазначене в п.1.3 договору, з наданням усіх необхідних документів, а також сприяти позивачці в оформленні права власності на нього.

Позивачка умови договору виконала в повному об’ємі і перерахувала на рахунок ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» 351600 грн. (суму, обумовлену договором на пайову участь у будівництві), що підтверджується відповідними платіжними документами. Перший відповідач по справі - ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», умови договору не виконує, не передав позивачці нежитлове приміщення (підвал) в житловому будинку з відповідними на це документами, не оформивши свідоцтво на право власності на даний нерухомий об’єкт. Зазначене свідчить про неналежне виконання ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» умов договору, чим порушуються права позивачки на отримання у власність зазначеного у п.1.3 договору нежитлового майна.

При цьому вважає, що положення ст.ст.220, 657 ЦК України не могли бути застосовані до договору на пайову участь у будівництві, оскільки на момент його укладення нерухомого майна не існувало в тому вигляді, в якому воно повинно бути передане позивачці, оскільки воно було фактично зруйновано, і спірне приміщення як об’єкт нерухомості набуває ознак тільки після вводу його в експлуатацію.

Щодо відмови виконавчого комітету Борзнянської міської ради у оформленні права власності на підвальне приміщення у житловому будинку, то вважає її протиправною і незаконною, оскільки будівельні роботи по спірному об’єкту проводилися за наявності дозвільної документації та відповідають чинним будівельним нормам. Є дозвіл на виконання будівельних робіт і акт готовності об’єкта до експлуатації.

Дійсно, відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир у дво або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир. Але спірне приміщення не є допоміжним, є окремим приміщенням, воно не призначене для побутового обслуговування мешканців будинку і не відноситься до приміщення загального користування так як в ньому відсутні будь-які об’єкти, які б могли становити загальний інтерес. Зазначене підтверджується висновком експертного дослідження від 25.03.2010 року.

Виходячи з вищевикладеного представник позивача просить суд визнати право власності на групу нежилих підвальних приміщень № II, V-VII, загальною площею 284,5 м2 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 Чернігівської області, зобов’язавши Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за позивачкою право власності на дані приміщення, оскільки даний нерухомий об’єкт підлягає державній реєстрації.

Представник відповідача ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» Літвінов В.В. позовні вимоги, заявлені позивачкою, визнав і пояснив, що дійсно 12 березня 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» і ОСОБА_1 було укладено договір про пайову участь у будівництві. Згідно даного договору останню було прийнято у пайову участь реконструкції житлового будинку, а саме ОСОБА_1 фінансувала реконструкцію нежитлового приміщення, підвалу, загальною площею 284,5 м2, а після закінчення реконструкції та здачі будинку в експлуатацію ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» зобов’язувалося передати у власність з наданням усіх необхідних документів підвальне приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_1. Дійсно, позивачка виконала свої зобов’язання, сплативши обумовлену договором суму.

Відповідно ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» було проведено реконструкцію будівлі та здано її в експлуатацію, що підтверджується актом прийому-передачі об’єкта інвестування від 02.11.2009 року. Але щодо вирішення питання офрмлення права власності за позивачкою на даний об’єкт, то необхідно було понести додаткові затрати, на надання яких ОСОБА_1 в усній формі відмовила. У зв’язку з чим вони і вважали себе власниками підвального приміщення.

При цьому зазначив, що реконструкція нежитлової будівлі під 12-и квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 проводилася відповідно до проектної документації. Готовність даного об’єкта до експлуатації підтверджується відповідним актом від 21.05.2009 року. Також зазначає, що окремо проектна документація на реконструкцію підвального приміщення в даному житловому будинку не виготовлялася, як відсутній і окремий акт ввода його в експлуатацію. Не заперечує на задоволенні позовних вимог, заявлених позивачкою.

Аналогічні показання по справі і представника ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» ОСОБА_3

Представник виконавчого комітету Борзнянської міської ради Чернігівської області Гуменський В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і зазначив, що дійсно рішенням виконавчого комітету Борзнянської міської ради було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні права власності на нежитлове приміщення – підвал в житловому будинку по АДРЕСА_1 у зв’язку з тим, що даний нерухомий об’єкт є спільною сумісною власністю всіх власників квартир в даному житловому будинку, оскільки у вартість одного квадратного метра входять всі витрати, понесені на реконструкцію даного житлового будинку, в тому числі і підвального приміщення. Вважає, що зазначене не заперечується і позивачкою, оскільки нею до позовної заяви додані заяви власників квартир про відмову від спільної сумісної власності на підвальне приміщення.

Крім того, вважає, що ніякі роботи по реконструкції підвального приміщення не проводилися. Стверджуючи, що зазначене підтверджується відсутністю проектної документації на проведення будівельних робіт по реконструкції підвального приміщеня, акта ввода його в експлуатацію.                                        

                 Щодо  робіт, які проводились в підвальному приміщенні: облаштування місця для електрощитової, водомірного вузла, сходових клітин в підвал, то зазначені роботи передбачені проектною документацією на реконструкцію нежитлового приміщення в 12-квартирний житловий будинок.

В відношенні платіжних документів, що надані позивачкою, як оплата вартості робіт пов’язаних з реконструкцією підвального приміщення, то вважає за неможливе прийняти їх як доказ, оскільки в даних документах не зазначено, що оплата проведена за реконструкцію підвального приміщення, а зазначено – за пайову участь у будівництві, що не виключає оплату за квартири, власником яких є позивачка.

Крім того, не може згодитися з доводами представника позивача, що підвальне приміщення не може розглядатися як приміщення загального користування, оскільки воно слугує для обслуговування всього житлового будинку, в якому прокладені внутрібудинкові мережі комунікацій: газопроводу, водопроводу, каналізації.

Виходячи з вищевикладеного, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.

Аналогічні пояснення і представника виконавчого комітету Борзнянської міської ради Койди А.М.

Заслухавши представника позивача, представників відповідачів, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.10.2007 року перший відповідач по справі - ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» придбало у власність нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області на виконання будівельних робіт від 27.03.2008 року, ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» отримало дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції з переобладнанням нежитлової будівлі під 12-квартирний житловий будинок АДРЕСА_1. Даний будинок введений в експлуатацію 21.05.2009 року. Зазначене підтверджується відповідним актом (а.с. 9-11).

Власниками квартир в даному житловому будинку на час розгляду справи були: ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», ОСОБА_1 (позивачка по справі) – у власності має дві квартири, ОСОБА_6, ОСОБА_7, шість квартир було виділено Борзнянською міською радою жителям м.Борзни і видано ордери на вселення. Зазначені квартири були передані Борзнянській міській раді на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року №1546-р. Державною іпотечною установою, яка придбала їх у ПП «Укррембудінвест».

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартир у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані в житловому будинку.

Виходячи з вимог даної норми закону суд вважає, що підвальне приміщення є приміщенням загального користування і належить на праві спільної сумісної власності усім власникам квартир у 12-квартирному житловому будинку і не може бути власністю одного власника квартири. Зазначене не заперечується і позивачкою по справі, оскільки вона у своїй позовній заяві зазначає, що власники квартир відмовляються від спільної сумісної власності на підвальне приміщення, додавши до позовної заяви заяви про відмову від спільної сумісної власності на підвальне приміщення ( а.с. 21-25 ).

Щодо доводів представника позивача, в тій частині, що підвальне приміщення не є допоміжним і не може розглядатися як приміщення загального користування, то суд не може з ним згодитися зі слідуючих підстав.

Як встановлено в судовому засіданні в підвальному приміщенні в кімнатах I, IV, III, VIII розташоване технічне обладнання будинку, яке необхідне для експлуатації житлового будинку – тут розташований водомірний вузол, електрощитова, сходові клітини. По іншій частині підвального приміщення, на які претендує позивачка, прокладені внутрібудинкові мережі. комунікацій: водопроводу, каналізації, газопостачання та електропостачання, що підтверджується матеріалами справи (планом підвального приміщення а.с.74-75)  і не оспорюється жодною із сторін.

Відповідно до п.41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, яке затверджене наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 15.09.1992 року, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (……в тому числі і приміщення, через які прокладені мережі комунікацій).

Зазначена норма збережена і в аналогічному Положенні, яке затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, яке є чинним на даний час.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що оскільки в підвальному приміщенні розташоване технічне обладнання, а також проходять внутрібудинкові мережі комунікацій, які призначені для експлуатації та обслуговування будинку, то воно є приміщенням загального користування і є спільною сумісною власністю власників квартир у багатоквартирному житловому будинку, що відповідає вимогам ч.2 ст.382 ЦК України і узгоджується з рішенням Конституційного суду України №4-pn/2004 від 02.03.2004 року.

Щодо експертного дослідження, приєднаного позивачем до матеріалів справи, то суд не може згодитися з доводами експерта, що приміщення, через які прокладені мережі комунікацій, не вважаються допоміжними приміщеннями, оскільки вони протирічать вищезазначеним нормам закону і інших нормативних актів. А посилання експерта в своєму дослідженні на нормативні акти, то вони на час проведення експертизи є нечинними.

Щодо договору про пайову участь у будівництві (а.с. 4), який укладений 12 березня 2009 року між позивачкою і першим відповідачем по справі ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», і відповідно до якого ОСОБА_1 обгрунтовує свої позовні вимоги в тій частині, що вона є власником об’єкта нерухомого майна, а саме групи підвальних приміщень загальною площею 284,5 м2 в житловому будинку по АДРЕСА_1, оскільки нею в повному обсязі виконані зобов’язання по договору - оплачено вартість виконаних робіт щодо реконструкції підвального приміщення, то суд приходить до слідуючого висновку.

Згідно даного договору, який укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони і ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», ОСОБА_1 здійснює фінансування реконструкції нежитлового приміщення, визначеного в п.1.3 Договору (підвалу, загальною площею 284,5 м2 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1), а ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж» після закінчення реконструкції будівлі та здачі будинку в експлуатацію зобов’язувалося передати у власність приміщення, зазначене в п.1.3 Договору, з наданням усіх необхідних документів.

Як встановлено в судовому засіданні в підвальному приміщенні при реконструкції нежитлового будинку в житловий було, згідно проекту, проведено монтаж деяких несущих конструкцій під житловий будинок, проведено роботи по облаштуванню місця для електрощитової, водомірного вузла, сходових клітин. Також в підвальному приміщенні були проведені роботи по прокладенню внутрібудинкових мереж. Зазначене випливає з показань представника другого відповідача (виконавчого комітету Борзнянської міської ради) і узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_8 – директора Бюро технічного контролю будівництва, якою здійснювався техконтроль і яка в судовому засіданні підтвердила, що всі будівельні роботи, які проводилися в підвальному приміщенні як невід’ємної частини житлового будинку, були проведені при виконанні робіт з реконструкції нежитлової будівлі в житловий будинок відповідно до проектної документації. Окремо проектної документації на реконструкцію підвального приміщення не було.

Також, ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», яким позовні вимоги, заявлені позивачкою, визнані в повному об’ємі, не надано суду жодних доказів, які б підтверджували, які будівельні роботи ними були проведені в підвальному приміщенні відповідно до договору на пайову участь у будівництві .

Аналізуючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позивачка та ТОВ „Будівельна компанія Київбудмонтаж” мали на меті укласти договір купівлі-продажу нерухомого об’єкта (підвального приміщення), який, відповідно до вимог ст.657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, з метою незаконного виведення спірного нежитлового приміщення ( підвалу ) розташованого в житловому будинку АДРЕСА_1 зі спільної сумісної власності у власність однієї особи, позивачки по справі.

Щодо доводів позивача в тій частині, що договір купівлі-продажу не міг бути укладений, оскільки нерухомого майна (підвалу) на момент укладення не існувало, то вони є надуманими і спростовуються показами всіх відповідачів, що при реконструкції нежитлового приміщення в житловий будинок в підвальному приміщенні були виконані лише деякі будівельні роботи, необхідні для експлуатації будинку.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить жодних підстав для задоволення позовних вимог, заявлених позивачкою.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ч.2 ст.382, ст.ст.220, 657 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Будівельна компанія Київбудмонтаж», виконавчого комітету Борзнянської міської ради Чернігівської області, Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на групу нежилих підвальних приміщень № II, V-VII, загальною площею 284,5 м2, в житловому будинку по АДРЕСА_1, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                   Суддя Борзнянського

                   районного суду                                                                         С.Д.Затєєва