Справа № 2-216/2010

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 квітня 2010 року     Цюрупинський районний суд Херсонської області

в складі: судді                                 Лебедя І.П.,

при секретарі                                 Орловій О.С.,

з участю представників позивачки                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області про визнання заповіту та відмови від спадщини недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області, Цюрупинської державної нотаріальної контори Херсонської області про визнання заповіту, складеного ОСОБА_7 і посвідченого секретарем виконкому Виноградівської сільської ради, та її відмови від спадщини недійсними.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги уточнили, просили виключити зі складу відповідачів Цюрупинську державну нотаріальну контору та пояснили, що після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_8 відкрилася спадщина на частину житлового будинку, побудованого під час їх шлюбу. Через відсутність на вказаний житловий будинок правовстановлюючих документів за позовом позивача судом було визнано право власності за померлим ОСОБА_8, на підставі якого позивач отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Ці дії позивача були спрямовані для прийняття спадщини. Проте державним нотаріусом в оформленні вказаної спадщини позивачеві було відмовлено у зв’язку з тим, що померлий склав заповіт, відповідно до умов якого призначив своїм спадкоємцем свою онуку ОСОБА_4 Позивачка вважає, що її чоловік ОСОБА_8 підписуючи даний заповіт не розумів в повному об’ємі своїх дій через похилий вік та хворобу, і тому його волевиявлення не було вільним і не відповідало його волі. Також зазначили, що посвідчення заповіту здійснювалося з порушенням норм процесуального права, а саме, у зв’язку з хворобою заповідача заповіт підписано іншою особою – ОСОБА_9, що засвідчено секретарем Виноградівської сільської ради без двох свідків, присутність яких є обов’язковою. Крім того, державний нотаріус повідомила, що позивач та її з померлим син ОСОБА_10 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 Позивач заперечує факт відмови її та їх с померлим сина ОСОБА_10 від спадщини оскільки відповідну заяву не підписували та не подавали, але не виключають, що ОСОБА_4, яка мешкала деякий час із позивачем, могла з будь-якого приводу підсунути підписати якийсь папір позивачеві та психічно хворому синові. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ні позивач ні ОСОБА_10 не зверталися, оскільки вважалися такими, що прийняли спадщину як спадкоємці, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Крім того, позивач як особа похилого віку та її з померлим син ОСОБА_10, який є інвалідом 2 групи, мають право на обов’язкову частку у спадщині.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позов підтримала, підтвердила пояснення своїх представників і доповнила, що вона особисто ніяких заяв про відмову від прийняття спадщини не писала.    

У судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не з'явилася, але надала суду заяву про визнання позову та про розгляд справи у її відсутність.  

У судовому засіданні 19 березня 2010 року представник Виноградівської сільської ради Корень М.О. подав письмову заяву,  в якій позовні вимоги ОСОБА_3 визнав і не заперечував проти його задоволення,  але в судове засідання 22 квітня 2010 року не з*явився, при цьому він був належним чином повідомлений про час розгляду справи і від нього  не надійшло повідомлення про причини неявки, і тому відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що у 2005 році вона працювала секретарем виконкому Виноградівської сільської ради. У квітні 2005 року вона, на прохання ОСОБА_3, прийшла до ОСОБА_8 для посвідчення заповіту. ОСОБА_8 був лежачим хворим, самостійно не міг рухатися, читати вголос та писати, але був дієздатним і на її запитання відповідав кивком голови. В присутності свідка ОСОБА_9, яку запросила ОСОБА_3, вона склала та зачитала вголос ОСОБА_8 заповіт, який підписала ОСОБА_9, а потім вона посвідчила заповіт. Вважає, що діяла відповідно до чинного законодавства і на момент посвідчення нею заповіту обов’язковою була присутність лише одного свідка..  

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що у 2005 році на прохання ОСОБА_3 іноді допомагала їй годувати ОСОБА_8, оскільки той був паралізований і не міг рухати руками. Мова ОСОБА_8 була незрозуміла та невиразна.

Свідок ОСОБА_14  в судовому засіданні показав, що проживає по сусідству з позивачем. У 2005 році один раз у тиждень приходив голити ОСОБА_8, оскільки той був паралізований і не міг рухати руками.

    Заслухавши пояснення, допитавши свідків, дослідивши матеріали, суд вважає, що позов підлягає з задоволенню наступних підстав.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особові відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.3 ч. 2 ст. 1248, ч.2 ст. 1253 ЦК України якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися обов*язково в присутності не менш як двох свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 207 ЦК України якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Відповідно до ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Судом встановлено, що 19 квітня 2005 року ОСОБА_8 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 заповів на випадок своєї смерті усе своє майно своїй онучці ОСОБА_4. Складений заповіт через хворобу заповідача було прочитано йому в голос та посвідчено ОСОБА_9, підпис якої засвідчила секретар Виноградівської сільської ради Херсонської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер, і після його смерті відкрилася спадщина на частину побудованого під час його шлюбу з ОСОБА_3 житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 Через відсутність на вказаний житловий будинок правовстановлюючих документів за позовом позивача судом було визнано право власності за померлим ОСОБА_8, на підставі якого позивач отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. Ці дії позивача були спрямовані для прийняття спадщини.

У Цюрупинський державній нотаріальній конторі позивач дізналася, що ОСОБА_8 заповів на випадок своєї смерті усе своє майно своїй онучці ОСОБА_4, а також те, що вона  відмовилася від спадщини, подавши 16 березня 2007 року до Цюрупинської державної нотаріальної контори відповідну заяву, засвідчену секретарем виконкому Виноградівської сільської ради.

ОСОБА_8, підписуючи заповіт, не розумів в повному об’ємі своїх дій через похилий вік та хворобу, і тому його волевиявлення не було вільним і не відповідало його волі. Так, на момент складання та підписання заповіту ОСОБА_8 виповнилося 77 років. Крім того, він був лежачим хворим, оскільки був паралізований і не міг рухати руками, мова була незрозуміла та невиразна. Вказані обставини підтверджуються поясненнями свідків, записами медичної картки ОСОБА_8 Крім того, через хворобу за ОСОБА_8 заповіт підписала інша особа – ОСОБА_9, підпис якої секретар Виноградівської сільської ради посвідчила без двох свідків, присутність яких у даному випадку є обов’язковою.

Також позивачка заперечує факт відмови її  від спадщини пояснюючи, що  відповідну заяву не підписувала.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 належить задовольнити

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 1233, 1247, 1248, 1251, 1257 ЦК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_7, складений і посвідчений секретарем виконкому Виноградівської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області 19 квітня 2005 року за реєстровим № 85.

Визнати недійсною заяву ОСОБА_3 про її відмову від спадщини на користь ОСОБА_4  

 Відповідач Виноградівська сільська рада має право подати до Цюрупинського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана заява про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя                                             І.П. Лебідь