Спр.№1-98\2007р. ВИРОК

іменем  України

21 березня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді                                   Гумен В.М.

при секретарі                                               Харченко Л.О.

з участю прокурора                                      Боярченко В.М.

з участю адвоката                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Білошапки,Прилуцького району Чернігівської області,українця з вищою освітою,гр. України,розлученого,маючого на утримання двох неповнолітніх дітей,працюючого директором Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів,Прилуцького району,жителя АДРЕСА_1,раніше не судимого,за ст.367 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_3 підсудний ОСОБА_2,будучи директором Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів,обіймаючи посаду пов"язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій,в обов"язки якого відповідно до вимог ст. 26 Закону України " Про освіту " входило забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці і виховання в очолюваному ним закладі освіти,організував та виступив керівником поїздки групи учнів школи на відпочинок на річку Дніпро в районі с.Хоцькі,Переяслів-Хмельницького району,Київської області де,як керівник групи,в порушення п.п.6.13,6.15,6.17,6.22,6.245 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 3 грудня 2001 року " Про затверження правил охорони людей на водних об'єктах України " в якому передбачено,що купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб ,що перед початком купання дітей межі пляжу позначаються вздовж берегової лінії прапорцями або віхами, що купання дітей при відсутності рятувальних постів заборонено,що межі купання позначаються буйками,жердинами тощо та що купання дітей,які не вміють плавати,під час походів забороняється,в результаті службової недбалості,через неналежне виконання підсудним своїх службових обов"язків по організації відпочинку дітей на річці,під час купання втопилася учениця школи ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 не визнав себе винним за пред"явленим обвинуваченням з тих мотивів,що в його діях відсутній склад злочину.

Дослідивши матеріали справи суд вважає,що підсудний винний у вчиненні вказаних вище дій.

Винність підсудного у вчиненні злочину підтвержується слідуючими дослідженими судом доказами.

Зокрема в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала,що ІНФОРМАЦІЯ_3 в поході під час купання в р.Дніпро біля м.Переяслів-Хмельницький ,яке організували директор Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів підсудний ОСОБА_2 і вчитель фізвиховання цієї ж школи ОСОБА_5, впопилася її дочка ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2,учениця сьомого класу Цієї ж школи.ОСОБА_3 не вміла плавати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав,що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час купання в р.Дніпро,де він перебував разом з іншими учнями Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів на відпочинку .втопилася його сестра ОСОБА_3.На відпочинок їх возили на шкільному автобусі директор школи, вчитель фізкультури і вчитель малювання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала,що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час купання в р.Дніпро,де вона перебувала разом з іншими учнями Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів на відпочинку, втопилася учениця школи ОСОБА_3, яка не вміла плавати. На відпочинок їх возили на шкільному автобусі директор школи ОСОБА_2, вчитель фізкультури ОСОБА_5 та вчитель малювання ОСОБА_8.Під час купання за учнями

-2-

слідкували директор школи,вчитель фізкультури та водій автобуса.Всі учні купалися одночасно по віковим групам.Місце для купання не було облаштоване.Огорожа пляжу, буйки та рятувальні пости були відсутні.

Аналогічні покази з показами свідка ОСОБА_7 дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_9.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав,що він працює в Линовицькій ЗОШ 1-3 ступенів вчителем фізкультури.Організацією поїздки дітей на відпочинок до м.Переяслів-Хмельницький і м.Канів займався директор школи ОСОБА_2.На нього були покладені обов'язки по підбору учнів,проведення інструктажу по правилам техніки безпеки,комплектація туристичного спорядження та організація харчування.Чи видавався про це директором школи наказ йому невідомо.Виїзд здійснювався на шкільному автобусі під керуванням ОСОБА_10.2 липня він провів всім дітям інструктаж по правилам поводження на відпочинку та перебування на воді,про що діти розписалися.До поїздки було включено 23 учні.Разом з ними їздила також на відпочинок вчитель ОСОБА_8.ІНФОРМАЦІЯ_3 під час купання в річці Дніпро поблизу с.Хоцькі,Переяслав-Хмельницького району,Київської області,втопилася учениця школи ОСОБА_3.Діти купалися всі одночасно по вікових групах.За дітьми доглядали дорослі.Були відсутні сітки, прапорці,віхи буйки,жердини ,які обозначали б місце купання та рятувальні пости.Ті діти,які не вміють плавати також купалися у річці.ОСОБА_3 не вміла плавати.Її мама перед від"їздом говорила,що ОСОБА_3 тільки вміє держатися на воді.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав,що він працює водієм автобуса в Линовицькій ЗОШ 1-3 ступеню.На поїздку на відпочинок разом з учнями їздили також директор школи ОСОБА_2,вчитель фізкультури ОСОБА_5 та вчитель ОСОБА_8.По прибуттю на місце за вказівкою директора він обстежив берег та дно річки Дніпро поблизу с.Хоцькі,Переяслав-Хмельницького району,Київської області ,де і був розташований їх табір.Купання проводилося організовано.Директор школи постійно був у воді і слідкував за дітьми.Дальше директора учні у воду не запливали.Обідова ОСОБА_3 купалася з іншими дітьми.Коли діти вийшли з води то виявили відсутність ОСОБА_3.Через деякий час ОСОБА_3 знайшов під водою незнайомий чоловік,який купався поряд з ними.ОСОБА_3 надали термінову допомогу і після доставки її до лікувального закладу, лікарі констактували її смерть.На місці купання були відсутні сітки,прапорці,віхи,буйки,жердини,які обозначали місце купання та рятувальні пости.Всі діти купалися одночасно по вікових групах.Він також купався в річці і наглядав за старшою групою дітей.Були діти,які не вміли плавати,які також купалися біля берега річки.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала,що вона працює в Линовицькій ЗОШ 1-3 ступеню вчителем образотворчого мистецтва. По своєму власному бажанню вона разом з своєю малолітньою донькою їздила на відпочинок на річку Дніпро.Директор школи ОСОБА_2 виступав організатором поїздки.На місце відпочинку їхали на шкільному автобусі під керуванням ОСОБА_10 .Разом з ними також їхав вчитель фізкультури ОСОБА_5 і 23 учні школи. По приїзду на місце відпочинку біля с.Хоцькі,Переяслав-Хмельницького району,Київської області ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 14 год. був розбитий табір.Приблизно о 15 год. вона з меншими дітьми пішли купатися до річки.Як саме було організовано купання старших дітей їй невідомо.Після виходу з води виявили відсутність ОСОБА_3.Потім незнайомий чоловік,який відпочивав неподалік і мав маску,знайшов ОСОБА_3 на дні річки.ОСОБА_3 стали надавати допомогу,потім повезли до лікарні,однако вона померла.На місці купання були відсутні сітки,прапорці,віхи ,буйки,жердини,які обозначали місце купання та рятувальні пости.Всі діти купалися одночасно по вікових групах.Діти,які не вміли плавати купалися біля берегу річки.

До функціональних обов'язків директора школи,яким і був підсудний ОСОБА_2 відноситься забезпечення дотримання вимог охорони дитинства,санітарно-гігієничних та протипожежних норм,техніки безпеки,що підтвержується посадовими обов'язками директора школи (а.с.24).

Наказом директора Линовицької ЗОШ 1-3 ступенів ОСОБА_2 від 30 червня 2006

-3-

року за № 29 (а.с.121) було наказано провести ІНФОРМАЦІЯ_3 екскурсію для учнів членів туристичного гуртка до м.Переяслів - Хмельницький та м.Канів,до членів групи на ряду з іншими учнями було включено ОСОБА_3,керівником групи призначено фізрука школи ОСОБА_5,на якого покладено проведення інструктажу з техніки безпеки та правил поведінки на воді, та наказано купання учнів в Дніпрі проводити групами під наглядом дорослих.

П.6 цього ж наказу директор школи ОСОБА_2 поклав загальне керівництво екскурсією на себе.

П. 1.8 Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи " Про затверження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України " від 3 грудня 2001 року № 272 (а.с.52-80) передбачено,що при проведенні екскурсій,колективних виїздів на відпочинок та інших масових заходів на водоймах керівники підприєств,установ та організаційно організовують такі екскурсії та виїзди,призначаються наказом осіб,які відповідають за безпеку людей на воді,громадський порядок та охорону навколишнього середовища.

П. 2.8 цього ж Наказу передбачено,що забороняється купання в затоплених кар"єрах,каналах,озерах,пожежних водоймах,ставках,морських акваторіях і інших водоймах,які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами,не визначені місцевою адміністрацією,як місця масового відпочинку громадян біля води.

П. 6.12 цього ж Наказу передбачено,що відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на дорослого підготовленого керівника групи дітей.

П. 6.13 цього ж Наказу передбачено,що купання дітей дозволяється тільки групами не більше 12 осіб і за тими дітьми,які купаються повинно вестись безперервне спостереження черговими вихователями та інструкторами.

П. 6.14 цього ж Наказу передбачено,що купання дітей,які не вміють плавати,необхідно проводити окремо від інших дітей і купання таких дітей організовує та контролює керівник оздоровчого закладу.

П.п. 6.15,6.22 цього ж Наказу передбачено,що перед початком купання дітей необхідно позначити межі пляжу,відведеного для купання групи дітей,які позначаються вздовж берегової лінії прапорцями або віхами,буйками,жердинами тощо.

П.п. 6.17,6.24 цього ж Наказу передбачено,що купання дітей при відсутності рятувальних постів та купання дітей,які не вміють плавати під час походів забороняється.

Саме положення всіх цих пунктів названого наказу і були порушені керівником поїздки ОСОБА_2,які призвели до утоплення неповнолітньої ОСОБА_3,яка не вміла плавати .

З метою проведення безпеки під час оздоровчої компанії наказом начальника відділу освіти Прилуцької райдержадміністрації від 5 травня 2006 року № 85 (а.с.25-26) було наказано керівникам навчальних закладів,яким був і підсудний ОСОБА_2,вжити додаткових заходів щодо посилення безпеки учнів в тому числі і під час походів і екскурсій та зосереджено увагу керівників літнього відпочинку на дотриманні правил безпечної поведінки на воді.

Учениця 7 класу Линовицької ЗОНІ 1 -3 ступенів ОСОБА_3 була учасницею поїздки до м.Переяслів-Хмельницький,що підтвержується, окрім наказу по школі названого вище, списком (а.с.27).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла,що підтвержується свідоцтвом про смерть (а.с. 29).

ІНФОРМАЦІЯ_3 працівники міліції оглянули труп ОСОБА_3 в автобусі ПАЗ держ.номер СВ 3553 АА належному ЗОШ 1-3 ступені с.Линовиця,Прилуцького району Чернігівської області на якому померла була доставлена до лікарні.

Із висновку експерта (а.с.46-48) вбачається,що смерть ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 наступила від механічної асфікції в результаті втоплення у воді.

За таких обставин суд вважає,що органи досудового слідства правильно кваліфікували

-4-

дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 367 ч.2 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов"язків через несумлінне ставлення до них, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, оскільки саме по причині допущених підсудним порушень службових обов'язків загинула потерпіла.

Невизнання підсудний ОСОБА_2 вини у вчиненні злочину суд розцінює, як один і з способів захисту своїх інтересів ,оскільки така його версія спростовується логічними і послідовними показами потерпілих і свідків та іншими доказами по справі наведеними вище.

ОСОБА_2, будучи керівником групи дітей ,був зобов'язаний дотримуватися встановлених правил поведінки на воді під час купання,а якщо він не знав про існування таких правил і недотримувався таких,внаслідок чого утопилася ОСОБА_3,то це свідчить ні про що інше,я службову недбалість з боку підсудного.

Тверження підсудного проте,що він організував поїздку як приватна особа,також висказане з метою захистити свої інтереси,не узгоджується з матеріалами справи,оскільки він саме як керівник учбового закладу організував поїздку,особисто видав про це відповідні накази,залучив до участі в поході працівників школи та учнів за згодою батьків і використав для поїздки службовий автобус.

До обставин пом'якшуючих відповідальність підсудного ОСОБА_2 суд відносить те,що він добровільним шляхом відшкодував матеріальну шкоду потерпілій.

Крім того при призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує те,що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,позитивно характеризується за місцем роботи і проживання,має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,яких виховує одноособово без матері.

За такої пом"яшуючої відповідальність ОСОБА_2 обставини та даних про його особу,суд вважає можливим виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції його від суспільства,тобто звільнити його від відбування покарання призначеного за даним вироком з випробуванням та покладенням на нього зобов'язань на підставі ст.ст. 75,76 КК України і враховуючи тяжке матеріальне становище підсудного без застосування штрафу.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних злочином потерпілій ОСОБА_4 моральних страждань ,суд вважає необхідним стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь потерпілої 10000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України,що знайшло своє підтверження в судовому засіданні.

Клопотання педагогічних працівників Линовицької ЗОНІ 1 -3 ступенів про передачу ОСОБА_2 на поруки колективу необхідно відхилити, оскільки суд не вбачає можливості звільнити підсудного від кримінальної відповідальності в зв'язку з передачою особи на поруки на підставі ст. 47 КК України.

На підставі наведеного.керуючися ст.ст. 323-324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 367 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1 рік без стягнення штрафу.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України .звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування основної міри покарання призначеного за даним вироком з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,зобов"язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити попереднім - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої ОСОБА_4 100 00 (десять тисяч) грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб через Прилуцький міськрайонний суд.