Номер провадження: 22-ц/813/4802/20

Номер справи місцевого суду: 522/10627/18

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Сегеди С.М., Комлева О.С.

За участю секретаря - Ющак А.Ю.

Позивача- ОСОБА_1 .

Представників позивача- ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Відповідач- ОСОБА_4 .

Представника відповідача-

Представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Чернова О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Приватного нотаріуса Одеського міського ОСОБА_6, ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7

-про визнання недійсною довіреності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про право власності,-

ВСТАНОВИЛА:

ПРОЦЕДУРА:

18 червня 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеними позовними вимогами в котрих зазначав, що йому на праві власності належали три квартири: АДРЕСА_1 ; № 3 за адресою: АДРЕСА_2 , та № 25 за адресою: АДРЕСА_3 .За його згодою у квартирі АДРЕСА_4 був зареєстрований його син- ОСОБА_5 .

У подальшому його колишньої дружини почала його ображати та наполягала на переоформлення його майна на сина ОСОБА_5 .

Не отримавши згоди він примусово, під впливом насильства з боку відповідача ОСОБА_5 та його колишньої дружини поміщений до психіатричних лікувальних закладів та реабілітаційних центрів. Такі дії, на думку позивача, були направлені на заволодіння його майном

Так, діючи за попередньою змовою разом із нотаріусом ОСОБА_6 було довіреність від його імені, якою ніби то він надано сину- ОСОБА_5 право на розпорядження усім його майном . Вподальшому на підставі цієї довіреності все його майно було відчужено ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що його син ОСОБА_5 діючи спільно за попередньої змовою із працівниками спеціалізованих лікувальних закладів та реабілітаційних центрів, із нотаріусами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також з фіктивним покупцем квартир ОСОБА_4 , шахрайським шляхом заволоділи належними йому на праві приватної власності квартирами, здійснили по відношенню до нього злочин передбачений ч. 4 ст. 190 УК України.

Дізнавшись про заволодіння належними йому об`єктами нерухомості, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про внесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, негайно прийняв заходи щодо скасування фіктивної довіреності, зокрема, 06 червня 2018 року звернувся до п`ятої Одеської державної нотаріальної контори, та написав заяву про анулювання довіреності на розпорядження його майном, яка нібито була посвідчена від його імені нотаріусом ОСОБА_6 23 березня 2018 року за реєстраційний номером 113. В даній заяви позивач зазначив про те, що довіреність ним не підписувалась та була посвідчена фіктивно. 06 червня 2018 року від державного нотаріуса П`ятої Одеської державної нотаріальної контори Ігнатенко М.М. позивачем отримано витяги із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із яких вбачається, що власником 3-х квартир, які належали позивачу на праві власності є ОСОБА_4 на підставі Договорів купівлі-продажу, які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року.

Позивач зазначає, що довіреність від його імені на ім`я свого сина ОСОБА_5 він не видавав, не був присутній в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_6, підпис на бланку довіреності ННА 663589 йому не належить, наміру видавати довіреність на право продажу належного йому майна та продавати квартири він не мав, між ним та ОСОБА_5 не було ні усних, ні письмових домовленостей щодо продажу від імені позивача належного йому нерухомого майна. Також позивач взагалі не мав наміру відчужувати квартири, ні з ким не обговорював істотні умови договорів купівлі-продажу належних йому квартир, та ніколи не зустрічався з покупцем квартир відповідачем ОСОБА_4 . Він не здійснював вільно своє волевиявлення, як учасник правочинів щодо відчуження належних йому 3-х квартир, у зв`язку із чим, правочини повинні бути визнанні недійсними через те, що волевиявлення одного з суб`єктів даних правочинів (продавця) не відображає його власної волі. Зміст правочинів при цьому сформовано під впливом іншої особи, яка при цьому не мала права підписувати договори.

Посилаючись на зазначене просив суд:

- визнати недійсною довіреність посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23 березня 2018 року, та зареєстрованої в реєстрі за № 113, якою ОСОБА_5 уповноважено розпоряджатися всім майном ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1169;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1170;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1171;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступні реєстраційні записи: запис про право власності № 26449497 від 04.06.2018 15:01:37 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1169, виданого 04.06.2018 року; запис про право власності № 26450214 від 04.06.2018 15:05:49 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1170, виданого 04.06.2018 року; запис про право власності № 26450600 від 04.06.2018 15:10:07 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1171, виданого 04.06.2018 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача- адвокат Коротков В.Д. просить відмовити у задоволенні позовних вимогах посилаючись на те, що діючи на підставі довіреності, син позивача- ОСОБА_5 уклав три договори купівлі-продажу від 04.06.2018 року за якими він придбав три квартири:

АДРЕСА_1 ;

№ 3 за адресою: АДРЕСА_2 ,

АДРЕСА_5 .

Договори нотаріально посвідчені та відповідають вимогам ст.625 ЦК України.

У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Іванова П.В. просить позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Посилається на ті ж обставини що і в позовній заяві та нате, що 23.03.2018 не був присутній в офісі приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, з ним не знайомий та не розташований офіс не знає. Підпис на бланку довіреності ННА 663589 йому не належить .

На теперішній час проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12018161500001370 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 та частиною 4 статті 358 КК України., де він набув статус потерпілого. При проведені слідчих дій покупець ОСОБА_4 повідомив, що в квартирі АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 ніколи не був, що знаходиться в них не знає.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року

позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 23 березня 2018 року, та зареєстрованої в реєстрі за № 113, якою ОСОБА_5 уповноважено розпоряджатися всім майном ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1169.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1170.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1171.

Скасувано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наступні реєстраційні записи:

-запис про право власності № 26449497 від 04.06.2018 15:01:37 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1169, виданого 04.06.2018 року;

-запис про право власності № 26450214 від 04.06.2018 15:05:49 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1170, виданого 04.06.2018 року;

-запис про право власності № 26450600 від 04.06.2018 15:10:07 внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у зв`язку із посвідченням договору купівлі-продажу, серія та номер 1171, виданого 04.06.2018 року.

Стягнуно з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) гривень. В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Чернов О.В. ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення в якому відмовити повністю в задоволені позовних вимог позивача посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний нотаріус ОСОБА_7 просила замінити її з неналежного відповідача на третю сторону, що не заявляє самостійних вимог посилаючись на те, що нотаріус може бути відповідачем у справах лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальних дій або процедури її вчинення

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить відмовити в апеляційній скарзі, рішення районного суду залишити без змін.

В судове засідання приватний нотаріус Одеського міського ОСОБА_6 не зявилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. В заяві просить справу слухати в його відсутності.

Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 просить слухати справу в її відсутності.

В силу ст.372 частини2 ЦПК України удова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН:

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що він не був допитаний в якості свідка так як по об`єктивним причинам не зміг прийняти участь в судовому засіданні, справа розглянута за відсутністю його представника.

Не допитано його матір - ОСОБА_8 , приватних нотаріусів, лікарів та керівників медичних закладів про обставини про які зазначає позивач. В основу судового рішення покладена почеркознавча експертиза яка не є належним та допустимим доказом.

Районним судом не проведена комісійна експертиза в інституті судових експертиз, підпорядкованого Міністерству юстиції України.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 надала письмові пояснення Одеському апеляційному суду в яких зазначала, що отримання нового паспорту Доверителя не впливає на суть та дійсність вже виданої ним довіреності Довіреність може бути не дійсна лише в разі її відміни особисто Доверителем або у зв`язку з його смертю. Нею особисто було перевірено довіреність , шляхом безпосереднього доступу до ЄРД та факт смерті Доверителя , шляхом безпосереднього доступу до реєстру РАГС, які відображені у вигляді витязів та зберігаються під примірником правочинів у справах нотаріуса.

Просила замінити її з неналежного відповідача на третю сторону, що не заявляє самостійних вимог посилаючись на те, що нотаріус може бути відповідачем у справах лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальних дій або процедури її вчинення( а.с.76).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить відмовити в апеляційній скарзі, рішення районного суду залишити без змін посилаючись на те, що відповідно до ст.91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи та в матеріалах справи таке клопотання відсутнє. Наявність в матеріалах справи належного сповіщення сторони по справі про час та місце розгляду справи не є перешкодою для розгляду справи. Одночасно посилається на те, що належними та допустимими доказами підтверджено, що підпис у довіреності від 23.03.2018 року від імені ОСОБА_1 у графі «підпис» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Під час посвідчення довіреності від імені позивача на ім`я відповідача ОСОБА_5 він перебував у реабілітаційному центрі «Дванадцять ступенів», тому ніяким чином не міг ії підписати. За період його знаходження з 19.03.2018 по 08.05.2018 в реабілітаційному центрі він нікуди не виходив, звідти неможливо втекти, добровільно покинути або вийти з реабілітаційного центру, оскільки вся територія центру знаходиться під охороною.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належало наступне нерухоме майно:

-квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 15 квітня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори, реєстровий № 7-2696. Право власності зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 27 вересня 1994 року за № 81 пр. стор.195 реєстр 415.

-квартира АДРЕСА_4 , на підставі договору дарування від 14 жовтня 1991 року, посвідченого приватним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори А.Коряченко, реєстровий № 2-9483. Право власності зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 02 січня 1992 року за № 479 стор.62 книга 30 док.

-квартира АДРЕСА_5 , так 1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 вересня 1996 року. Право власності зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 21 жовтня 1996 року за № 202 пр. стор.62 р.200;1/2 частини квартири АДРЕСА_5 , на підставі свідоцтва про право спадщини за законом від 06 травня 2014 року, яке видано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Касевич О.С., реєстровий № 121.

23 березня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 посвідчено довіреність від імені ОСОБА_1 , якою надано ОСОБА_5 повноваження на розпорядження всім майном позивача.

04 червня 2018 року відповідач ОСОБА_5 на підставі вищезазначеної довіреності підписав із відповідачем ОСОБА_4 три договори купівлі-продажу:

- договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 4 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1169.

- договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 4 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1170;

- договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 4 червня 2018 року, та зареєстрований в реєстрі за № 1171.

На підставі даних договорів право власності на квартири № 2 та № 3 в будинку АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_5 було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 .

07 червня 2018 року за заявою позивача Приморським ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області внесено відомості про кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне правопорушення від 07.06.2018 (Номер кримінального провадження: 12018161500001370). Позивача визнано потерпілим за даним кримінальним провадженням.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні проводиться за фактами заволодіння шляхом обману (шахрайство) належним позивачу майном, вчиненого у особливо великих розмірах, з використанням завідомо підробленого документу - довіреності від 23.03.2018 року зареєстрованої у реєстрі за № 113 та посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В матеріалах справи наявний висновок № 18-3000 судово-почеркознавчої експертизи складений провідним судовим експертом п`ятого класу сектору почеркознавчих, лінгвістичних та психологічних досліджень ЛКД ОСОБА_10 , яка має вищу філологічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю: «Дослідження почерку та підписів» свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 58 від 02.11.2017 (видане ЕКК ОНДІСЕ, дійсне до 02.11.2022р. і стаж експертної роботи з 2001 року на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/11076/18 по клопотанню слідчого СВ Приморського ВП в місті Одесі ГУНП в Одеській області.

Згідно даного висновку підпис у довіреності від 23.03.2018 від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис» - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Предметом дослідження експерта був оригінал довіреності від 23.03.2018 року, який виданий приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 113, вільні зразки почерку та підписів ОСОБА_1 в оригіналах різноманітних документів максимально наближених за часом виконання до довіреності та експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 .

Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України.

З ксерокопій медичної карти стаціонарного хворого №351 ОСОБА_1 , вбачається, що до Одеської обласної психіатричної лікарні № 2 ОСОБА_1 був госпіталізований 13.02.2018, а виписаний - 19.03.2018, при цьому його паспорт громадянина України був наданий ОСОБА_11 , колишній дружині.

З заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018, на адресу завідуючого відділенням вказаної лікарні ОСОБА_12 , вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від лікування та наполягає на виписці.

З 19.03.2018 по 08.05.2018 року позивач ОСОБА_1 був поміщений до реабілітаційного центру «Дванадцять ступенів» .

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК).

У ст.15 ЦК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до стст.16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; установлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.79 ЦПК).

Достовірними є докази, на підставі яких можнавстановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність є підставою для представництва і ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином.

На довіреність як правочин поширюються загальні вимоги закону щодо правочинів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зміст представництва полягає у передачі довірителем окремих або всіх своїх правомочностей повіреному для надання останньому можливості їх реалізації від імені довірителя в порядку здійснення представництва.

Відповідно до статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що не уповноважував свого сина - ОСОБА_5 на представництво його інтересів щодо відчуження належних йому на праві власності квапртир та йому нічого не відомо про довіреність від 23.03.2018 року посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстровану в реєстрі за № 113

Якщо майно вибуло з володіння власника на підставі вчиненого правочину, перевірці при вирішенні справи підлягає чинність правочину.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.

Зокрема, у разі вчинення правочину представником за довіреністю суду слід з`ясувати, чи наділив довіритель свого представника повноваженнями на вчинення правочину, чи діяв він у межах наданих йому повноважень, а якщо ні, то чи схвалив у подальшому довіритель укладений представником у його інтересах правочин.

За результатами розгляду спору про визнання недійсним правочину вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Розглядаючи спір районний суд правильно встановив, що оспорюванні договори купівлі-продажу квартир укладених ОСОБА_5 від імені ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 23.03.2018 року є недійсними оскільки позивачем надані належні та допустимі докази щодо відсутності свого волевиявлення на відчуження спірного нерухомого майна так як він не уповноважував свого сина - ОСОБА_5 на представництво його інтересів щодо відчуження належних йому на праві власності квапртир.

Посилання відповідача на те, що висновок № 18-3000 судово-почеркознавчої експертизи є неналежним доказом суперечить частині 1 статті 77 ЦПК України оскільки містить інформацію щодо предмета доказування та у відповідності до статті 79 ЦПК України є достовірним доказом , на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи.

Доводи апелянта щодо відсутності комплексної експертизи не є правовою підставою для відмови в позовних вимогах так як учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Посилання на те, що районний судом не допитано свідка ОСОБА_8 - колишню дружину позивача оцінюється критично оскільки ідентифікація виконавця підпису в оспорюваному правочині при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та поясненнями свідків не підтверджується.

Обов`язок доказування невідповідності підпису на оспорюваному договорі процесуальний закон покладає на позивача, а тому саме він зобов`язаний це доводити в спосіб, визначений ним та законом, шляхом проведення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Частиною третьою статті 74 ЦПК України визначено, що судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі , доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи вбачається, що районний суд виконав свій обов`язок щодо порядку та належного сповіщення відповідача ОСОБА_5 щодо повідомлення про час та місце розгляду справи .

Встановлено, що районний суд неодноразово за клопотанням представника відповідача- адвоката Чернова О.В. відкладав розгляд справи.

Матеріали справи містять повідомлення, що за місцем реєстрації, а саме по АДРЕСА_4 та за місцем фактичного проживання зазначеного в угоді про надання правової допомоги - по АДРЕСА_8 ОСОБА_5 не проживає( а.с.35, 36 т.2).

Таким чином, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судові повістки за належними адресами та які повернулася в суд у зв`язку з його не проживанням , не може вважатися неналежним сповіщенням про час та місце судового розгляду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2019 року ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а

рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2019 року, без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 28.10.2020 року.

Головуючий суддя - Л.А. Гірняк

Судді С.М.Сегеда

-

О.С.Комлева