У К Р А Ї Н А
Місцевий Ленінський районний суд міста Севастополя
Справа № 2-1266/2010 р.
Категорія 19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
21 квітня 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого судді – Балюкової К.Г.
при секретарях - Усатій Л.В., Галій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі, цивільну справу за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до ОСОБА_1, третя особа – Мале приватне підприємство «Фауст», про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна та повернення майна,
ВСТАНОВИВ :
Позивач, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради , звернулося з позовом до суду, просить суд розірвати договір купівлі-продажу комунального майна № 46-03/КП29 від 29.12.2003р., укладений позивачем з ПМП «Фауст» в особі директора ОСОБА_1, предметом якого є - вбудоване нежитлове приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також просить анулювати напис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірний об’єкт нерухомості, зобов’язати відповідачку звільнити та повернути ФКМ СМР об’єкт нерухомості - вбудоване нежитлове приміщення напівпідвалу, площею 30.30 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку. Вимоги позову обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу комунального майна № 46-03/КП29 від 29.12.2003р., укладеного між позивачем та ПМП «Фауст», останнім було придбане вбудоване нежитлове приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідності п.п. 5.2.2 та 5.2.4 договору передбачено, що покупець здобуває вбудоване нежитлове приміщення напівпідвалу з метою необхідної роботи стоматологічного кабінету. На підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2006 р. право власності на спірне майно перейшло до відповідачки - ОСОБА_1 Згідно умов договору купівлі-продажу комунального майна покупець був зобов’язаний зберегти профіль придбаного об’єкту, але актом перевірки виконання умов договору від 28.11.2008 р., проведеної ФКМ СМР, було встановлено невиконання відповідачкою вищезазначених зобов’язань. Таким чином, на підставі п. 5 ст.. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна», п. 8 ст. 23 ЗУ «Про приватизацію малих державних підприємств», позивач просить розірвати договір купівлі-продажу комунального майна № 46-03/КП29 від 29.12.2003р., укладений позивачем з ПМП «Фауст» в особі директора ОСОБА_1 та повернути вбудоване нежитлове приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у комунальну власність.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснювала, що у вбудованому нежитловому приміщенні напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 2006 р. приміщення зачинено, стоматологічний кабінет не працює, у ньому велися ремонтні роботи, після закінчення яких стоматологічний кабінет відкритий не був та по теперішній час не працює, просила позов задовольнити, по викладених у позові підставах.
Відповідачка, яка водночас є – представником третій особи – МПП «Фауст», та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснювали, що відповідачкою після придбання вбудованого нежитлового приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проводилися ремонті роботи, придбалося стоматологічне устаткування, був затверджений шатний розклад стоматологічного кабінету у кількості чотирьох робочих місць, для початку роботи стоматологічного кабінету відповідачка звернулася до Севастопольської санітарно-епідеміологічної станції для отримання відповідного дозволу, на що отримала відповідь - лист № 4345 від 18.08.2008 р. від Севастопольської СЕС, згідно якого, її було повідомлено, що приміщення не відповідає вимогам ДБН, СанПин, а саме ДБН В 2.2-9-99, ДБН 2.2-10-2001, ДБН В 2.2-15-2005, вимогам СанПин № 2966а-83, прийняти у 2005 р., якими забороняється розташування лікарняного кабінету в цокольному приміщенні житлового будинку. Таким чином, відповідачка вважає, що вимоги позивача про збереження профілю придбаного нежитлового приміщення суперечать вимогам державних норм діючого законодавства України, крім того, зазначала, що строк виконання зобов’язання закінчився ще 29 грудня 2008 року, на підставі чого просила у задоволені вимог позивача про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна та повернення майна – відмовити .
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у задоволені позовних вимог повинно бути відмовлено, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем та МПП «Фауст» в особі директора ОСОБА_1 29.12.2003р. був укладений договір купівлі-продажу комунального майна № 46-03/КП29.
Предметом Договору згідно п.1.1 була покупка МПП «Фауст» (покупець) у Фонду комунального майна СМР (продавець) вбудованого нежитлового приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з п. 5.2.3 Договору покупець зобов’язаний зберегти профіль об’єкту, як медичного кабінету протягом 5-ті років.
Відповідно до п. 5.2.4 Договору покупець зобов’язаний збільшити кількість робочих місць до трьох чоловік.
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2006 р. між відповідачкою ОСОБА_1 та МПП «Фауст» був укладений договір купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 4182, таким чином право власності на спірне майно перейшло до ОСОБА_1
Відповідно до п. 2 ст. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна», п. 3 ст. 23 «Про приватизацію малих державних підприємств (мала приватизація)» до договорів купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом або планом приватизації зобов’язання сторін, яки були передбачені умовами аукціону, конкурсу або викупу.
З наданих відповідачкою доказів по справі, вбачається, що нею були здійснені усі можливі дії по дотриманню п. п. 5.2.3, 5.2.4 Договору, а саме: на протязі 2007 -2008 року проводилося ремонтування вбудованого нежитлового приміщення напівпідвалу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, після закінчення ремонту кабінет був обладнаний відповідним стоматологічним медичним обладнанням, вказані обставини підтверджується представником позивача в ході судового розгляду справи, а також актом перевірки, проведеної ФКМ СМР від 02.11.2007 року, також ОСОБА_1 був затверджений шатний розклад стоматологічного кабінету у кількості чотирьох робочих місць, що підтверджується рішеннями про затвердження штатного розкладу від 03.09.2007 р., рішеннями про прийняття на роботу від 01.03.2007 р., від 01.03.2009 р., був укладений договорі оренди від 28.07.2008 року між ОСОБА_1 та МПП «Фауст». При зверненні відповідачки до Севастопольської СЕС з вимогами про отримання дозволу на початок роботи стоматологічного кабінету, розташованому у вбудованому нежитловому приміщенні напівпідвалу за адресою: АДРЕСА_1, листом Севастопольської СЕС № 4345 від 18.08.2008 р. було повідомлено, що приміщення не відповідає вимогам ДБН, САН ПИН, а саме ДБН В 2.2-9-99, ДБН 2.2-10-2001, ДБН В 2.2-15-2005, вимогам СанПин № 2966а-83, у тому числі заборони розташування лікарняного кабінету у цокольному поверху житлового будинку. Таким чином, відсутність роботи стоматологічного кабінету в приміщенні відбулося з незалежних від відповідача причин.
Крім того, у відповідності до п. 5.2.3 Договору, строк передбачений у п’ять років, протягом тривалості якого покупець зобов’язаний зберегти профіль об’єкту, як медичного кабінету, закінчився 29 грудня 2008 року, тобто до звернення позивача із позовом до суду.
Виходячи з вищевикладеного у задоволенні позовних вимог позивача до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна та повернення майна, повинно бути відмовлено, як у безпідставних.
На підставі ст.ст. 526, 610, 651 ЦК України, ст.. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна», ст. 23 «Про приватизацію малих державних підприємств (мала приватизація)», керуючись ст.ст.6,10,11, 60,21,214 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до ОСОБА_1, третя особа – Мале приватне підприємство «Фауст», про розірвання договору купівлі-продажу комунального майна та повернення майна – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення в місцевий Ленінський районний суд м.Севастополя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в місцевий Ленінський районний суд м.Севастополя.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя К.Г.Балюкова
- Номер:
- Опис: розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-1266/2010
- Суд: Сокальський районний суд Львівської області
- Суддя: Балюкова Катерина Георгіївна
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.06.2010
- Дата етапу: 22.09.2010