Справа № 149/1598/20

Провадження №2/149/484/20

Номер рядка звіту 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2020 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Павлюк О. О.,

за участі секретаря Зоріної О. Г.

представників позивача Голубенка С. І. , Гуменної В. В.

відповідача ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Уланівської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями,

В С Т А Н О В И В:

Уланівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2020 о 10:18 год. ОСОБА_2 було самовільно зрізано стовп, який був встановлений на пішій алеї парку ім. Тарнаградського для обмеження руху транспортних засобів, про що того ж дня сільським головою була подана заява до Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області. Вказаний стовп був встановлений 25.06.2019 працівниками КП «Уланівкомунсервіс» та згідно Акта здавання-приймання виконаних робіт за 25.06.2019 матеріальна шкода завдана у сумі 153, 28 грн.25.06.2020 сільським головою було видано розпорядження, яким було доручено в.о. директора КП «Уланівкомунсервіс» встановити на алеї в парку ім. Тарнагородського обмежувач руху транспортних засобів (бетонний блок) та 25.06.2020 працівники КП «Уланівкомунсервіс» мали виконати вказані роботи, згідно договору № 58 від 13.07.2020, однак відповідач зі своєю дружиною чинили перешкоду у встановленні обмежувача руху, чим нанесли Уланівській сільській раді матеріальної шкоди у сумі 5968,83 грн. Своїми протиправними діями відповідач заподіяв Уланівській сільській раді матеріальної шкоди в розмірі 6122,11 грн., які позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 05.08.2020 в справі відкрито загальне позовне провадження та відповідачу надано строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 26.08.2020 закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.

25.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що відповідач зі своєю дружиною проживають в АДРЕСА_1 , проїзд до даного будинку існує лише попід парк. Встановлення вказаного проїзду затверджено рішенням Уланівської сільської ради, яким також затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 . На думку відповідача, вони з дружиною користуються даним проїздом не самоправно. Однак за розпорядженням сільського голови спочатку був закопаний стовп на проїзді, а потім перекрили існуючий проїзд бетонними блоками. Разом з тим, відповідач зазначає, що сільський голова дозволяє користуватись вказаним проїздом іншому співвласнику будинку, в якому проживає відповідач. Питання щодо визначення режиму парку, на думку відповідача, прийняте 07.07.2020 рішенням Уланівської сільської ради № 683, яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території рекреаційного призначення парку ім. Тарнагородського в постійне користування орієнтовною площею 2,5 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. За таких обставин відповідач вважає попередні дії сільської ради незаконними та просить відмовити в задоволенні позову.

31.08.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій звертається увага на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує вчинене ним зрізання стовпчика. Інші доводи позивач просить не враховувати при розгляді справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити. Відповідач і його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, посилаючись на його безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 зі своєю дружиною ОСОБА_4 проживають в АДРЕСА_1 , та користуються відповідною земельною ділянкою площею 0,1026 га, яка, згідно з державним актом про право власності на земельну ділянку від 27.10.2009 року надана ОСОБА_4 на підставі рішення Уланівської сільської ради від 22.01.2009 року. (а.с. 40).

Положенням "Про Парк культури ім. Тарноградського" (далі - Парк), що є додатком до рішення 42 сесії Уланівської сільської ради від 04.09.2019 року (а.с. 19-20) парк створено з метою підвищення природоохоронних, естетичних, рекреаційних та інших властивостей парку та забезпечення належного санітарного стану на його території. На території парку забороняється проїзд усіх видів транспорту, за винятком службового, протипожежної техніки та техніки ритуальних послуг.

Як встановлено в ході судового розгляду та не заперечувалося сторонами, територія Парку суміжна з земельною ділянкою, яку використовує відповідач по лінії від В до Г згідно плану меж земельної ділянки (а.с. 40, 45), що визначені як землі загального користування проїзд.

В ході проведення перевірки звернення сільського голови Уланівської сільської ради, зареєстрованого Хмільницьким ВП КВП ГУНП України у Вінницькій області 13.06.2019 року за № 2390 щодо пошкодження ОСОБА_2 металевого стовпчика на пішій алеї парку було зазначено (а.с.12), що матеріальна шкода, завдана ним, складає 319,68 грн.

Після проведення перевірки звернення сільського голови Уланівської сільської ради від 25.06.2019 року Хмільницьким ВП КВП ГУНП України у Вінницькій області встановлено, що 25.06.2019 року близько 12 год ОСОБА_1 було виявлено (а.с.13), що металевий стовпчик, який загороджував рух транспортних засобів по пішохідній алеї парку. Під час опитування було виявлено, що вказаний стовпчик зрізав ОСОБА_2 . Майнова шкода становить 319,68 грн.

В ході проведення перевірки звернення сільського голови Уланівської сільської ради від 25.06.2020 року Хмільницьким ВП КВП ГУНП України у Вінницькій області встановлено (а.с. 11), що 25.06.2020 року з 10:00 по 16:00 год ОСОБА_2 перешкоджав працівникам КП "Уланівкомунсервіс" встановлювати обмежувач руху транспортних засобів (бетонний блок), чим завдав матеріальної шкоди на суму 852,69 грн. Факт перешкоджання встановленню бетонного блоку підтверджено також відеозаписом, доданим позивачем, який досліджений в судовому засіданні, та в ході судового розгляду сторонами не заперечувався.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків, а також інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Власник, права якого порушені, на підставі ч. 3 ст. 386 ЦК України має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди. Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Позивач, звертаючись до суду за даним позовом, обґрунтовує спір наявністю між сторонами цивільно-правових деліктних правовідносини. Тому суд зауважує, що притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за наявності умов, передбачених законом, які у своїй сукупності утворюють склад цивільного правопорушення. Такими умовами, зокрема, є: 1) протиправна поведінка порушника; 2) негативні наслідки (заподіяна шкода, збитки); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і негативними наслідками; 4) вина особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправність поведінки відповідача ОСОБА_2 позивач обґрунтовує, зокрема, тим, що ним в червні 2019 року було самовільно і незаконно демонтовано (зрізано) металевий стовпчик, який був встановлений з метою обмеження руху транспортних засобів по території парку ім. Тарноградського (а.с. 12-13). Доказів належності вказаного майна позивачу, його вартості, а відтак і розміру заподіяної шкоди внаслідок його пошкодження, в ході судового розгляду позивачем не надано. При цьому суд відхиляє посилання позивача на вартість робіт з установлення бетонного стовпчика в парку згідно акту здачі-приймання робіт №ОУ-0000115 на суму 127, 73 грн. від 25.06.2019 року (а.с. 3), оскільки зазначеним документом не підтверджена вартість майна (металевого стовпчика), про який позивач зазначає у позовній заяві.

Крім того, позивач вказує, що 25-26 червня 2020 року ОСОБА_2 протиправно перешкоджав встановленню бетонного блоку - обмежувача рух транспортних засобів на пішохідній алеї у парку ім. Тарноградського, та обґрунтовує розмір шкоди, заподіяної позивачу в цій частині вартістю виконаних робіт по монтажу блока на вхідній пішохідній частині парку ім. Тарноградського згідно акту (а.с. 10), що складається як з простою працівників і техніки КП «Уланівкомунсервіс» 25.06.2020 року, так і фактично виконаних робіт працівників і техніки цього ж підприємства 26.06.2020 року. Доказів фактичного понесення витрат на вказану суму в ході судового розгляду позивачем не надано.

Суд оцінює зазначений доказ у взаємозв`язку з договором про надання послуг від 13 липня 2020 року (а.с. 6-7). За умовами вказаного договору, укладеного між позивачем - Уланівською сільською радою та Комунальним підприємством «Уланівкомунсервіс», останнє зобов`язалося надати позивачу послугу по монтажу блока на вхідній пішохідній частині парку ім. Тарноградського в с. Уланів (п. 1.1). Вартість виконаних послуг за договором становить 5 968, 83 грн. (п. 3.1). Договір набирає чинності з 13.07.2020 року (g/ 7.1). Суд критично оцінює пояснення представника позивача щодо укладення цього договору раніше, однак у зв`язку з недоліками в його оформленні через систему публічних закупівель фактично його було підписано і задокументовано саме 13.07.2020 року.

В цілому подані позивачем документи не підтверджують розмір заподіяної шкоди саме Уланівській сільській раді як окремій юридичній особі, належність та вартість пошкодженого майна, що належить позивачу, дійсність розміру шкоди, збитків (у тому числі реальних збитків), спричинених внаслідок протиправних дій відповідача, інші обставини, пов`язані з визначенням розміру шкоди, яку позивач просить відшкодувати. Акти здавання-приймання послуг від 25-26.06.2020 року (а.с. 10) та від 25.06.2019 року (а.с. 3) за обставин, описаних вище, зазначених висновків суду не спростовують.

Водночас суд відхиляє доводи відповідача щодо самозахисту його цивільного права внаслідок незаконності дій Уланівського сільського голови ОСОБА_1 та рішень Уланівської сільської ради, пов`язаних з облаштуванням Парку ім. Тарногардського, встановленням обмежувачів руху та інших пов`язаних з цим обставин, зазначених, зокрема, у відзиві. Питання правомірності таких дій і рішень не є предметом спору в даній справі, доказів їх оскарження та подальшого скасування в установленому порядку в ході судового розгляду сторонами не надано.

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.

Керуючись вимогами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позивачем на підставі поданих ним доказів не доведено наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема розмір заподіяної Уланівській сільській раді шкоди, тому позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується наступним. Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Оскільки позивачем клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось, а обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд присуджує з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн., що підтверджений доказами, передбаченими ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Уланівської сільської ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями - відмовити.

Стягнути з Уланівської сільської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 10 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено і проголошено 02.11.2020 року о 09:15 год.

Суддя Павлюк О. О.