Справа 2-а-61/10

ПОСТАНОВА

іменем України

26 квітня 2010 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Гончарука О.Н.,

                       за участю секретаря – Банери Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС №4 ДАІ з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України у Волинській області Борисюка Миколи Юхимовича про визнання недійсною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України

Особи, які брали участь у справі:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Борисюк М.Ю.,

встановив:

У поданому до суду 29 березня 2010 року адміністративному позові позивач зазначає, що постановою відповідача від 21 березня 2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

За цією постановою його визнано винним в тому, що він вказаного дня о 09 год. 37 хв. в с.Видраниця Ратнівського району керував автомобілем марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 та на порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України рухався зі швидкістю 89 км./год.

    Вважає дану постанову незаконною у зв’язку з тим, що в згаданому населеному пункті він рухався зі швидкістю не 89, а 75 км/год. Зазначена в протоколі швидкість може належати не його, а іншому зустрічному автомобілю. Прилад, яким вона зафіксована і з роботою якого відповідач не обізнаний, цього не розмежовує.

    При складанні останнім адмінпротоколу ним не було роз’яснено йому прав та обов’язків, передбачених КпАП України; в ньому не вірно вказано час та дату розгляду адміністративної справи, оскільки вона за його участі не розглядалась. В оскаржуваній постанові зазначено прізвища двох свідків, яких в згаданому протоколі не вказано, так як ці особи не були присутніми під час зупинки його транспортного засобу.

Просить суд постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України визнати незаконною та скасувати.

    Відповідачем 23 квітня 2010 року подано заперечення на позов в якому зазначено, що він відповідно до ст.ст.222, 255 КпАП України є особою, яка уповноважена складати протоколи про адмінправопорушення та накладати по них адміністративні стягнення.

    Позивача правомірно на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення дозволеної швидкості руху на 29 км/год., яка вимірювалась повіреним у встановленому порядку відповідним центром стандартизації, метрології та сертифікації приладом «Беркут».

    Його твердження про те, що його не ознайомлено з правами та обов’язками, передбаченими  ст.268 КпАП України, ст.63 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки такі права та обов’язки йому роз’яснені, що стверджено його підписом у відповідній главі протоколу. Повідомлений він був і про час та місце розгляду адмінсправи.

    Просить суд у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач до суду не з’явився. В даній до заперечень заяві він просить справу розглянути у його відсутності.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою відповідача від 21 березня 2010 року (а.с.4), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

За цією постановою його визнано винним у тому, що він вказаного дня о 09 год. 37 хв. в с.Видраниця Ратнівського району керував автомобілем марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 та на порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України рухався зі швидкістю 89 км/год., яка вимірювалась приладом «Беркут» 0506020.

Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, останній визнавав, що 21 березня 2010 року о 09 год. 30 хв. в с.Видраниця Ратнівського району на порушення п.12.4 згаданих Правил, керував автомобілем зі швидкістю 75 км/год.

Його твердження про те, що він в населеному пункті рухаючись транспортним засобом не перевищив встановлену обмежену швидкість більш як на двадцять кілометрів на годину, спростовані вище зазначеним протоколом, відповідно до якого швидкість автомобіля, яким він керував, була виміряна спеціальним приладом «Беркут» №0506020 і згідно його показників становила 89 км/год.

Суд до уваги не бере і ті твердження позивача, що зафіксована згаданим приладом швидкість руху належить іншому автомобілю, так як вони нічим не підтверджені.

Не заслуговують на увагу його твердження і в тому, що йому відповідачем не було роз’яснено прав та обов’язків та не повідомлено про час та місце розгляду справи.

Як вбачається з згаданого протоколу, позивачу під час його складання було роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.268 КпАП України, дано можливість написати в ньому пояснення з приводу допущеного правопорушення, повідомлено про час і місце розгляду адмінсправи.

Не доведено ним і того, що «відповідач не був обізнаний з принципом роботи і характеристики можливих похибок у вимірах приладу Беркут».

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд доходить висновку, що позивача на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановленого обмеження швидкості більш як 20 км/год., про що прямо зазначено в диспозиції ч.1 ст.122 КпАП України.   Адміністративне стягнення за це порушення у виді штрафу накладено в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією ч.1 згаданої статті, тобто з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи позивача, ступені його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст.ст.9, 11, 86, 158 - 163 КАС України, ч.1 ст.122, ст.ст.287, 288, 289, 293 КпАП України, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС №4 ДАІ з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України у Волинській області Борисюка Миколи Юхимовича, про визнання недійсною та скасування постанови відповідача від 21 березня 2010 року про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень, відмовити за безпідставністю.

    Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Головуючий-підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                                                 О.Н. Гончарук