Справа № 409/852/16-ц

Провадження № 22-ц/810/640/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року                                                                                     м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Кострицького В.В.,  

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи:

позивач – Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Територіальної громади Солідарненьска сільська рада Білокуракинського району Луганської області,

представник позивачів – прокурор Фесенко Надія Іванівна,

апелянт – ОСОБА_1 ,

представник апелянта – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 у цивільній справі за заявою Керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі територіальної громади Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області про визнання спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , у вигляді земельної ділянки, вартістю 262 215,42грн., відумерлою

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

05 квітня 2016 року Старобільська місцева прокуратура звернулася із позовною заявою про визнання спадщини на земельну ділянку, вартістю 262 тис 215 грн 42 коп., відумерлою (а.с.2-6).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мешканка с. Солідарне , Білокуракинського району – ОСОБА_3 , що підтверджується витягом №00016397199 від 04.03.2016 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Відповідно до відомостей, наданих Відділом Держгеокадастру у Білокуракинському районі, ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП «Червоноармієць» серії ЛГ № 005204 від 20.02.1997 року за № 80 розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії РЗ №446035, площею 5,8228 га ріллі, який зареєстрований від 24.03.2003 за №108. Вартість залишку площ по сертифікату (4,69 в умовних кадастрових гектарах) станом на 01.01.2016 складає 27501,37 грн. Вартість земельної ділянки відповідно до державного акту станом на 01.01.2016 складає 234714,05 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник просить визнати відумерлою спадщину у вигляді земельної ділянки, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , за Солідарненською сільскою радою Білокуракинського району Луганської області, через те що відсутні спадкоємці, а також це призводить до неотримання відповідних доходів до місцевого бюджету, що негативно впливає на нормальну діяльність органу місцевого самоврядування та реальне забезпечення гарантованих державою прав громадян.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 квітня 2016 року позовні вимоги Старобільської місцевої прокуратури Луганської області та Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області задоволено у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі апелянтом зазначено, що інших спадкоємців, окрім ОСОБА_1 , у померлої ОСОБА_3 немає. За часів свого життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 . Оскільки за життя ОСОБА_3 . ОСОБА_1 заповіт не надавала, про його наявність вона узнала тільки в 2017 році, після чого звернулася до нотаріуса щодо оформлення спадщини, однак отримала відмову, оскільки пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. В січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Також, при намаганні оформити свої спадкові права за заповітом, в Солідарненській сільській раді їй було повідомлено, що рішенням Білокуракинського районного суду від 15.04.2016 року спадщина ОСОБА_3 була визнана відумерлою та передана у власність територіальної громади Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 20.07.2020 року ОСОБА_1 було надано додатковий строк для прийняття спадщини (справа № 409/59/18), Рішення набрало законної сили 20.08.2020 року.

26.08.2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Зарубової СО. із заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 квітня 2016 року, на думку апелянта вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , а тому вона має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

Апелянт є спадкоємцем за законом другої черги після померлої ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, до участі у справі її залучено не було та вирішено питання щодо спадкового майна.

У зв`язку з тим, що спадкоємець за законом другої черги ОСОБА_1 прийняла спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , суд при винесенні рішення не пересвідчився в наявності кола спадкоємців, а саме, не перевірив наявність спадкоємців за законом після померлої не лише за фактом звернення до нотаріальної контори, що відповідно до вимог розділу «Окреме провадження» як в редакції ЦПК України, що діяв на час винесення рішення по справі, так і на даний момент, під час розгляду справи окремого провадження є обов`язком суду. На думку апелянта наявні підстави для скасування рішення Білокуракинського районного суду Луганської області у зв`язку порушенням норм процесуального та матеріального права.

Представник апелянта просить суд апеляційцної інстанції витребувати матеріали спадкової справи, так як суд першої інстанції не з`ясував обставини, що підлягають встановленню, а саме наявність спадкоємця за заповітом, яка на даний час прийняла спадщину - рідна сестра померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .

До апеляційної скарги надано рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20.07.2020 року, яким ОСОБА_1 було надано додатковий строк для прийняття спадщини (справа № 409/59/18).

Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Старобілська місцева прокуратура зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 необгрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На думку прокурора, суд першої інстанції виходив з доведеності заявлених вимог та наявності всіх передбачених статтею 1277 ЦК України підстав для визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Померла ОСОБА_3 згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №005204 мала право на земельну частку (пай) розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах (а.с.9).

На думку прокурора після смерті ОСОБА_3  спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, спадкоємці до нотаріальної контори не звертались та відомості про складання спадкодавцем заповіту відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 43303349 від 18.03.2016 року.

На підставі цих доказів суд першої інстанції вважав встановленим факт відсутності спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та доведеними умови застосування правил статті 1277 ЦК України.

Апелянт зазначає, що є спадкоємцем за законом другої черги після померлої ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину та не була залучена до участі у справі про визнання спадщини відумерлою, що суперечить матеріалам цивільної справи.

На момент звернення до суду із заявою в інтересах Солідарненської сільської ради про визнання спадщини відумерлою та під час судового розгляду справи у суді першої інстанції було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 не відкривалась спадкова справа та будь хто із спадкоємців не приймав спадщину.

Це підтверджується матеріалами самої апеляційної скарги, а саме, апелянт зазначає, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 20.07.2020 року ОСОБА_1 було надано додатковий строк прийняття спадщини (справа 409/59/18) 26.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що з моменту смерті ОСОБА_3 та до часу розгляду справи в суді за прийняттям спадщини, що залишилась після смерті, ніхто не звертався спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, спадкоємці до нотаріальної контори не звертались та відомості про складання спадкодавцем заповіту відсутні, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 43303349 від 18.03.2016 року( а.с. 7,10).

Позиція колегії апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка з`явилася в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного висновку, що судом першої інстанції, дійсно було прийнято поспішне рішення без врахування суттєвих обставин по справі. Аргументуючи даний висновок, колегією суддів приймається до уваги надані апелянтом докази, щодо наявності заповіту та визнання спадщини за ОСОБА_1 , що залишилася після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання представник скаржника ОСОБА_2 не з`явився, про що надіслав відповідну заяву та просив задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що апелянт є рідною сестрою померлої, тобто ОСОБА_1 є спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 ..

ОСОБА_1 у 2017 році звернулась до нотаріуса щодо оформлення спадщини, але отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 оскільки спадкоємець пропустила встановлений законом 6 місячний строк для прийняття спадщини

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини та при намаганні оформити свої спадкові права її було повідомлено Солідарненською сільською радою Білокуракинського району, що спадщина ОСОБА_3 була визнана відумерлою та передана у власність територіальної громади Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області на підставі рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 15.06.2016 року.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганскької області від 20.07.2020 р. ОСОБА_1 було надано додатковий строк для прийняття спадщини.

26.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Білокуракинського районного нотаріального округу Зарубової С.О. із заявою про прийняття спадщини.

04.09.2020 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 15.04.2016 року у цивільній справі №409/852/16-ц, разом із якою звернувся із клопотанням про витребування копії спадкової справи у приватного нотаріуса Зарубової С.О., матеріали якої було надано 28 жовтня 2020 року до Луганського апеляційного суду. Судової колегією встановлено, що відомості, щодо заповіту ОСОБА_3 підтверджені матеріалами спадкової справи та оглянуті судом в судовому засіданні. В матеріалах спадкової справи наявний заповіт, який складений 15 жовтня 1997 року секретарем виконкома сільської ради народних депутатів Трокай А.Н.. Згідно до заповіту ОСОБА_3 заповідає належний їй на праві приватної власності житловий будинок зо всіма надвірними будівлями, все її рухоме і нерухоме майно та всі її грошові вклади ОСОБА_1 (а.с.98).

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи вищевикладене, звертаючи увагу на те, що ОСОБА_1 не приймала участі у розгляді справи у суді першої інстанції, про існування заповіту апелянту стало відомо після оскаржуваного рішення, думку прокурора який не заперечував проти доручення копії спадкової справи до матеріалів цивільної справи, суд апеляційної інстанції приймає докази при розгляді апеляційної скарги у вигляді копії спадкової справи №78/2017 року на майно гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.91-106).

Доводи відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 виконуючого обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури (а.с.65-67), стосовно того, що суду апеляційної інстанції не надані докази прийняття ОСОБА_1 спадщини та наявності заповіту, колегією суддів до уваги не приймаються, так як такі доводи по своїй суті суперечать наявним доказам у справі, а саме, судовою колегію встановлено, що відповідно витребуваних матеріалів спадкової справи(а.с.91-106) заповіт ОСОБА_3 разом з матеріалами спадкової справи відповіно яких ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини дійсно існують та надані апеляційному суду. Зазначене повністю узгоджується з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку від 24 жовтня 2008 року № 12 (абз. 2 п.14), за змістом пункту 6 частини тртьої статті 295, частини другої статті 303 та пункту першого частини першої статті 309 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку. Судова колегія погоджується з апелянтом стосовно того, що апелянт не мала можливості подати до суду першої інстанції заповіт з поважних причин, відсутності заповіту у її розпорядженні та необізнаності стосовно розгляду справи відносно спадщини її сестри. У судової колегії відсутні відомості стосовно наявності заповіту у розпорядженні апелянта на момент розгляду оскаржуваного рішення.

Позиція прокурора в відзиві стосовно рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 20.07.2020 року, щодо надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , на думку прокурора не встановлює права ОСОБА_1 на спірне майно-земельну ділянку, як спадкоємця майна ОСОБА_3 , є за своєю сутністю необрунтованою, через те, що вказаним рішенням, ОСОБА_1 суд надає право подати заяву про прийняття спадщини і визначає строк для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відповідно заповіту (а.с.98) полягає у нерухомому майні. Рішення суду на момент розгляду справи є чинним.

Вирішуючи спори про визнання права власності на спадкове майно, суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з`ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до матеріалів спадкової справи( а.с. 91-106) інші спадкоємці крім апелянта відсутні. Крім того, судова колегія встановила належність спірної земельної ділянку спадкодавцю (а.с.9).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частин першої  та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Через прийняття рішення судом першої інстанції порушено права ОСОБА_1 на спадкове майно, яка була необізнана з приводу судового провадження стосовно майна на яке вона має право відповідно заповіту (а.с.98).

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийняв рішення про права на земельну ділянку належну по заповіту ОСОБА_1 яка має право на спадщину що залишилась після смерті ОСОБА_3 , допустивши порушення прав позивача на спадщину, а тому відповідно до положень п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову прокурору у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою.

На підставі ст.1223,1268 ЦК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 квітня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні вимог виконуючого обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі територіальної громади Солідарненської сільської ради Білокуракинського району Луганської області про визнання спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відумерлою відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 листопада 2020 року.

Головуючий:

Судді: