Справа №2а -459/2010

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2010 року     Дніпровський райсуд

                                                            м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

                                                                                 (як адміністративний суд)

в складі: судді Кір'яка А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій по відмові в виплаті щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати цю допомогу та стягнення недоплаченої суми цієї допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 02 лютого 2010 року звернулася до суду з адміністративним позовом і,  просить суд:

- визнати відмову відповідача відносно виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірними;

- зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;

- стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за 2006 -2008 року в сумі 3891,90 гривень.

 Свої позовні вимоги вона в позовній заяві обгрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року  і відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст.6 вказаного Закону з 01.01.2006 року їй повинна сплачуватись щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку відповідач їй не виплачував. Надала суду розрахунок невиплаченої відповідачем суми соціальної допомоги за 2006-2008 роки, яка становить: - за 2006 рік 1290,60 гривень,  - за 2007 рік 1442,70 гривень, - за 2008 рік 1737,90 гривень. Просить позов задовольнити у повному обсязі. Позивачка в судове засідання не зявилася, а  своєю заявою просила суд розглядати справу у її відсутність в порядку письмового провадження.

Представник Управління пенсійного фонду в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська проти задоволення позову заперечує, та в своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що позовна заява не підлягає задоволенню, так як відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни було передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Частиною 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином, особам, які не визнані інвалідами, але відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відносяться до дітей війни, для виплати у 2007 році підвищення, як дитині війни, правових підстав не було. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 та статтю 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними. Порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим. Законом України «Про державний бюджет на  2008 рік» до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії у 208 році виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Враховуючи викладене, розмір підвищення дітям війни відповідно складав: з 01 січня – 47,00 гривень, з 01 квітня -48,10 гривень, з 01 липня  – 48,20 грн, та з 01 жовтня – 49,80 гривень. Таким чином, особам, які належать до категорії «Діти війни», підвищення виплачується в розмірі, передбаченому діючим законодавством. Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська, є державним органом діє відповідно діючого законодавства, тому його дії не можуть бути неправомірними.   Вважають, що позивачкою був пропущений річний строк звернення до суду та просять застосувати ст..100 КАС України , що є підставою для відмови у задоволенні позову. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити, та розглядати справу в порядку письмового провадження без участі їх представника.

Суд,  дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України при прийняґтті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав законної сили з 01 січня 2006 року ( в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове  державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності

у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Але в силу ст.110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, а відповідно до п.3 Прикінцевих положень цього Закону Кабінету Міністрів України пропонується за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Але ніякого поетапного впровадження дії цього Закону в 2006 році не відбулося, а позивачка належні їй за цим законом суми не одержала.

Згідно ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. А в силу п.12 ст.71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Проте, згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.

Згідно пункту 41 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладений у такій редакції: „ Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ці положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення на а.с.6. Починаючи з  01 січня 2008 року вона отримує надбавку до пенсії у розмірі 48,10 гривень, з 01 липня  – 48,20 грн, та з 01 жовтня – 49,80 гривень.

Вищевказане означає, що рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, а дія положень Законів України, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих рішень, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.

За таких обставин відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до рішень Конституційного Суду України, а значить дії відповідача в частині відмови в виплаті щомісячної соціальної допомоги є протиправними.

В силу ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову , зокрема, про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень…, зобов’язання вчинити певні дії…

Стосовно вимог позивачки про стягнення сум допомоги за 2006 рік та за періоди з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року і з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, так як ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у цих випадках скорегована Законами України „Про державний бюджет України” і за ці періоди не підлягає застосуванню.

Крім того, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,  передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство .  Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.   Тому, - оскільки вказані вище правові положення, які передбачають ненарахування та зупинення виплат щомісячної соціальної допомоги дітям війни в редакції Законів України «Про державний Бюджет України” на 2006-2008 роки є чинними, тобто не скасовані, не змінені, не визнані неконституційними - суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки за періоди: 2006 року, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року і з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, - не підлягають задоволенню, так як дії відповідача за ці періоди відповідали діючому законодавству.  

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення  з відповідача на її користь недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги в певних розмірах , то суд вважає, що такі вимоги не можуть бути задоволені, так як згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261 саме до повноважень Пенсійного фонду України відносяться: призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, - а у даному випадку судом при задоволенні вимог про стягнення сум фактично самостійно буде здійснено перерахунок розміру пенсії та щомісячної соціальної допомоги, що стане підміною функцій органів ПФУ і що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.

Що стосується заперечень відповідача в частині застосування строку позовної давності і відмови у задоволенні позову саме з цієї підстави, то суд приходить до висновку, що позивачкою ОСОБА_1 строк позовної давності не пропущений, так як згідно зі ст. 99 ч.2 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який… , обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.  З матеріалів справи видно, що вона дізналася про порушення її прав тільки безпосередньо перед зверненням до відповідача, тобто у січні 2010 року. До суду позов надійшов 02 лютого 2010 року. Інших доказів, які б спростовували пояснення позивачки у цій частині, відповідач суду не надав. Тому суд вважає, що строк позовної давності повинен обчислюватись з січня 2010 року і для того, щоб вважати його пропущеним, або для його поновлення у суду немає підстав.

На підставі вищевикладеного, ст. 19, 22, 46, 48,64 Конституції України, ст. 5  ЦК України, ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України від 09.07.2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, Закону України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року; рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, та керуючись ст.ст.99, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій по відмові в виплаті щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язання нарахувати цю допомогу та стягнення недоплаченої суми цієї допомоги, - задовольнити частково.

Дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по відмові в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі,  передбаченому ст.6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни» визнати притиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1  щомісячне підвищення до пенсії за періоди:

 - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;

 - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, -

згідно зі ст. 6 Закону України від «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з мінімальної пенсії за віком на час виплати.

В останній частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку цивільного судочинства до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції  протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  20 квітня  2010 року.

Суддя                                 Кір’як А.В.