№ 2-923/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

М о т и в о в а н е

         19 квітня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Наумик О.О., при секретарі Федорченко О.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі  м. Горлівки про  зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

         Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та сплатити йому щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії  за віком як дитині війни з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 р., посилаючись на те, що , згідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Відповідно до ст.6 вказаного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем у 2006- 2007 роках така доплата не виплачувалась, а з 1 січня 2008 року виплачується не в повному обсязі. Внаслідок чого утворилась недоплата за період часу з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. у розмірі 2601,30 грн.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його  відсутність.

Представник відповідача – Управляння Пенсійного фонду України  в Микитівському районі м. Горлівки, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання  явку представника не забезпечив, надавши суду письмові заперечення проти позову, в яких просив розглядати  справу без участі представника управління, зазначивши наступне:

           Статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була передбачена виплата надбавки, як дітям війни, лише особам, які визнані інвалідами. Позивач інвалідом не визнаний, тому йому така надбавка у 2007 році не нараховувалась і не виплачувалась.

 У 2008 році щомісячна надбавка позивачу, як дитині війни, нараховувалась і виплачувалась відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно якому розмір надбавки дітям війни складав: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р. – 48,20 грн., з 01.10.2008р. – 49,80 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. визнано  не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та ці положення втратили чинність. Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” не передбачені виплати відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тож підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення, не має.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Судом  встановлено, що позивач  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією паспорту громадянина України.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р.) - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідачем протягом 2006-2007 років щомісячна доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу не нараховувалась і не виплачувалась, а протягом 2008 р. була нарахована та виплачена у наступних розмірах:

                  - з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. – по 47,00 грн. щомісячно,

    -  з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – по 48,10 грн. щомісячно,

    -  з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – по 48,20 грн. щомісячно,

    -  з 01.10.2008р. по теперішній час – по 49,80 грн. щомісячно.

Зазначені обставини підтверджені довідкою відповідача.

         Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. N3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеного в позові підвищення до пенсії в 2006 році.

         Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

         Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року. Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

         Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

         Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

         Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України” від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

         Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Відповідно до ст.152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України” – закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України.

         Тобто за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

         Відповідно до ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” - державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

         Зазначеним Законом не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати конкретний розмір державних соціальних гарантій дітям війни. Положення цього Закону мають пріоритетну силу над постановами Кабінету Міністрів України як підзаконними нормативно-правовими актами.

         Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         Враховуючи, що порядок обчислення мінімальної пенсії за віком встановлений лише нормами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає за необхідне також застосувати аналогію закону, закріплену ч. 8 ст. 8 ЦПК України, відповідно до якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

         Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

За таких обставин, суд дістає висновку про обгрунтованість позову та необхідність зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з  09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р. , виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

         Керуючись ст.ст. 209, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги  задовольнити частково.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Микитівському районі м. Горлівки нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з   09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р , виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням фактично виплачених сум.

         В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

        Про   апеляційне оскарження рішення може  бути подане заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення, а також апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя: