Справа № 2-329\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 квітня 2010 року м. Охтирка
Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача БУТКА О.В., ЖИТНИК Г.І., з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до
Богодухівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
м. Богодухів Харківської області, вул.. Комсомольська, 5,
про зміну розміру відшкодування втраченого заробітку, стягнення не отриманих доплат та моральної шкоди
в с т а н о в и в :
22.01.2010 р. до суду звернувся позивач з позовом. Вимоги мотивував тим, що працював трактористом в радгоспі ім.. Карла Лібкнехта Богодухівського району Харківської області, де 04.12.1997 року з ним трапився нещасний випадок і про це був складений акт за № 2 від 05.12.1997 року. Внаслідок травми хребта у позивача був встановлений компресіонний перелом, посттравматичний остеохондроз грудного і поперекового відділу хребта з порушенням функції, поліартрит з больовим синдромом. Соціально—експертною комісією установлено 25% втрати професійної працездатності, з 06.10.2008 р. дата переогляду установлена – безстрокова.
З 01.01.2001 р. страхові виплати на відшкодування втраченого заробітку від нещасного випадку на виробництві почав надавати позивачеві відповідач. Позивач вказував, що відповідачем не враховані положення постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997 року р., а тому не проведено коригування розміру належних позивачеві страхових виплат відповідно до довідки, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області від 05.01.2010 року.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача недоплачену йому суму страхових виплат за період 2001-2009 років у розмірі 6395,40 грн. та відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 2000,00 грн., зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати позивачеві в рахунок відшкодування втраченого заробітку в залежності від середньомісячної заробітної плати працівників «сільського господарства».
В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог.
Представники відповідача проти вимог заперечили, пославшись на те, що нарахування та перерахування відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров»я, тобто щомісячні страхові виплати, проводяться згідно Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», вважали, що позовні вимоги не ґрунтуються на законах України, а тому в їх задоволенні має бути відмовлено.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, вислухавши доводи і заперечення осіб, що беруть участь у розгляді справи, оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про виникнення між сторонами спору із правовідносин відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
Вивченням матеріалів особової справи з призначення страхової виплати на ім’я позивача знайшли підтвердження його доводи про нещасний випадок, який з ним трапився 04.12.1997 року під час перебування у трудових відносинах з ВАТ «Степне» с. Степне Богодухівського району Харківської області, внаслідок чого йому установлено 25% втрати професійної працездатності. ВАТ «Степне» виплачувало позивачеві відшкодування 25% втраченого заробітку, а з 21.06.2001 року указані виплати здійснює відповідач.
Відповідно до Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» \далі – Закон всі нарахування та перерахування відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я, тобто щомісячні страхові виплати, здійснюються відповідачем з 01.04.2001 року і до теперішнього часу. Згідно ст.. 29 ч. 2 Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Починаючи з 01.03.2002 року Фонд відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону проводить перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим на коефіцієнт росту середньомісячної реальної зарплати, який розраховується та публікується Державним комітетом статистики України, який є центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Рішення щодо того, які саме коефіцієнти застосовувати, приймалося Правлінням Фонду, до складу якого входять представники держави, зареєстрованих осіб та роботодавців, і відповідно до ст.. 17 Закону є обов’язковими для виконання усіма страхувальниками та застрахованими.
Суд встановив, що посилання позивача та його представника на довідку видану Головним управлінням статистики у Харківській області від 05.01.2010 року, як на підставу нарахувань позивачеві, не ґрунтуються на вищенаведених приписах Закону, а тому не можуть бути визнані правомірними.
Крім того, суд визнав безпідставними посилання позивача на необхідність врахування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997 року, оскільки на правовідносини позивача з відповідачем розповсюджується Закон України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що відповідає також приписам ст.. 1195 ЦК України.
Суд встановив, що позовні вимоги не ґрунтуються на договорі або законі, а тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 5, 6, 10, 11, 79, 81, 88, 209 ч. 3, 212, 214, 215 ЦПК України, Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р. «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 1195 ЦК України, суд -
в и р і ш и в:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Богодухівського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про зміну розміру відшкодування втраченого заробітку, стягнення не отриманих доплат та моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
З оригіналом згідно