ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року                                                                        м. Чернівці

справа № 718/7/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Половінкіна Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Литвинюк І.М.

секретаря Вовкун Н.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Чернівецької обласної державної адміністрації Качановського Назара Богдановича

учасники справи

позивач ОСОБА_1

відповідач Чернівецька обласна державна адміністрація

за апеляційною скаргою Чернівецької обласної державної адміністрації на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року, головуючий у першій інстанції Нерушка Т.І.

встановила:

ОСОБА_1 у січні 2020 року звернула до суду з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Посилалась на те, що є власником нежитлової будівлі рибниці, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та розташована на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531га цільовим призначенням для

Справа №718/7/20                                        Головуючий у 1 інстанції Нерушка Т.І.

Провадження №22-ц/822/868/20                                             Доповідач Половінкіна Н.Ю.

рибогосподарських потреб, яка раніше перебувала в оренді у попереднього власника будівлі ОСОБА_2 , належить до державної форми власності, розпорядником якої є Чернівецька обласна державна адміністрація.

Зазначала, що 01 березня 2019 року звернулась до в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. із заявою щодо прийняття розпорядження і передачу в оренду на 5 років земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531га цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Обласною комісією з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин надано повідомлення від 1 квітня 2019 року №01.35-49/1363 про неможливість передачі земельної ділянки у користування у зв`язку із включенням її до переліку земельних ділянок державної власності, право на яку виставляється на торги окремим лотом, згідно розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 26 червня 2017 року за № 450-р.

На даний час заява не розглянута, жодне рішення у формі розпорядження не прийнято, інформацію із зазначенням причин неприйняття розпорядження не надано, що свідчить про бездіяльність Чернівецької обласної державної адміністрації і порушує право на своєчасний, всебічний, неупереджений розгляд звернення, отримання права користування землею.

Просила визнати незаконною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення у формі розпорядження за заявою ОСОБА_1  від 1 березня 2019 року упродовж часу з 01 березня 2019 року по 21 листопада 2019 року включно, зобов`язати голову Чернівецької обласної державної адміністрації або особу, що виконує його обов`язки розглянути її заяву від 01 березня 2019 року із прийняттям відповідного розпорядження у передбачений законом строк.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року позов задоволено частково, постановлено визнати незаконною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В., яка полягає у неприйнятті рішення у формі розпорядження за заявою ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року, та зобов`яано голову (або виконуючого обов`язки голови) Чернівецької обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року із прийняттям рішення у передбачений законодавством спосіб та строк.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Чернівецька обласна державна адміністрація в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року в частині визнання незаконною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В., яка полягає у неприйнятті рішення у формі розпорядження за заявою ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року, та зобов`язання голови (або виконуючого обов`язки голови) Чернівецької обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року із прийняттям рішення у передбачений законодавством спосіб та строк скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у позові ОСОБА_1 .

Зазначає, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було надано письмову відповідь у формі висновку обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин про відмову у її задоволенні з вичерпним обгрунтуванням мотивів відмови та посиланням на відповідні норми чинного законодавства, оскільки відповідно до Положення про обласну комісію з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин, затвердженого розпорядженням обласної державної адміністрації від 21 квітня 2015 року № 184-р відповідні (рішення комісії) про розгляд звернень, які стосуються земельних питань, оформляються суто у вигляді висновку.

Дотримано передбачений частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», місячний термін розгляду заяви ОСОБА_1 .

Посилається на те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, має особливий режим використання, зміна її цільового призначення не відповідає вимогам Земельного кодексу України, знаходження будівлі-рибниці на земельній ділянці дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Вважає, що слід враховувати дискреційні повноваження органів виконавчої влади, розпорядження землями водного фонду державної власності та прийняття будь-яких рішень щодо такого розпорядження є виключною компетенцією обласних державних адміністрацій, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Чернівецької обласної державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

На підставі ч.1 ст.367 ЦК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Чернівецькою обласною державною адміністрацією рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання незаконною бездіяльність щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 не оскаржується.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії частково, суд першої інстанції керувався положеннями ч.2 ст. 124, ч.2 ст.134, ч.14 ст. 123 ЗК України, ч.1 ст.6, ч.1 ст.41, ч.1 ст.21, ч.5 ст.122, ч.1 ст.123 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та дійшов висновку, що посадовою особою органу державної влади Чернівецької обласної державної адміністрації не прийнятого відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року, отже, допущено бездіяльність.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що висновок обласної комісії із земельних питань носить рекомендаційний характер і не замінює собою рішення посадової особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

При цьому згідно зі  п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.

За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову  ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої остання просила ухвалити судове рішення, є визнати незаконною бездіяльність виконуючого обов`язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. щодо залишення без розгляду та не прийняття рішення у формі розпорядження за заявою ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року упродовж часу з 01 березня 2019 року по 21 листопада 2019 року включно, зобов`язати голову Чернівецької обласної державної адміністрації або особу, що виконує його обов`язки розглянути її заяву від 01 березня 2019 року із прийняттям відповідного розпорядження у передбачений законом строк.

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалися бездіяльність Чернівецької обласної державної адміністрації щодо розгляду заяви від 1 березня 2019 року, не прийняття рішення у формі розпорядження, не надання інформації із зазначенням причин неприйняття розпорядження.

Встановлено, що приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М. на підставі акту про реалізацію майна боржника видано ОСОБА_1 28 лютого 2019 року свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю рибниці площею 21,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належало ОСОБА_2 . Нежитлова будівля рибниці розташована на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531га, цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

За повідомленням Южинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 28 вересня 2018 року №228 нежитлова будівля рибниці площею 21,10 кв.м., яка знаходиться у с. Южинець Кіцманського району, розміщена на сформованій земельній ділянці кадастровий номер 7322589700:02:002:0232, площею 54,6531га. На даний час договір оренди вказаної земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_2 від 13 березня 2006 року припинений у зв`язку з закінченням строку його дії.

ОСОБА_3 1 березня 2019 року звернулась до в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації Павлюка М.В. із заявою щодо прийняття розпорядження і передачу земельну ділянку за адресою с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області, площею 54,6531га., кадастровий номер 7322589700:02:002:0232 в оренду на 5 років, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.

Висновком обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин від 1 квітня 2020 року № 01.35-49/1363 рекомендовано в.о. голови Чернівецької відмовити у передачі земельної ділянки в оренду терміном на п`ять років.

Рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до Чернівецької обласної державної адміністрації із клопотанням щодо поділу земельної ділянки в натурі, для обслуговування нежитлової будівля рибниці площею 21,10 кв.м., яка знаходиться у с. Южинець Кіцманського району.

За змістом наведеного висновку відповідно до розпорядження Чернівецької обласної адміністрації від 26 червня 2017 року за № 450-р водний об`єкт у комплексі із земельною ділянкою кадастровий номер 7322589700:02:002:0232 загальною площею 54,6531 га цільовим призначенням для рибогосподарських потреб включено до переліку земельних ділянок державної власності, право на які виставляється на торги окремим лотом, та опубліковано на веб-сайті Чернівецької обласної державної адміністрації.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування визначені статтею 122 ЗК України. Так, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

На підставі частини 5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

За змістом частини першої стаття 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Частиною шостою статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас частиною 15 статті 123 ЗК України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, у статті 123 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з заявою про надання земельної ділянки у користування надати або відмовити у наданні земельної ділянки у користування.

За змістом частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово  і  несуть   за   них   відповідальність   згідно   із законодавством.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

 Зі змісту наведених норм слідує, що рішення про надання або про відмову у наданні земельної ділянки у користування оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом – розпорядженням голови місцевої державної адміністрації.

Суд першої інстанції, встановивши не прийняття головою Чернівецької обласної державної адміністрації розпорядження за заявою ОСОБА_1 про передачу земельної ділянки в оренду від 1 березня 2019 року жодного з передбачених статтею 123 ЗК України рішень про надання або відмову у наданні земельної ділянки у користування, дійшов обгрунтованого висновку про протиправну бездіяльність.

Не можна погодитися з доводами Чернівецької обласної державної адміністрації, на які є посилання в апеляційній скарзі, дотримання передбаченого частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», місячного термін розгляду заяви  ОСОБА_1 , надання висновку обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин Чернівецької обласної державної адміністрації від 1 квітня 2019 року № 01.35-49/1363.

За приписами статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право залучати спеціалістів до підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови районних державних адміністрацій утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.

Розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації від 21 квітня 2015 року № 184-р затверджено Положення про обласну комісію з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин.

За змістом статті першої розділу першого Положення про обласну комісію з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин обласна комісія є постійним дорадчим органом при обласній державній адміністрації, її рішення носять рекомендаційний характер та є обов`язковими для розгляду органом місцевого самоврядування, районними державними адміністраціями, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Отже, висновок обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин Чернівецької обласної державної адміністрації від 1 квітня 2019 року № 01.35-49/1363 має рекомендаційний характер для голови райдержадміністрації при прийнятті ним рішення за заявою ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, має особливий режим використання, зміна її цільового призначення не відповідає вимогам Земельного кодексу України, знаходження будівлі-рибниці на земельній ділянці дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Оскільки головою Чернівецької обласної державної адміністрації не прийняло жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 1 березня 2019 року, відсутні підстави для надання оцінки висновку обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин Чернівецької обласної державної адміністрації від 1 квітня 2019 року № 01.35-49/1363, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом).

Крім того ОСОБА_1 звернулась до в.о. голови Чернівецької обласної державної адміністрації з заявою від 1 березня 2019 року не в порядку Закону України «Про звернення громадян», а на підставі норм Земельного кодексу України, якими встановлено порядок вирішення такої заяви - видання головою місцевої державної адміністрації відповідного розпорядження.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження Чернівецької обласної державної адміністрації слід зазначити таке.

Суди, вирішуючи спір у справі, здійснили контроль за законністю дій суб`єкта владних повноважень, тобто контроль за законністю реалізації дискреційних повноважень, встановивши їх неправомірність.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

 Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд дійсно не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У спірних у цій справі правовідносинах, в разі настання визначених законодавством умов, Чернівецька обласна державна адміністрація зобов`язана до вчинення конкретних дій - розглянути заяву ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 можуть бути лише визначені законом обставини. Чернівецька обласна державна адміністрація не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні.

Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

До такого правового висновку дійшла й колегія суддів Верховного Суду, здійснюючи касаційний розгляд справи №813/2273/18 (постанова від 20.08.2019).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №  21-1465а15 та Верховним Судом у постанові від 22 грудня 2018 року у справі № 804/1469/17.

Європейський суд з прав людини у свої практиці зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд суб`єкта владних повноважень дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06 вересня 2005 року). Ефективний спосіб захисту повинен запобігати виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування порушенню, що мало місце (Рішення у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року).

З урахуванням наведеного, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання голови (або виконуючого обов`язки голови) Чернівецької обласної державної адміністрації розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2019 року із прийняттям рішення у передбачений законодавством спосіб та строк.

За таких обставин рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому апеляційна скарга Чернівецької обласної державної адміністрації підлягає залишенню без задоволення, а рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Чернівецької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 5 листопада 2020 року.

Головуючий                                                Н.Ю. Половінкіна

М.І. Кулянда

І.М. Литвинюк