Справа № 2-127/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року                                    м. Новомиргород

    Новомиргородський районний суд Кіровоградської області  в складі:

                            головуючого судді - Іванова Д.Л.,

                            при секретарі - Горбуліній О.В.,

                           за участю представника позивача - Боровських Л.А.,                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до  ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:      

              17 лютого 2010 року представник відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернувся  в суд з позовом до ОСОБА_3 в якому просить стягнути з відповідачки 5898, 38 грн. кредитної заборгованості та судові витрати пов,язані з пред’явленням позову, вказуючи на те, що 28 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір  № 06530003145, згідно якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 6060, 00 грн., які вона зобов’язалась повернути до 28 січня 2014  року.  

 У позові також зазначається, що ОСОБА_3, в порушення умов кредитного договору свої зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за його користування не виконала, у зв’язку з чим, на момент звернення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до суду заборгованість  ОСОБА_3 перед банком становить 5898, 38 грн.

             В судовому засіданні представник позивача Боровських Л.А. позов підтримала повністю посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, крім того зазначила, що  відповідачці неодноразово вручались повідомлення про наявність непогашеної заборгованості, крім того повідомлялось про дату та місце судового засідання по даній справі.

            Оповіщена у встановленому порядку про час і місце розгляду справи відповідачка ОСОБА_3 двічі в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

 Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Згідно ст. 224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який   належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

 Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, при  цьому судом роз’яснено його право на розгляд справи у звичайному порядку, а також зміст ч.3 ст. 224 ЦПК України.

             Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  підлягає задоволенню за таких підстав.

      В судовому засіданні встановлено, що зобов'язальні відносини сторін у даній справі ґрунтуються на кредитному договорі № 06530003145 укладеного 28 січня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, згідно з яким банк надав відповідачці споживчий кредит у розмірі  6060, 00 грн., які ОСОБА_3  зобов’язалась повернути до 28 січня 2014  року шляхом внесення обов’язкових щомісячних платежів в терміни  обумовлені розділом 5 Договору відповідно до встановленого графіку.  

              Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

 Відповідно до положень ст. 509, 526 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов’язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі і сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

 Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

  В порушення умов кредитного договору, встановлених розділами 1 « Предмет договору» та 5  « Порядок погашення кредиту … «  договору ОСОБА_3 з вересня 2009 року фактично припинила внесення обов’язкових щомісячних платежів, у зв’язку з чим банком ініційовано питання відповідно до розділу 7 Договору про дострокове стягнення основної суми кредиту у розмірі  - 5,006, 78 грн., відсотків за його користування у розмірі - 496, 54 грн., а також штрафних санкцій у розмірі - 176, 07 грн.

  Розрахунок заборгованості по кредитному договору підтверджується наявними у справі письмовими доказами, які досліджені та оголошені судом в ході розгляду.

             За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

             У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

             Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

             Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

             Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

             Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

 Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

 Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Враховуючи вищезгадане, суд вважає, що позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3  про стягнення   кредитної заборгованості, відсотків по кредиту та всіх судових витрат ґрунтуються на Законі, відповідають характеру цивільно-правового спору і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 509, 510, 526, 610-612, 623-625, 1054 ЦК України ,

ст. ст. 208-218, 224-228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

       Позов відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути  з ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1, в м. Новомиргород, Кіровоградської області на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - 5898, 38 грн. кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1, в м. Новомиргород, Кіровоградської області на користь відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 58, 98  грн. судового збору, а також 120, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення повинні відповідати вимогам                  ст. 229 ЦПК України.

  Рішення суду набирає законної сили в загальному порядку після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Заява про апеляційне оскарження     та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Суддя                                             підпис \

Згідно з оригіналом

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області                                                                                 Іванов Д.Л.