Справа № 2-254/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                     Якутюка В.С.,

при секретарі                         Давиденко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про стягнення недосплачених сум щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 10365 грн. 60 коп. недосплаченої щомісячної доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 01 березня 2009 року по 01 березень 2010 року, посилаючись на те, що він являється пенсіонером і проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (м. Богуслав Київської області), а тому відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, має право на отримання щомісячної грошової доплати за проживання в зоні радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідач, діючи в супереч законодавству проводив йому вказану доплату в значно меншому розмірі, тому він і змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але письмово повідомив суд заявою про розгляд справи без його участі та про підтримку своїх позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але письмово повідомив суд про невизнання заявленого позову, надав суду письмові заперечення та просив розглядати справу без його участі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне, позов задовольнити частково із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється потерпілим від наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії В-П № НОМЕР_1, виданим 04 жовтня 1993 року Київською обласною державною адміністрацією та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 1986 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28.02.1991 року, громадянам, які працюють або постійно проживають на території посиленого радіоактивного забруднення, проводиться оплата в таких розмірах: - в зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 05 грн.20 коп.

Із підпункту 9 п. 28 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  від 28.12.2007 року вбачається, що були внесені зміни до ст. 39 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і частина перша цієї статті викладена в такій редакції, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ч. 2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Крім того, ч. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).

Суд вважає, що постанова Кабінету Міністрів України № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та нова редакція ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить ст.8 Конституції України, де зазначено, що  в Україні визнається і діє принцип верховенства права і що Конституція України має найвищу юридичну силу і що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Оскільки, відповідач при нарахуванні та виплатах керувався підзаконними актами, а саме: Постановами Кабінету Міністрів України за № 836 від 26.07.1996 року, які суперечать ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в первинній редакції закону від 28.02.1991 року, тому суд, враховуючи пріоритетність Законів України над урядовими постановами вважає, що право позивача на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю було дійсно порушене при виплатах у 2009 році.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп визнано неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема внесення змін до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п.5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 9 від 01 листопада 1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністрів і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вважає, що відповідачем порушено право позивача на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і державні органи повинні користуватися законом який регулює зазначені правовідносини в первинній редакції.

Внесені зміни до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, про що прямо зазначено п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року 10-рп.

Суд вважає, що починаючи з 22 травня 2008 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 10–рп, на користь позивача підлягає стягненню різниця між мінімальною заробітною платою і проведеним розміром виплачених доплат за період з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року.

Таким чином, позивач має право на перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення за вказаний період, що відповідно розрахунку буде становити: з 01.03.2009 року – 605 грн.(мінімальна заробітна плата) - 5 грн. 20 коп.(виплата допомоги по Постанові КМ України); з 01.04.2009 року – 625 грн. – 5 грн. 20 коп.; з 01.05.2009 року – 625 грн. - 5 грн. 20 коп.; з 01.06.2009 року – 625 грн. - 5 грн. 20 коп.; з 01.07.2009 року – 630 грн.-5 грн.20 коп.; з 01.08.2009 року – 630 грн.-5 грн. 20 коп.; з 01.09.2009 року – 630 грн. - 5 грн. 20 коп.; з 01.10.2009 року – 650 грн.-5 грн. 20 коп.; з 01.11.2009 року – 650 грн.-5 грн. 20 коп.; з 01.12.2009 року – 669 грн.-5 грн. 20 коп.; з 01.01.2010 року – 869 грн. - 5 грн. 20 коп.; з 01.02.2010 року – 869 грн.-5 грн. 20 коп., а всього розмір недосплачених коштів за період з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року буде становити 8014 грн. 60 коп., і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

На підставі ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 28.02.1991 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року неправомірною.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області на користь ОСОБА_1 8014 грн. 60 коп. (вісім тисяч чотирнадцять грн. 60 коп.) недоотриманої суми доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01 березня 2009 року по  01 березня 2010 року відповідно до вимог ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього на протягом 20 днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: суддя                     (підпис)              Якутюк В.С.