ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/160/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В.

за участю представника позивача Пахомової О.А., адвоката за довіреністю

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за первісним позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси»

про стягнення 50 434 983,89 грн та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси»

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про визнання недійсними пунктів договору,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» про стягнення заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу згідно з договором транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000664 у розмірі 50 434 983,89 грн, у тому числі: 39 723 754,15 грн основного боргу, 6 884 680,84 грн пені, 1 045 886,16 грн три відсотки річних, 2 780 662,79 грн інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату наданих йому послуг балансування для врегулювання негативних місячних небалансів за січень-лютий 2018 року, чим порушив умови пункту 9.4 договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000664 і пункту 4 глави 4 Розділу XІV Кодексу газотранспортної системи, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій та інших нарахувань, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.02.2019 позовну заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду оригінали доданих документів або належним чином завірені копії цих документів та оформити позовну заяву відповідно до вимог Національного Стандарту України.

04.03.2019 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» виконало вимоги ухвали суду від 13.02.2019, усунувши зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

22.03.2019 відповідач надав суду відзив від 22.03.2019 № 47 на позовну заяву, у якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки розрахунок обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування, позивачем не надано, що свідчить про штучне приховування необґрунтованого прибутку природного монополіста - позивача у справі. А, відтак, відсутні підстави для оплати ненаданих послуг. Крім того, встановлення у пункті 11.4 договору вимоги про оформлення одностороннім актом за підписом оператора газотранспортної системи суперечать вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому такий акт не може бути підставою для стягнення грошових коштів та підтвердженням надання послуг.

Відзив відповідача прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання недійсними пункту 2.3, Розділ ІХ та пункту 11.4 договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000664, який укладений між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та відшкодування судових витрат.

09.04.2019 позивач (відповідач за зустрічним позовом) надіслав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому у задоволенні зустрічної позовної заяви просить відмовити повністю, у зв`язку з безпідставністю і необґрунтованістю вимог, оскільки між сторонами укладено договір на транспортування природного газу, відповідач погодився на умови вказаного договору та взяв на себе зобов`язання щодо його виконання. Твердження відповідача, що йому не надаються та не надавалися послуги балансування не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Послуга балансування передбачена законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, типовим договором на транспортування природного газу, яка затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу», а надання Акціонерним товариством «Укртрансгаз» послуг балансування Товариству з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» підтверджується належними та допустимими доказами.

Відзив позивача (відповідача за зустрічним позовом) прийнято судом до розгляду.

15.04.2019 позивач за первісним позовом надіслав до суду відповідь на відзив, в якій позовні вимоги позивача за первісним позовом просить задовольнити повністю, оскільки договір відповідає вимогам чинного законодавства та є обов`язковим до виконання сторонами.

22.04.2019 відповідач за первісним позовом надіслав до суду відповідь від 19.04.2019 №65 на відзив, в якій спростовує твердження позивача за первісним позовом. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» не замовляло послуг балансування, у зв`язку з неможливістю їх надання АТ «Укртрансгаз». До матеріалів справи додані звіти операторів ГРМ, в яких визначається обсяг природного газу як товару, що використаний споживачами, а не Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси». Зазначає, що доказів, що підтверджують реальні витрати, пов`язані із здійсненням балансування, а не з послугами балансування - не надано. Акт надання послуг балансування не може бути первинним бухгалтерським документом, який відображає зміст господарської операції. Вказує на безпідставність посилання позивача за первісним позовом на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №913/958/16, оскільки спір виник між оператором ГТС та оператором ГРМ.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

17.05.2019 позивач за первісним позовом надіслав до суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, оскільки твердження відповідача за первісним про те, що останнім не замовлялись послуги балансування є безпідставними та необґрунтованими. Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладено договори постачання, та зобов`язаний застосовувати всі доступні заходи для уникнення негативних місячних небалансів. А покладення негативного місячного небалансу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» є виконанням оператором газотранспортної системи його прямих обов`язків, встановлених положеннями кодексу ГТС (пункт 2 Розділу ХІІ Кодексу ГТС). Умовами договору передбачений порядок надання відповідачу послуги балансування, зокрема, послуги балансування оформляються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу ІХ договору. Актами №01-18-1512000664-БАЛАНС та №02-18-1512000664-БАЛАНС підтверджується надання відповідачу послуги балансування у січні-лютому 2018 року, що прямо зазначено в актах вартість послуги балансування, обсяг місячного негативного небалансу ТОВ «Газпостач-Черкаси»).

22.05.2019 відповідач за первісним позовом подав до суду заяву від 22.05.2019 №80 про нікчемність правочинів, в якій як заінтересована сторона заявляє про нікчемність договорів, укладених Акціонерним товариством «Укртрансгаз» з НАК «Нафтогаз України».

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.05.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.07.2019 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» про визнання недійсним договору транспортування природного газу у справі №925/160/19.

22.07.2019 позивач за первісним позовом надіслав до суду заперечення на заяву ТОВ «Газпостач-Черкаси» про нікчемність правочинів, в якому зазначено, що договори, укладені АТ «Укртрансгаз» з НАК «Нафтогаз України» з дотриманням вимог встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», підстави для визнання їх нікчемними відсутні. Твердження відповідача за первісним позовом, що ціни визначені в договорах та актах не співпадають з БГЦ є безпідставними та необґрунтованими, оскільки базова ціна газу формується на основі витрат на закупівлю природного газу у відповідності до укладених договорів на закупівлю природного газу, з урахуванням обов`язкових податків та зборів та застосовується при розрахунку вартості послуг балансування, при цьому ціна в договорі встановлена виключно з метою закупівлі природного газу на виробничі потреби АТ «Укртрансгаз» на підставі поданої пропозиції НАК «Нафтогаз України», а ціна в актах приймання-передачі встановлена на підставі пункту 4.2 договору. У зв`язку з чим порівняння вказаних цін є неможливим, оскільки їх правова природа та умови формування різні.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.07.2019 відмовлено у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси»: про залучення до справи третіх осіб: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України; про витребування доказів; про зупинення провадження у справі. Оголошено перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 29.07.2019.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.07.2019 зупинено провадження у справі до перегляду ухвали суду від 16.07.2019 в апеляційному порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.07.2019 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.10.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.10.2019 зупинено провадження у справі до перегляду ухвали суду від 22.07.2019 в апеляційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019.

27.01.2020 справа №925/160/19 повернулась до Господарського суду Черкаської області. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.07.2019.

29.07.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» Тарабан О.С. подав до суду заяву від 26.07.2019 про відвід судді Кучеренко О.І., у якій просить відвести суддю Кучеренко О.І. від розгляду справи №925/160/19.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 поновлено провадження у справі, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» про відвід судді Кучеренко О.І., зупинено провадження у справі до розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» Тарабан О.С. про відвід судді Кучеренко О.І., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.01.2020 (у складі судді Васяновича А.В.) залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзкапітал» від 26.07.2019 про відвід судді Кучеренко О.І.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.02.2020 судове засідання призначено на 10:00 05 березня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.02.2020 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» апеляційну скаргу від 03.02.2020 №10 на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.01.2020 про зупинення провадження у справі.

20.02.2020 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 06.02.2020 про повернення апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2020 зупинено провадження у справі до перегляду ухвали від 06.02.2020 в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.02.2020 ухвалено вважати неподаною та повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою від 07.10.2020 оголошено перерву до 10:30 21.10.2020.

21.10.2020 відповідач за первісним позовом подав до суду клопотання від 21.10.2020 №44 про відкладення підготовчого засідання у справі, у зв`язку з тим, що уповноважений представник товариства знаходиться на самоізоляції, у якому просить суд продовжити строк підготовчого провадження та не здійснювати розгляд справи за відсутності уповноваженого представника товариства.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом, оцінивши наведені заявником підстави, та з огляду на те, що явка відповідача за первісним позовом судом не визнавалась обов`язковою суд вважає доводи представника відповідача за первісним позовом щодо необхідності відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причини перебування на самоізоляції) непереконливими, оскільки товариство є юридичною особою (у попередніх засідання участь приймав інший представник) і відповідач за первісним позовом не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Тому, неявка представника відповідача за первісним позовом не позбавляє суду права на закінчення розгляду справи.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (оператором - позивач за первісним позовом у справі), в особі начальника управління реалізації та розрахунків за надані послуги з транспортування та зберігання природного газу Грищенка В.П., що діє на підставі довіреності від 26.12.2014 №2-250, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» (замовником - відповідач за первісним позовом), в особі директора Задорожнього В.Є., що діє на підставі Статуту, було укладено договір транспортування природного газу №1512000664 (далі - договір, Т.2, а.с. 17-27), за умовами якого оператор зобов`язався надати замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник зобов`язався сплатити оператору встановлену в цьому договору вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору).

У пункті 2.3 договору встановлені послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи;

послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій;

послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (пункт 2.6 договору).

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору).

У пункті 4.1 договору закріплено, що замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси.

У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС (пункт 9.1 договору).

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (пункт 9.4 договору).

Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Відповідно до пункту 17.1 договору цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Жодною із сторін не заявлено про припинення дії договору чи про перегляд його умов, отже такий договір на даний час продовжує свою дію.

На виконання умов договору позивач здійснив алокацію обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, за результатами чого у відповідача були виявлені обсяги негативних місячних небалансів за січень та лютий 2018 року, що підтверджується звітами про надані послуги з транспортування за вказані періоди, у наступних обсягах: січень 2018 - 1752,547 тис.куб.м; лютий 2018 - 1527.903 тис.куб.м.

Згідно з процедурою алокації позивачем було встановлено, що відповідач як замовник послуг транспортування:

- у січні 2018 року подав для транспортування на точках входу до газотранспортної системи обсяг природного газу в обсязі 388,050 тис. куб. м, при цьому відібрав за вказаний період з газотранспортної системи на точках виходу обсяг природного газу становить 2340,309 тис. куб.м, що перевищує обсяг поданого природного газу до газотранспортної системи на негативну різницю 1752,547 тис.куб.м, яка і склала обсяг негативного місячного небалансу згідно з приписами Кодексу ГТС, що підтверджується звітом позивача по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (відповідача) за січень 2018 року.

Відбір природного газу відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи був здійснений для споживачів відповідача, перелік яких наведений у деталізації по споживачах ЗПТ ТОВ «Газпостач-Черкасигаз» на точках виходу за січень 2018;

- у лютому 2018 року подав для транспортування на точках входу до газотранспортної системи обсяг природного газу в обсязі 159,050 тис.куб.м, при цьому відповідач відібрав за вказаний період з газотранспортної системи на точках виходу обсяг природного газу у розмірі 1706,953 тис.куб.м, що перевищує обсяг поданого природного газу до газотранспортної системи на негативну різницю 1527,903 тис.куб.м, яка і склала обсяг негативного місячного небалансу згідно з приписами Кодексу ГТС, що підтверджується звітом позивача по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (відповідача) за лютий 2018 року.

Відбір природного газу відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи був здійснений для споживачів відповідача, перелік яких наведений у деталізації по споживачах ТОВ «Газпостач-Черкасигаз» на точках виходу за лютий 2018.

На виконання свого обов`язку оператора газотранспортної системи на умовах передбаченим Кодексом ГТС та договором позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання наявних у нього обсягів негативного місячного небалансу за січень-лютий 2018 року, що не були врегульованими відповідачем самостійно.

На виконання такої умови договору позивач надав відповідачу:

1) послугу балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу відповідача за січень 2018 року на загальну суму 20552169,14 грн, про що було складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 31.01.2018 №01-18-1512000664-БАЛАНС (Т.2 а.с. 34 зворот);

2) послугу балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу відповідача за лютий 2018 року на загальну суму 19461585,01 грн, про що було складено акт надання послуг балансування обсягів природного газу від 28.02.2018 №02-18-1512000664-БАЛАНС (Т.2 а.с. 47).

Загальна вартість наданих позивачем відповідачу за договором послуг балансування обсягів природного газу згідно з вказаними актами становить 40013754,15 грн.

Листами від 14.02.2018 №TSОВИХ-18-358 (Т.2 а.с. 33), від 14.03.2018 №TSОВИХ-18-671 (Т.2 а.с. 46) позивач у встановленому порядку повідомив відповідача про надання йому послуг балансування з наданням актів про надання послуг балансування, рахунків та звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, що містять деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу).

Зазначені листи отримані відповідачем.

Невиконання відповідачем умов договору в частині оплати послуг по балансуванню стали причиною звернення позивача до суду для примусового стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій.

За зустрічним позовом:

Позивач за зустрічним позовом вказує, що визначення у пункті 2.3. договору послуг, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування), у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», Закону України «Про природні монополії», Господарському кодексу України, Цивільному кодексу України, Закону України «Про трубопровідний транспорт, Закону України «Про транспорт», Акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» не надаються, оскільки до послуг транспортування не відносяться. На підтвердження своєї позиції надає посилається на внесені зміни до постанови від 30.09.2015 №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу»

Тому пункт 2.3 договору, який встановлює послуги оператора газотранспортної системи, які не надаються, є, на думку позивача за зустрічним позовом, недійсним, оскільки суперечить вимогам законів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» листом від 15.08.2018 за вих.№303 зверталося до Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» з проханням надати розрахунок обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. Позивач за зустрічним позовом вказує, що до теперішнього часу такий розрахунок не наданий, що свідчить про штучне приховування необґрунтованого прибутку природного монополіста-позивача за первісним позовом у цій справі.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» підставою для відображення в бухгалтерському обліку підприємства вартості природного газу є первинний документ, що має містити всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 2 статті 9 даного Закону, а саме: двосторонній акт приймання-передачі природного газу.

Встановлення у пункті 11.4 договору вимоги про оформлення одностороннім актом за підписом оператора газотранспортної системи є недійсним, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо первісного позову:

Закон України «Про ринок природного газу» регулює правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

За визначенням частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Газотранспортна система - це технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.

Відповідно до Законів України «Про ринок природного газу», «Про природні монополії», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яке затверджене Указом Президента України №715від 10.09.2014, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 було затверджено Кодекс газорозподільних систем.

Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Порядок взаємовідносин оператора газорозподільної системи з оператором газотранспортної системи, у тому числі пов`язаних з прийманням-передачею природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема щодо якості та обліку природного газу (у тому числі приладового), а також з обміном даних щодо прогнозів відборів/споживання природного газу по споживачах та фактичних обсягів споживання ними природного газу, регулює Кодекс газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП №2493від 30.09.2015 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс ГТС), договір транспортування природного газу та технічна угода, що укладені між сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу 1 Кодексу ГТС, він є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

У розділі 1 кодексу ГТС визначення термінів, засад і скорочень зазначено:

алокація це обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному веб-сайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

Порядок укладення договору транспортування природного газу визначений у статті 1 Розділу VIII Кодексу ГТС. Так, згідно з частиною першої цієї статті визначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», як оператором газотранспортної системи та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси», як замовником було укладено договір транспортування природного газу, за умовами якого оператор зобов`язався надати замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі.

За умовами цього договору сторони погодили, що замовнику можуть бути надані такі послуги: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи; послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи зміст договору, його істотні умови та приписи статті 901 Цивільного кодексу України суд визначає правову природу договору, як договору про надання послуг.

При цьому суд враховує і викладені вище визначення статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» термінів «транспортування природного газу» і «газотранспортна система»; змісту пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» про те, що транспортування природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу трубопроводами з метою його подальшого зберігання, розподілу або доставки безпосередньо споживачам та замовникам, окрім транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами); визначення статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт» термінів «магістральний трубопровід», «промислові трубопроводи (приєднані мережі)», «об`єкти трубопровідного транспорту»; умови статті 2 Закону України «Про трубопровідний транспорт»; положення частини 1 статті 306 Господарського кодексу України про те, що транспортування продукції трубопроводами є окремим видом господарської діяльності.

За умовами договору транспортування природного газу Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» не здійснює транспортування природного газу магістральними трубопроводами та/чи газотранспортною системою, а надає послуги з переміщення природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами. Положення Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газотранспортної системи не змінюють порядок надання Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» послуг із транспортування природного газу. Вказані нормативно-правові акти регулюють порядок транспортування природного газу виключно з прив`язкою до надання послуг газотранспортною системою. Водночас, укладений сторонами договір передбачає надання послуг Публічним акціонерним товариство «УКРТРАНСГАЗ» з переміщення природного газу своїми внутрішньопромисловими газопроводами.

Як зазначено вище, внутрішньопромислові трубопроводи позивача та діяльність, пов`язана з ними не є частиною газотранспортної системи. Положення Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газотранспортної системи не змінюють порядок надання Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» послуг із транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами, і також не зачіпають відповідні правовідносини позивача з газопостачальними підприємствами. Названі нормативно-правові акти регулюють порядок транспортування природного газу виключно з прив`язкою до надання послуг газотранспортною системою. Натомість договір транспортування природного газу передбачає надання послуг поза газотранспортною системою - шляхом переміщення природного газу своїми внутрішньопромисловими газопроводами.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №910/7194/17 висловив позицію про те, що сфера дії прийнятих у 2015 році Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортних систем та Кодексу газорозподільних систем не охоплює правовідносин щодо переміщення газу внутрішньопромисловими трубопроводами, про що свідчать положення статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 2 Закону України «Про трубопровідний транспорт». Договірні відносини між сторонами виникли відносно переміщення природного газу саме внутрішньопромисловими трубопроводами, які не входять до складу газотранспортної системи та, відповідно, не підпадають під дію вказаного законодавства.

Як зазначено вище Кодексом ГТС на позивача, як оператора газотранспортної системи, покладено обов`язок здійснення фізичного балансування, чим є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Тому оператор контролює, щоб кожен замовник послуг транспортування міг відбирати з газотранспортної системи обсяги природного газу в межах обсягів, які ним були подані до газотранспортної системи.

Для фізичного балансування, а саме забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, оператор у випадку виявлення різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (небаланс), здійснює комерційне балансування, завдяки якому відновлюється співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу XIII Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.

Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом (пункти 1-3 Глава 1 Розділ XIIІ Кодексу ГТС).

Визначення місячного небалансу замовника послуг транспортування урегульовано у Главою 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, згідно з якою оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць.

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи.

У разі позитивного значення місячного небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює продаж природного газу в розмірі небалансу іншим замовникам послуг транспортування; здійснює закачування газу в обсязі місячного небалансу природного газу або його залишків шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць.

У разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

Тобто, як вбачається з наведених положень Кодексу ГТС та умов договору, передумовою надання послуг балансування є наявність у відповідача негативного місячного небалансу, що не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця.

Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (пункт 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Судом встановлено, що у січні-лютому 2018 року у позивача виникли різниці між обсягами природного газу, поданими відповідачем для транспортування на точці входу (0 тис. куб. м), та відібраними з газотранспортної системи на точці виходу (2340,309 тис. куб. м у січні 2018 року, 1706,953 тис. куб. м у лютому 2018 року), які є негативними місячними небалансами відповідача за січень-лютий 2018 року (перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу).

Згідно з приписами глави 3 Розділу XIV Кодексу та пункту 9.1 договору відповідач був зобов`язаний врегулювати самостійно наявні у нього негативні місячні небаланси за січень 2018 року - до 12 лютого 2018 року, за лютий 2018 року - до 12 березня 2018 року, однак, відповідач цього не здійснив, у зв`язку з чим у позивача як оператора газотранспортної системи виник обов`язок врегулювання такого небалансу за рахунок надання відповідачу послуг балансування.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (пункт 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункт 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу).

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів (пункт 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу).

Аналогічні положення містяться також у договорі, який був укладений між позивачем та відповідачем. Тому, з урахуванням положень Кодексу ГТС підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, який оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов транспортування природного газу.

Обставини надання послуг балансування позивачем за договором за період січень-лютий 2018 підтверджується актами надання послуг балансування природного газу за період січень-лютий 2018, які складені та підписаними Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» про надання послуг балансування обсягів природного газу та зведеними алокаціями обсягів природного газу, що подані в точку виходу ЕІС.

Отже, відмова відповідача від оплати наданих послуг з балансування обсягів природного газу за січень 2018 року на суму 20552169,14 грн, згідно з Актом надання послуг балансування обсягів природного газу №01-18-1512000664-БАЛАНС від 31.01.2018 та за лютий 2018 року на суму 19461585,01 грн, згідно з Актом надання послуг балансування обсягів природного газу №02-18-1512000664-БАЛАНС від 28.02.2018 є невмотивованою і не відповідає закону.

Згідно з пунктом 10, 11 Положення «Про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)», яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015, купівля-продаж природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником природного газу із спеціальними обов`язками здійснюється за регульованою оптовою ціною, розрахованою з урахуванням формули, визначеної пунктом 12 цього Положення, відповідно до договору, який укладається на підставі примірного договору купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України» та постачальником природного газу із спеціальними обов`язками, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Постачальники природного газу до 1 квітня 2017 року, що закуповують природний газ у НАК «Нафтогаз України» відповідно до пунктів 9 і 10 цього Положення, зобов`язані постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) за ціною, що не може перевищувати граничних роздрібних цін на природний газ.

Умовами договору транспортування природного газу не передбачено купівлю-продажу природного газу, проте, Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» як суб`єкт господарювання здійснює господарську діяльність, зокрема, надає послуги з транспортування (переміщення) природного газу, власником/продавцем якого він не є. Отже, з огляду на наведене вище з метою надання послуг з балансування позивачем була розрахована базова ціна газу на підставі договорів та актів про закупівлю природного газу за відповідні періоди, (копії містяться у матеріалах справи), положень Кодексу ГТС та алгоритмів розрахунку базової ціни газу для послуг балансування.

Судом встановлено, що визначаючи базову ціну газу за 1000 м куб, яка формується ПАТ «Укртрансгаз» протягом розрахункового періоду (газового місяця) позивачем застосовано ціна закупівлі природного газу, а також витрати на зберігання газу. Крім того, на офіційному сайті позивача розміщено інформацію щодо базової ціни газу, яка на січень 2918 року становила 9772,52 грн, у тому числі ПДВ 1628,75 грн, зо 1000 куб м, на лютий - у розмірі 10614,54 грн, у тому числі ПДВ 1769,09 грн за 1000куб. м.

Вказаний розмір і був використаний позивачем при визначенні вартості послуг балансування та був зазначений у наданих відповідачу Актах надання послуг балансування обсягів природного газу за січень та лютий 2018 року.

Крім того, встановлені судом фактичні обставини щодо надання послуг балансування відповідачу, у тому числі і за спірний період, також були відображені у Акті №36 від 08.02.2019 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), який складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» та міститься у вільному доступі на сайті державного регулятора.

Відповідач не надав доказів оплати ним 39723754,15 грн за надані послуги із транспортування газу, відтак суд вважає, що позивач належними і допустимими доказами довів обставини надання ним послуг відповідачу у період січень-лютий 2018 року на загальну суму 39723754,15 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 13.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

Згідно з пунктом 13.5 договору в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. На підставі наведених положень договору та закону позивач нарахував відповідачу 6884680,84 грн пені за період прострочення з 01.01.2018 до 29.09.2018.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, суд встановив, що розрахунок пені проведений позивачем вірно, є обґрунтованим та підлягає до стягнення з відповідача 6884680,84 грн пені.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог позивачем нараховано відповідачу 1045886,16 грн 3% річних за період прострочення з 06.03.2018 до 31.01.2019 та 2780662,79 грн інфляційних за період прострочення з 01.03.2018 до 31.12.2018, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно та не перевищує можливого нарахування, тому вимога позивача про стягнення 1045886,16 грн 3% річних та 2780662,79 грн інфляційних підлягає до задоволення у сумі заявленій позивачем.

Позивачем за первісним позовом при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСГАЗ» підлягають до задоволення.

Щодо зустрічного позову.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що пункт 2.3 договору транспортування природного газу має бути визнаний судом недійсним з підстав того, що такі послуги не надаються, суд зазначає наступне.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) відповідно до умов договору може надавати відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) одну з послуг, які визначені у пункті 2.3 договору, у тому числі послуги балансування. При цьому умови, за яких надаються послуги балансування, визначені в Кодексі ГТС, як це передбачено пунктом 2.2 договору.

Правова природа послуги балансування обсягів природного газу визначена Законом України «Про ринок природного газу» (далі - Закон), Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу.

Так, частиною 1 статті 20 Закону встановлено, що оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

Відповідно до пункту 4, пункту 10 частини 2 статті 22 Закону з метою виконання функцій, передбачених частиною 1 статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи, зокрема, зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГТС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу, зокрема, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору).

Яз зазначено вище у підпункті 2 пункту 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, у разі встановлення негативного місячного небалансу, що виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в визначений строк, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу. Аналогічне положення передбачено в пункті 9.1 договору, при цьому замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування.

Отже, уклавши договір на таких умовах, відповідач погодив, у тому числі, порядок надання йому послуги балансування, чим позивачем фактично було здійснено замовлення такої послуги у випадку настання умов, передбачених договором. Крім того, за доводами позивача такі небаланси були допущені відповідачем також і за попередні періоди, і послуги балансування були оплачені відповідачем добровільно, що спростовує твердження відповідача про ненадання послуги балансування.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надання відповідачу послуги балансування у січні, лютому 2018 року.

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що пункт 11.4 договору транспортування природного газу №151000664 від 17.12.2015 має бути визнаний судом недійсним з підстав того, що він не відповідає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підтвердженням здійснення тієї чи іншої господарської операції є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підтвердження відображення наданої відповідачу послуги балансування у січні, лютому 2018 року в податковому обліку, позивач надав копії податкових накладних: за січень 2018 року - №9394 від 31.01.2018 на загальну суму 17126807,62 грн, за лютий 2018 року -№11248 від 28.02.2018 на загальну суму 16217987,51 грн (Т.3 а.с. 155-156).

Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про те, що Розділ IX договору транспортування природного газу має бути визнаний судом недійсним з підстав того, що встановлює незаконну плату суд зазначає наступне.

При визначенні вартості наданих послуг позивач керувався наступними положеннями: розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу; базова ціна газу - ціна яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті; вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

Вбалансування=БЦГ*К*ОБГ, де

БЦГ- базова ціна газу, ОБГ- обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування, К- коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 договору).

Враховуючи наведене, позивач і здійснив розрахунок вартості послуг. Оскільки в усіх випадках обсяг відбору склав 100%, що є більше ніж 5% від відібраного відповідачем обсягу природного газу, то з таких умов згідно з пунктом 9.2 договору при визначенні вартості послуг повинен застосовуватись коефіцієнт компенсації 1,2, який і було застосовано позивачем, що спростовує доводи відповідача за первісним позовом.

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.

Відповідно до пункту 9.5 договору розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора.

Згідно з частинами 1-2 статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» затверджено типовий договір транспортування природного газу.

Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Тобто, укладення договору про транспортування природного газу в редакції типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, є обов`язковим для учасників ринку природного газу.

Умовами договору передбачений порядок надання послуг балансування, які надаються без попереднього погодження з замовником, про що він надав згоду уклавши договір на таких умовах, зокрема, погодившись у пункті 11.4 договору, по послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними пункту 2.3, Розділу ІХ та пункту 11.4 договору транспортування природного газу, який укладений між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» підлягають залишенню без задоволення.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки первісний позов задоволено повністю, до відшкодування позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом підлягає судовий збір у розмірі 672350,00 грн. Враховуючи те, що у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, сплачений позивачем за зустрічним позовом за подання зустрічного позову судовий збір покладається на позивача за зустрічним позовом та йому не відшкодовується.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпостач-Черкаси» (вул. Добровольського, 20, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 36619059) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 39 723 754,15 грн заборгованості, 6 884 680,84 грн пені, 1 045 886,16 грн три відсотки річних, 2 780 662,79 грн інфляційних втрат та 672350,00 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 04.11.2020.

Суддя О.І.Кучеренко