Справа № 521/19522/16-ц

Провадження № 2/521/1391/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районнього суду м.Одеси звернулося ПАТ «УкрСиббанк», правонаступником якого є АТ «УкрСиббанк», з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому зазначало наступне.

11.12.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», а в подальшому АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11091862000.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав ОСОБА_4 кредит (грошові кошти) в сумі 38325 дол. США, а та в свою чергу зобов`язувалася повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 11.12.2027 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 11,3 % річних.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_3 за цим договором, між Позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 73589 від 11.12.2006р.

Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов`язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальністьпозичальника та поручителя є солідарною.

Також в якості забезпечення виконання умов кредитного договору №111091862000 та кредитного договору №11091877000 11.12.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (нерухомого майна), предметом якого є передання в іпотеку двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачі свої зобов`язання не виконують, у зв`язку чим, станом на 10.11.2016 року заборгованість становить 5567,99 дол. США, яка складається з заборгованості: за кредитом – 5127,03 дол. США; 440,96 дол. США - заборгованості по процентам, у тому числі прострочена заборгованість з березня 2016р. - 391,07 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 10.11.2016р. – 927,64 грн.

Вищевказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачів солідарно та у рівних частинах сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 зазначала, що звернувшись до відповідача для отримання кредиту, співробітники відповідача її запевнили в стабільності національної валюти та рекомендували отримати кредит у доларах США, оскільки відсоткова ставка при отриманні кредиту у доларах США значно менша (приблизно 6-8 відсотків). Не будучи фахівцем в галузі фінансів, вона погодилася, однак після значного підвищення курсу долара США по відношенню до національної валюти восени 2008 року, вона зрозуміла, що з боку відповідача був здійснений недобросовісний продаж своїх фінансових послуг. Відповідач не розтлумачив та не повідомив її про усі наявні ризики при користуванні послугою відповідача, а саме існування ризику збільшення курсу валюти, в якій вона мала отримати кредит по відношенню до національної валюти України, що суттєво збільшить витрати по обслуговуванню кредиту в разі отримання постійних прибутків в національній валюті України, не надав їй інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, тобто ввів її в оману, не надавши їй інформацію, необхідну для здійснення свідомого вибору. Крім того, зазначала, що умови кредитного договору від 11.12.2006р. №11091862000 містять суттєвий дисбаланс в правах та обов`язках сторін на користь відповідача. Положення вказаного кредитного договору є несправедливими по відношенню до неї, оскільки порушені принципи рівності сторін. Оскільки відповідач не надав їй дані про ризики отримання кредиту, позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач здійснив вплив на здійснення її свідомого вибору. Також зазначала, що процентна ставка за використання кредитних коштів становить 11,3% річних, однак з 04.07.2011р. фактично підвищена на 7% до базової 11,3%, що впливає на абсолютне подорожчання кредиту, про що її відповідач не повідомив належним чином. У кредитному договорі не зазначено детального розпису загальної вартості кредиту для споживача, умовами кредитного договору не передбачено внесення зауважень. Щодо недійсності іпотечного договору ОСОБА_3 зазначала, що вона, при укладанні договору іпотеки, не усвідомлювала тих наслідків, які можуть настати укладання цього договору, що не відповідало її внутрішній волі, а було зумовлено факторами зовнішнього впливу, які не були в повній мірі проаналізовані та оцінені. В договорі іпотеки зазначено, що предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20.10.2006р., однак ОСОБА_3 предмет іпотеки 20.10.2006р. не купляла; в договорі іпотеки неправильно зазначено номер кредитного договору, який було закреслено ручкою; в договорі іпотеки не зазначено ширшого опису об`єкта іпотеки; не зазначено підстав та причин збільшення, не встановлено порядку встановлення такого збільшення, не зазначено, що для здійснення такого збільшення обов`язково потрібна письмова згода іпотекодавця; пункт договору іпотеки щодо надання безперешкодного проходу представником іпотеко держателя з метою здійснення контролю за станом та умовами користування предметом іпотеки порушує гарантовані конституцією права іпотекодавця, так як в даному випадку предметом іпотеки виступає житлова нерухомість, в якій іпотекодавець постійно мешкає та зареєстрована. Крім того, предметом договору іпотеки, є майно, право власності на яке не було зареєстроване в БТІ. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_3 стверджувала, що вона не могла передбачити ситуацію суттєвої зміни обставин, якими керувалася при укладенні договору іпотеки а саме, погіршення свого фінансового стану через вплив світової кризи, а тому просила визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11091862000 від 11.12.2006р., визнати недійсним договір іпотеки від 11.12.2006р. та визнати порушеними її права, як споживача, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Протокольною ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 05.03.2020р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 та об`єднано його з пощовом АТ «УкрСиббанк»

Представник АТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначив, що вимоги свого позову підтримує, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив припинити договір поруки, оскільки позивач пропустив встановлений законом строк звернення з позовними вимогами до нього, як до поручителя.

Відповідач ОСОБА_3 зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти позову АТ «УкрСиббанк» заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідачів, суд прийшов до наступних висновків.

Так судом встановлено, що 11.12.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», в подальшому АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11091862000.

Відповідно до п.п.1.1.-1.2.2. розділу 1 кредитного договору, банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 38325дол.США та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 193541,25грн. за курсом НБУ України на день укладення даного договору. Строк кредитування – 252 місяці. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути банку кредит в повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 11.12.2027р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п.2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. договору. Згідно п.п.1.3.1-1.3.3. договору за використання кредитних коштів протягом тридцяти календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 11,3% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2. даного договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про зміну розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування в порядку, передбаченому п.9.2. даного договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці; сторони домовилися, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п.9.2. договору; нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Пунктами 1.4.-1.5. кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для його особистих потреб (безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), а саме - на купівлю квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням. Пунктом 9.2. розділу 9 договору передбачено випадки зміни банком розміру процентної ставки в сторону збільшення. Згідно з пунктом 7.1. розділу 7 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/ або комісій, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

Відповідно до п.11.1. розділу 11 кредитного договору передбачено, що відповідно до ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин, визначених у п.п.2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 7.4., 9.2., 9.14. цього договору та направлення банком на адресу повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31-го календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32-й календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 42 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41-й календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.(т.1 а.с.5-9)

Позивач надав ОСОБА_4 кредит (грошові кошти) в сумі 38325 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером №0601834382/Прім1 від 12.12.2006р. (т.2 а.с.49)

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 73589 від 11.12.2006р.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору. Відповідальність позичальника та поручителя є солідарною. Згідно до п.п.3.1-3.2 договору поруки цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Порука припиняється з припиненням всіх зобов`язань позичальника по вищевказаному кредитному договору.(т.1 а.с.13)

Також в якості забезпечення виконання умов кредитного договору №111091862000 та кредитного договору №11091877000 11.12.2006р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (нерухомого майна), предметом якого є передання в іпотеку двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І., зареєстрованого в реєстрі за №2402. (т.2 а.с.26-27)

11.12.2006р. ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить копія договору купівлі-продажу від 11.12.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою І.І., зареєстрованого в реєстрі за №2401. (т.2 а.с.28)

19.09.2016р. позивач на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направив вимоги, в яких повідомляв, що станом на 16.09.2016р. заборгованість позичальника по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становить 5469дол.США 82центи, з яких: 5127,03дол.США – кредитна заборгованість; 342,79дол.США – прострочена заборгованість по відсотках. Як зазначено у цих вимогах, позивач вимагав усунути порушення умов кредитного договору, а саме погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі 342,79дол.США – прострочена заборгованість за відсотками. У випадку не усунення порушень на 32-й день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги – з 41-го календарного дня з дати відправлення позичальнику повідомлення (Вимоги) про дострокове повернення кредиту АТ «УкрСиббанк» вимагає виконання своїх зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11091862000 від 11.12.2006р., а саме сплатити ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по поверненню суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів, що разом становить 5469,82дол.США. (т.1 а.с.14-17)

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення 24.09.2016р. вказаної вимоги на ім`я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . (т.1 а.с.18)

Також в матеріалах справи є список згрупованих рекомендованих відправлень від 21.09.2016р. про направлення вказаних вимог обом відповідачам з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта та квитанція про сплату цих відправлень. (т.1 а.с.19-21)

Відповідачі свої зобов`язання не виконують, у зв`язку чим, станом на 10.11.2016 року заборгованість становить 5567,99 дол. США, яка складається з заборгованості: за кредитом – 5127,03 дол. США; 440,96 дол. США - заборгованості по процентам, у тому числі прострочена заборгованість з березня 2016р. 391,07 дол. США; пені за несвоєчасне погашення заборгованості станом на 10.11.2016р. – 927,64 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нараховував відповідачам проценти за користування кредитними коштами у розмірі 11,3% річних, що спростовує посилання відповідача ОСОБА_3 про збільшення банком процентної ставки. Також з наданого розрахунку вбачається, що останній платіж за наданим кредитом було зроблено 06.01.2015р., по процентам – 10.02.2016р. (т.1 а.с.22-32)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України). Частиною 1статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України (у редакції станом на 31.10.2016р.) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Направивши 21.09.2016р. на адресу ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив термін повернення кредиту, який закінчився 01.11.2016р., а отже термін звернення до поручителя спливає 01.05.2017р.

АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду із вказаним позовом 14.11.2016р., направивши його засобами поштового зв`язку, про що свідчить дата відправлення, зазначена на конверті. (т.1 а.с.55)

Таким чином, посилання відповідача ОСОБА_2 про те, що позивач пропустив встановлений законом строк на пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з нього солідарної заборгованості не заслуговують на увагу а відтак договір поруки не є припиненим.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі №2-1169/11, від 19.06.2019р. у справі №523/8249/14-ц.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання - ч.1 ст. 625 ЦК України.

Законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня - ч.1 ст. 192 ЦК України.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

У пунктах 8.2. розділу 8 та 9.13. розділу 9 договору про надання споживчого кредиту №11091862000 від 11.12.2006р. зазначено, що позичальник підтвердив, що він володіє всіма необхідними документами, які необхідні для оформлення даного договору та повністю розуміє свої права та обов`язки за цим договором і погоджується з ними; позичальник своїм підписом засвідчив, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього; перед підписанням даного договору позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» .

У відповідності до ч.1 ст.202 , ч.ч.1,3, 5 ст.203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

               Згідно ч.ч.1,3 ст.215, ч.1 ст.229,  ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Статтями 627, 638 Цивільного кодексу України передбачено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду  України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» N 9 від  06.11.2009р. правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Матералами справи підтверджено, що ОСОБА_3 отримала кредитні кошти в розмірі 38325дол.США та зобов`язалася сплачувати проценти за користування кредитом а також повернути кредитні кошти у строку до 11.12.2027р., тобто між сторонами існують договірні відносини, які є обов`язковими для виконання. Обставин, які б перешкоджали укладенню договору про надання споживчого кредиту судом не встановлено.

Позивач за зустрічним позовом посилається на порушення при укладенні спірного договору АКІБ «УкрСиббанк» ст.ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.  Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які заяви ОСОБА_3 до банку про відкликання своєї згоди на укладення спірного договору

Судом встановлено, що спірний договір споживчого кредиту підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до договору споживчого кредиту «Загальна вартість кредиту» та «Графік погашення кредиту», які підписані позивачем, міститься повна інформація стосовно умов кредитування. Також було надано і інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, відсутні правові підстави щодо визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним відповідно до положень частини першої статті 230 ЦК України як укладеного унаслідок введення в оману позичальника з боку банку та положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ці норми є самостійними підставами визнання договорів недійсними; позивач не навела доказів щодо введення її в оману під час укладення договору споживчого кредиту, оскільки перед його підписанням вона мала можливість ознайомитися з текстом та умовами договору та власноручно його підписала.         

Щодо посилань на укладення оспорюваного договору в іноземній валюті, курс якої значно підвищився, що призвело до істотної зміни становища ОСОБА_3 , суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане, оскільки незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавством не встановлена.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку офіційного курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про курси іноземних валют станом на останню дату.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики не покладається на позикодавця, тобто таку відповідальність несе саме позичальник.

Таким чином, посилання ОСОБА_3 на укладення вказаного договору в іноземній валюті, курс якої значно підвищився, що призвело до істотної зміни становища позичальника не заслуговують на увагу.

Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 05.08.2020р. (справа №302/1140/16-ц) та у постанові Верховного Суду від 05.08.2020р. (справа №766/1980/16-ц)

Щодо підстав недійсності договору іпотеки суд зазначає наступне.

Згідно п.п.2, 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» N 9 від 06.11.2009р. відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав, за яких правочин може бути визнаний недійсним.

Як встановлено судом, в договорі іпотеки зазначені всі істотні умови та умови, щодо яких досягнуто згоди сторонами.

ОСОБА_3 в своєму зустрічному позові не погоджується з певним переліком пунктів, однак даний перелік пунктів не є істотним, а якщо деякі пункти договору іпотеки, на думку відповідача, не відповідають вимогам закону, то це не може бути підставою для визнання всього договору іпотеки недійсним, а інших вимог щодо недійсними визнання окремих його умов ОСОБА_3 не заявляла.

Посилаючись на вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог АТ «УкрСиббанк» про стягнення з відповідачів заборгованості в повному обсязі та відмови в задоволенні зустрічного позову.

В силу статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 9503,64 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду - в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 229, 230, 526, 530, 543, 548, 553, 554, 559, 611, 612, 625, 627, 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст.ст.11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.76-78, 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонернорго товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750, місцезнаходження - 04070, м.Київ, вул..Андріївська,2/12) заборгованість в розмірі 5567 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) дол. США 99 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 13.03.2017р. становить 149277 (сто сорок дев`ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 81 коп., та пені в розмірі 927 (дев`ятсот двадцять сім) грн. 64 коп.

Стягнути в рівних частинах з  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750 місцезнаходження - 04070, м.Київ, вул..Андріївська,2/12) судовий збір у розмірі 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) грн. 85 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору про надання споживчого кредиту та іпотечного договору недійсними відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2020 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ                 І.А.МАЗУН