ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 520/3962/19

адміністративне провадження № К/9901/3919/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року(суддя Кухар М.Д.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (головуючий суддя Сіренко О.І., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт"

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (надалі також - Позивач, ТОВ "Горизонт") звернулось до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (надалі також - Відповідач, скаржник, правонаступник - Слобожанська митниця Держмитслужби), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000/2019/001943/2 від 8 квітня 2019 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 807170/2019/00886 від 8 квітня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про безпідставність винесення спірних рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням резервного методу та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, позов задоволено повністю.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що Відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості не було вказано які саме відомості стосовно визначеної декларантом вартості товару за першим методом не є належним чином підтвердженими або які саме документи на підтвердження використаних декларантом відомостей не надані. Достатній обсяг поданих декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом свідчить про необґрунтованість сумнівів митного органу у достовірності заявленої митної вартості та безпідставність витребування додаткових документів на підтвердження складових митної вартості імпортованого товару.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

У відзиві на касаційну скаргу Позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується зазначаючи про обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі Відповідач зазначає, що у ході поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару за наслідком спрацювання ризиків АСАУР за кодами 105-2 і 106-2 виявлено, що задекларований рівень митної вартості імпортованого товару нижчий рівня митної вартості на подібні товари, а також непідтверджено транспортні витрати як складову заявленої митної вартості товару. Відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару зумовила виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару та витребування додаткових документів. Ненадання декларантом на запит митниці додаткових документів на підтвердження числового значення заявленої митної вартості слугувало підставою для винесення спірних рішень у порядку та у відповідності до положень Митного кодексу України (надалі також - МК України).

Відповідач акцентує на неправильному застосуванні судами норм матеріального права зазначаючи, що судові рішення містять посилання на статті 53, 58 МК України, проте їх положення не враховані судами при ухваленні оскаржуваних рішень.

Окрім викладеного, скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що всупереч положенням частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом першої інстанції розглянуто справу по суті та ухвалено рішення за відсутності представника Відповідача. При цьому скаржник наполягає, що його не було повідомлено у встановленому порядку про дату, час та місце судового розгляду. Наголошує, що вказане грубе порушення норм процесуального права обмежило право Відповідача бути присутнім при розгляді справи та зумовило порушення засадничих принципів адміністративного судочинства, окреслених у статтях 8, 9 КАС України.

Також, у касаційній скарзі Відповідач вказує на порушення судом першої інстанції вимог частини четвертої статті 246 КАС України, що виявилось у ненаданні правової оцінки аргументам Харківської митниці ДФС, викладеним у відзиві на позов та поданим доказам Відповідача, на якого покладений обов`язок доказування, як на суб`єкта владних повноважень.

2.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Горизонт" зазначає, що жодні з процесуальних порушень, як то неповідомлення Відповідача про дату судового засідання та відсутність у рішенні мотивів неврахування одного з доводів Відповідача, не призвело до неправильного вирішення справи. Наполягає на безпідставності доводів Відповідача, що довідка про транспортні витрати не є документом, який належним чином підтверджує вартість перевезення оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Зазначає, що положення Митного кодексу України не забороняють визначення вартості транспортних витрат на підставі довідки, а наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» надає рекомендації щодо переліку документів, що підтверджують витрати на транспортування товарів та не встановлює імперативних вимог.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги Верховний Суд вважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам скаржника щодо порушення норм процесуального права в частині судового розгляду справи за відсутності представника Відповідача, та зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України (з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 15.1 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України), судовий виклик учасників справи здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом). Також, за відсутності в особи офіційної електронної адреси судовий виклик здійснюється кур`єром із зворотною розпискою за адресою, вказаною особою, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Ухвалою від 23 квітня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.

За обставинами даної справи, ухвалою від 18 вересня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд постановив відкласти підготовче засідання по справі на 26 вересня 2019 року на 14:30 год. Повідомити осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце наступного судового засідання.

Водночас, у судовому засіданні 21 серпня 2019 року суд постановив ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати), яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, про закінчення підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті. Варто додати, що згідно зі статтею 192 КАС України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Таким чином, 21 серпня 2019 року судом закрито підготовче провадження по справі, однак наступною ухвалою від 18 вересня 2019 року відкладено підготовче засідання на 26 вересня 2019 року, що також не може залишитися поза увагою.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні докази направлення повістки про судовий розгляд справи на 26 вересня 2019 року, як Відповідача, так і Позивача.

В той же час, згідно з протоколом судового засідання від 26 вересня 2019 року по справі № 520/3962/19 представник Позивача Монагарова О.Я. була присутня під час судового розгляду. Натомість, справа розглянута за відсутності представника Відповідача, а матеріали справи не містять жодних клопотань/заяв щодо проведення судового розгляду за відсутності представника Відповідача.

Вказане дає підстави для висновку, що Відповідач не був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку про дату, час та місце судового засідання у справі, що є обмеженням процесуальних прав останнього.

При цьому зазначення у вміщеній у матеріалах справи розписці від 18 вересня 2019 року про день і час слухання справи представника Позивача із зазначенням її прізвища, не відповідає формі належного повідомлення учасників справи, обумовленій у статті 124 КАС України (шляхом надсилання повістки про виклик рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу).

Також, матеріали справи не містять відповідної заяви Відповідача у порядку частини першої статті 129 КАС України щодо надіслання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, як і не містять доказів надіслання Відповідачу тексту повістки у такому порядку.

Наведене дає підстави для висновку, що судом першої інстанції не було виконано процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для судового розгляду справи у судовому засіданні. Фактично Відповідач незаконно був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь у судовому розгляді справи.

Суд враховує, що за правилами частини другої статті 205 КАС України неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, є підставою для відкладення розгляду справи.

В порушення вказаної норми КАС України суд першої інстанції розглянув справу за відсутності Відповідача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, порушивши норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Так, відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо, зокрема, справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У апеляційній скарзі на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року Відповідач вказував на порушення цим судом норм процесуального права та неповідомлення сторони Відповідача про судовий розгляд. Попри це, суд апеляційної інстанції вказані доводи залишив поза увагою не надавши їм юридичної оцінки та не вжив відповідних заходів для відновлення прав учасника справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.

У межах даної справи судом першої інстанції не було забезпечено дотримання таких прав Відповідача як учасника судового процесу у даній справі, а суд апеляційної інстанції вказане порушення не виправив, допустивши тим самим порушення норм процесуального права.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 3 частини третьої, частиною четвертою статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За встановленого порушення процесуального права, допущеного судом першої інстанції, та не усунення вказаних порушень судом апеляційної інстанції, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про необхідність скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого суду необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, забезпечити рівні права учасників процесу, зокрема виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового розгляду та провести судовий розгляд справи за правилами КАС України.

Керуючись статтями 343, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх