Дело № 2-1069/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

16 березня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у

складі:

головуючого - судді Горощука О.В.

при секретарі  - Літвіновій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, посилаючись на те, що з° січня 2007 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір займу, згідно якого вона передала їй грошові кошти в сумі 2142 грн. ю копійок, а ОСОБА_2 зобов"язалася повернути борг до оі лютого 2007 року. Договір позики було оформлено розпискою, яку відповідач підписала власноручно. До цього часу гроші ОСОБА_2 не повернула, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися з даним позовом.

Просила стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у сумі 2142 гривні ю коп., а також судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги у судовому засіданні підтримала, просила стягнути з відповідача суму боргу 2142 грн. ю копійок., а також: державне мито в сумі 51 грн. і затрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі зо гривень.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимогиОСОБА_1 визнала в повному обсязі і просила суд стягнути з неї вищевказані кошти.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, яка не заперечувала проти заявленого позову, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що зо січня 2007 року ОСОБА_2 видала розписку на ім"я ОСОБА_1 про те, що вона зобов'язується до і лютого 2007 року повернути їй особисто гроші у сумі 2142 грн. ю копійок. Розписка написана ОСОБА_2 власноручно.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

ПозивачОСОБА_1    надала суду для підтверження договору позики розписку відповідача, написану власноручно ОСОБА_2

Статею 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Розпискою, виданою ОСОБА_2 встановлено строк повернення позики до і лютого 2007року.

Таким чином, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_2 суми боргу за розпискою.

Крім того, згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов*язані з оплатою державного мита у сумі 51 грн., а також витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у сумі зо грн.

Керуючись ст.ст. 625,1046-1050 ЦК України, ст.ст, 10, 11, 209, 212, 214-215,218, 224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики у сумі 2142 гривні 10 копійок, державне мито на користь держави у сумі 51 грн- та витрати пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у сумі зо грн., а всього 2223 гривні ю коп. ( дві тисячі двісті двадцять три гривні десять копійок).

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Слов"янський міськрайонний суд шляхом подачі у ю-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копїї до апеляційної інстанції, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.