Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

          05 листопада 2020 р.                                                  Справа №200/9113/20-а  

          приміщення суду за адресою:  84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського,  1

 Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,  -

                                                 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – Бахмутсько-Лиманське УПФУ, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 03.07.2020 року №056350005462 про призначення щомісячного довічного грошового утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 26.06.2020 року довічно у розмірі 125 784,00 грн., виходячи із стажу судді 27 років 3 місяці 24 дні та 64 відсотків суддівської винагороди, яка складає 196 537,00 грн.;

- визнання протиправним та скасування рішення від 13.07.2020 року №056350005462 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна статусу переселенця) з 26.06.2020 року довічно у розмірі 125 784,00 грн., виходячи із стажу судді 27 років 3 місяці 24 дні та 64 відсотків суддівської винагороди, яка складає 196 537,00 грн.;

- визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 року по 02.03.1993 року, що складає 2 роки 00 місяців 00 днів, згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який виданий Донецьким апеляційним судом 24.06.2020 року вих. №312-43/471/20;

- зобов`язання при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахувати до стажу роботи на посаді судді згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який виданий Донецьким апеляційним судом 24.06.2020 року вих. №312-43/471/20: 1) період роботи адвокатом Донецької обласної колегії адвокатів з 02.03.1991 року по 02.03.1993 року, що складає 2 роки 00 місяців 00 днів; 2) період роботи безпосередньо на посаді судді з 03.03.1993 року по 25.06.2020 року – 27 років 03 місяці 23 дні (Дружківського міського суду Донецької області з 03.03.1993 року по 14.03.2005 року, що складає 12 років 00 місяців 12 днів; Апеляційного суду Донецької області з 15.03.2005 року по 08.10.2018 року, що складає 13 років 06 місяців 24 дні; Донецького апеляційного суду з 09.10.2018 року по 25.06.2020 року, що складає 01 рік 08 місяців 17 днів), всього 29 років 03 місяці 23 дні;

- зобов`язання прийняття рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 26.06.2020 року довічно з урахуванням стажу роботи на посаді судді 29 років 03 місяці 23 дні, із розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно довідки Донецького апеляційного суду №3.11-14/177-20 від 25.06.2020 року;

- зобов`язання здійснення перерахунку та виплати за весь час, починаючи з 26.06.2020 року по день виконання судового рішення, різниці між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці в розмірі 64 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та перерахованим у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді;

- стягнення відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними рішеннями та діями Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, що порушують гарантії незалежності судді та конституційне право на соціальний захист, грошову компенсацію в розмірі 10 000 грн.;

- стягнення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн.;

- встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання у місячний строк з дати набрання рішенням законної сили подати суду звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року відкрито спрощене провадження у справі (без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

04 листопада 2020 року позивач надіслала до суду відповідь на відзив, в якій просила здійснювати розгляд справи №  200/9113/20-а за правилами загального позовного провадження.

Клопотання обґрунтоване тим, що зазначена справа дуже важлива для позивача, та на його думку, розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідний для повного та всебічного встановлення обставин справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вказаного вище клопотання позивача, суд виходить з наступного.

На підставі частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком переліку справ, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Разом з тим, згідно частин чотири, п`ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, суд зазначає, що у відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності закріплено у статті 9 КАС України, зокрема розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.

Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.

На підставі частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання заяви.

Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.

Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує позивача у його змагальних та диспозитивних правах, і тим більш не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку – позивач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані відповідачем.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно частини другої статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити наступне.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Крім того, як зазначалося судом вище, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження позивач не обмежений у змагальних правах, поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту, а предмет заявленого позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає заявлене клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

                                                            УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи №200/9113/20-а  за правилами загального позовного провадження, залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Згідно ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не може бути оскаржена.  

          Суддя                                                                                  В.М. Чучко