Справа № 2-а-1683/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        20 квітня 2010 року

     Суддя  Приморського районного суду міста Одеси  Турецький О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  громадянки  ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу “Дітям війни”,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якому просить поновити строк звернення до суду, визнати дії УПФ в Приморському районі м. Одеси щодо невиплати соціальної допомоги незаконними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, щомісячно державну соціальну допомогу за період з 2006 року по грудень 2009 року включно суму у розмірі 5110  гривень 20 копійок та зобов язати відповідача нараховувати та виплачувати їй як дитині війни щомісячно державну соціальну допомогу в 2010 році з урахуванням трудового стажу та 30% надбавки як дитині війни.

В своєму позові позивач вказує, що він належить до соціальної групи дітей війни та відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У порушення закону відповідач перерахунок пенсії не здійснив, тому просить визнати його дії протиправними та стягнути на його користь зазначену суму.

Також позивачка вказує, що Верховна Рада України своїм Законом України № 3235 – IV від 20.12.05 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110, та Законом України № 489 – V  від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» стаття 71 пункт 12, призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 – рп / 2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1 – 29 / 2007 керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51 – 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний Суд України» вирішив: пункт 1. Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положенням Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195 – IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 V від 19.12.2006 року визнані не конституційними.

    Пункт 5 Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиційне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані не конституційними.

    Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Таким чином позивачка вказує, зважаючи на вищевикладене, що невиплата їй соціальної допомоги передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечать Конституції та законам України.

    Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30%  від мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 рік та забезпечити їх виплату надалі.

            Позивач обгрунтовує свої вимоги наступним:

            Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.

    Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.

    Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.

            Таким чином сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006 – 2008 роки складає – 4172 гривня 40 копійок.    

          Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.                

    Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – по 31 грудня 2009 року – 498 гривень.

            Таким чином сума невиплаченої соціальної допомоги за 2009 рік складає – 1210 гривень 20 копійок.

    Позивач зазначає, що він звертався до пенсійного фонду з заявою про виплату йому вказаної суми, але отримав відмову , тому він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

    Позивач та представник відповідача до суду  не з’явився, були повідомлений про час та день слухання справи належним чином , надали до суду клопотання з проханням розглядати справу за їх відсутності. Ухвалою судді справа була призначена до розгляду в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінюючи дії (бездіяльність) відповідача, суд  (відповідно приписів ч. З ст.2 КАС України)   приходить до висновку про їхню протиправність та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належить до соціальної групи „Діти війни”, що підтверджується копією паспорта, а також копією пенсійного посвідчення, крім того, те що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси де й отримує пенсію.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" N2195-IV від 18.11.2004 року (набрав чинності з 01.01.2006 року) зі змінами на 09.07.2007 рік, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.            

Ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Згідно рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.

Ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Рішенням Конституційного суду України по справі  N 10-рп/2008  22 травня 2008 року було визнано неконституційними п.41 Розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Таким чином редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан що існував до внесення змін від 28.12.2007р.          

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. 

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України , Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.          

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, він має право на підвищення  пенсії в розмірі визначеному Законом України „Про соціальний захист дітей війни “ з дня ухвалення рішення Конституційним судом України від 09.07.2007 року по справі №1-29/07, тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та відповідно рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/08 за період з 22 .05.2008 року по 31.12.2008 року.

           Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри  соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про  соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

        Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

             Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.  

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2009 року відповідач повинен зробити перерахунок щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.  

        Таким чином, вимоги позивача щодо визнання  незаконною бездіяльність відповідача Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси по невиплаті щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню частково.  

      З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами  суд вважає, що відповідач  протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату  щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача. У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

          Щодо вимог позивача стосовно виплати за 2010 рік, суд виходив з наступного.  

На дату винесення постанови зміни в законодавстві щодо розміру прожиткового мінімуму на одну непрацездатну особу у 2010 році відсутні, тому виплата надбавки «дітям війни» у 2010 році повинна нараховуватись за період з 01 січня 2010 року по день постановлення судом рішення, виходячи із мінімального розміру пенсії.  

       Отже, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону № 2195- ІV з 01 січня 2010 року.

          Відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.  Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини.  

Відповідно до ст. 11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Таким чином суд вважає, що необхідно визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - протиправними.

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

        З урахуванням встановленого при розгляді справи, суд прийшов до висновку, що УПФ діяло без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів  позивачки і цілями на досягнення яких спрямовані його дії, а тому її позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання відповідача  провести перерахунок та забезпечити проведення  виплатити   позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції по 31.12.2007 року), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період часу з 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок та доплатити  різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  з 22.05.2008 року по 31.12. 2008 року. З  01.01.2009 року відповідач повинен зробити перерахунок щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат. Виплата надбавки «дітям війни» у 2010 році повинна нараховуватись за період з 01 січня 2010 року по день постановлення судом рішення, виходячи із мінімального розміру пенсії.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19,22,46,152 Конституції України, ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ “Про державний бюджет” 2006-2009 рік, ЗУ “Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/07, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі №10-рп/08 , ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

        Позов ОСОБА_1  –  задовольнити частково.

             Поновити строк звернення до суду.

             Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з 22.05. 2008 року по 31.12. 2008 року  , з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01 січня 2010 року по 24 березня  2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  – протиправною.

  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси   здійснити нарахування та виплату  ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”, за період часу з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1 перерахунок та доплатити  різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  з 22.05. 2008 року по 31.12. 2008 року, здійснити          перерахунок та доплатити  різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  ,  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії  з 01 січня 2010 року по 24 березня  2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням здійснених виплат.

В іншій частині позову  - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                             Турецький О.С.