Ухвала

04 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 750/11208/19

провадження № 61-15635ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Ніна Іванівна, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Чернігівської міської ради, третя особа - Багатопрофільне приватне підприємство «Позитив», про визнання протиправним та скасування рішення і свідоцтва про право власності на земельну ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської міської ради п`ятдесят третьої сесії шостого скликання від 07 жовтня 2015 року про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:051:0044), а також скасувати свідоцтво про право власності на вищевказану земельну ділянку, серія та номер НОМЕР_2 від 22 жовтня 2015 року, видане ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсним договір дарування незакінченого будівництвом, але не зданого в експлуатацію житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_1 , що був укладений 04 серпня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений Пилипенко Н.С. державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-69-19.

Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року, позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував п. 1.20 рішення Чернігівської міської ради п`ятдесят третьої сесії шостого скликання від 07 жовтня 2015 року про затвердження технічної документації та передачі у власність безоплатно земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , площею 0,0800 га (кадастровий номер 7410100000:02:051:0044). Скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія та номер НОМЕР_2 від 22 жовтня 2015 року видавник: реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції на земельну ділянку площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 7410100000:02:051:0044, видане на ім`я ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.

21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Н. І., подав засобами поштового звязку касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року (повний текст якої складено 21 вересня 2020 року) у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Н. І., узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.

Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із цим, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Н. І., у касаційній скарзі зазначено, що він як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги, на підтвердження наведеного надано копію посвідчення від 04 червня 2005 року серії НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на земельну ділянку та за його зустрічним позовом про визнання договору дарування недійсним, тобто зазначена справа не пов`язана із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій.

Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги, тому ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовна заява ОСОБА_2 подана у вересні 2019 року, зустрічний позов ОСОБА_1 подано у листопаді 2019 року, тому ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 921 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі).

ОСОБА_1 оскаржує судові рішення в повному обсязі, отже, судовий збір за подання касаційної скарги за первісними позовними вимогами за дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення та свідоцтва про право власності на земельну ділянку) в даному випадку становить 3 073,60 грн (768,40 грн х 2 х 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги за зустрічними позовними вимогами за одну вимогу немайнового характеру (визнання договору дарування недійсним) в даному випадку становить 1 536,80 грн (768,40 грн х 200 %).

Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 4 610,40 грн (3 073,60 грн + 1 536,80 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 4 610,40 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Ніна Іванівна, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев