Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #89841093

Ухвала

06 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 306/1210/18

провадження № 61-16183 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про знесення самочинної прибудови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду

із касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, вякій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Ступак О. В. від 02 вересня

2020 року касаційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з невиконанням вимог статті 393 ЦПК України (без зазначення підстав касаційного оскарження).

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду

із касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року, вякій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Жданової В. С. від 29 вересня

2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Жданової В. С. від 22 жовтня

2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику у зв`язку

з невиконанням вимог ухвали від 29 вересня 2020 року.

31 жовтня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку втретє звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області

від 21 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 14 серпня 2020 року (надійшла до суду 03 листопада 2020 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст складено 14 серпня 2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року він отримав 20 серпня 2020 року.

Вперше з касаційною скаргою до Верховного Суду заявник звернувся

25 серпня 2020 року, тобто без пропущення строку на касаційне оскарження.

За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Однак, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку

з наступним.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду у зв`язку з тим, що порушено вимоги статті 392 ЦПК України, а саме:

- відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України

у касаційній скарзі повинно бути зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) особи, яка подає касаційну скаргу, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

- відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України

у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 серпня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 07 грудня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація