Справа № 2- 222 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29  квітня  2010  року                          Борзнянський районний суд  Чернігівської області

                                                               в складі головуючої судді                       Затєєвої С.Д.

                                                               при секретарі                                         Литвиненко В.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Борзні справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Височанської сільської Ради Борзнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Височанської сільської  Ради Борзнянського району Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті бабусі ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і складається з 1/2 частини житлового будинку та господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що він не може оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору поскільки у покійної  відсутні правоустановлюючі  документи на частину  житлового  будинку  та господарських  будівель.

            В судовому засіданні позивач  заявлені позовні вимоги підтримав в повному об’ємі і пояснив, що в АДРЕСА_1 він проживав разом зі своїми батьками: ОСОБА_4, ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_3.   Станом на 15 квітня 1991 року їх господарство, де вони проживали відносилося до соціальної групи – колгоспний двір і членів господарства було 4  чоловіки.  Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його  смерті спадщину прийняли він,  дружина померлого-ОСОБА_2  та мати померлого – ОСОБА_3, але юридично не оформили. Після смерті ОСОБА_3 він являється єдиним спадкоємцем за законом. Спадщину прийняв, оскільки на час смерті спадкодавця постійно проживав з ним. Мати на свою частку в спадковому майні після смерті батька відмовилася на його користь. При зверненні до нотаріальної контори по питанню  отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі йому  було відмовлено в цьому оскільки у померлих відсутні правовстановлюючі документи на частину житлового будинку та господарських  будівель. З цих підстав просить суд визнати право власності на 1/2 частину житлового  будинку та господарських будівель  за ним,  як  спадкоємцем  відповідно до закону.

              Представник  органу місцевого самоврядування в особі Височанської сільської Ради  в судове засідання не з’явився, а подав заяву в якій просить суд справу розглядати в їх відсутність. Позовні вимоги визнають і не заперечують на їх задоволенні.

              Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала в повному обсязі і просить суд їх задовільнити.

              Заслухавши  позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи суд приходить до слідуючого висновку.

             Як встановлено в судовому засіданні станом на 15 квітня 1991 року господарство, яке розташоване в АДРЕСА_1 і в якому проживав позивач по справі мало статус колгоспного дворуі в даному господарстві на вищезазначену дату проживали і були зареєстрованими чотири члени. Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності” з послідуючими змінами – до правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року застосовується діюче на той час законодавство, а саме,  право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили частки в його майні. Розмір часток члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, в тому числі неповнолітніх і непрацездатних.  Виходячи з вищевикладеного  суд вважає, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 належало позивачу, ОСОБА_2, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частках, які становлять по 1/4 частині.  Після смерті  ОСОБА_4 відкрилася спадщина на яку  спадкоємцем за законом є його дружина ОСОБА_2, син, позивач по справі,  та мати – ОСОБА_3  Зазначені особи спадщину прийняли оскільки на час відкриття спадщини постійно проживали з спадкодавцем. Після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцем за законом  є її внук, позивач по справі. Спадщину прийняв оскільки на час смерті спадкодавця посійно проживав з нею, що відповідає вимогам  вимог ст.1268 ЦК України.

               Згідно довідки характеристики, яка мається в матеріалах справи виданої позивачу, вбачається, що право власності на 1/2 частину  домоволодіння в АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації не зареєстроване.

             Поскільки у померлої ОСОБА_3, та померлого ОСОБА_4 відсутні правоустановлюючі документи на  житловий будинок та господарські будівлі, які розташовані в АДРЕСА_1,  що перешкоджає позивачу оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору, то суд вважає за можливе його  позов задовільнити.

             На підставі викладеного та керуючись ст. 10,60,  212,214,215 ЦПК України, ст. 1266, 1268 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке складається з 1/2 частини  житлового будинку і господарських будівель розташованих в АДРЕСА_1 і залишилося після смерті ОСОБА_3,  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                            Суддя Борзнянського райсуду                              С.Д.Затєєва