Справа № 2- 100 / 2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

                                             ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

23 лютого 2010 року        Антрацитівський     міськрайонний     суд     Луганської області

       у складі:    головуючого -  судді         Чигриної   Л.Г.

  при секретарі                     Рашиній    І.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в  залі суду  м. Антрацит

цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до Територіальної  

громади Єсаулівської селищної  Ради Антрацитівського району Луганської області  

« Про визнання  права власності на  житловий будинок  та господарські споруди »,

      В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась  до суду з позовом до Територіальної громади

Єсаулівської селищної  Ради Антрацитівського району  Луганської області  про

визнання  права власності на  житловий будинок  та господарські споруди, розташовані

за адресою: АДРЕСА_1  за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

    В обгрунтування  позовних вимог  ОСОБА_1 послалась на те, що 25.09.1965 року ОСОБА_2 у безстрокове користування була надана земельна ділянка,  загальною площею 1200 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності

    У 1982 році у зв»язку з перенумерацією вулиць та обліком  житлового фонду на території  АДРЕСА_1  став значиться  розташованим по АДРЕСА_1

    Протягом  життя  ОСОБА_2 на вказаній земельній ділянці збудував  житловий будинок « А» з сінами «а», та ганком «а-1», житловою площею 35,50 кв.м.  та  загальною площею 48,50 кв.м., а також господарські будівлі:» Б,Г,Д» -  сараї , « В»- кухню ,« ПГ» - погріб, « в» - прибудову, № 1-4- споруди, огорожу, але  державну   реєстрацію його не провів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_2 помер.

Після його смерті  відкрилась спадщина на вказаний будинок з належними до нього господарськими  будівлями та спорудами.

Спадкоємцями ОСОБА_2 були:  дружина – ОСОБА_4  та син – ОСОБА_5.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4  померла.

Спадкоємцем померлої був тільки син -  ОСОБА_5.

Приймаючи заходи щодо оформлення спадщини, за  заявою ОСОБА_5 був складений  акт державної технічної комісії  від 24.03.2008 року  про прийняття    в

експлуатацію  закінченого  будівництвом  житлового будинку та господарських споруд

за адресою : АДРЕСА_1 , а рішенням № 32

від 17.04.2008 року  виконкому  Єсаулівської селищної    Ради Антрацитівського району  вказаний акт було затверджено та дозволено  ОСОБА_5 експлуатацію та проведення державної  реєстрації вказаного будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року  ОСОБА_5 помер.

За життя  ОСОБА_5 склав заповіт 22.03.2007 року, за яким   залишив розпорядження  на випадок своєї смерті, згідно якого  все  майно  заповів їй,

ОСОБА_1

Вона у строки,  встановлені ст.1270 ЦК України, прийняла спадщину  шляхом  подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

З метою  оформлення  спадщини вона звернулась до Антрацитівського БТІ за отриманням витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що зареєстровано за

ОСОБА_2.

Рішенням реєстратора було відмовлено у задоволенні її заяви щодо оформлення

права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року,

з посиланням на те, що згідно п. 3.3 Тимчасового Положення  « Про порядок  реєстрації

прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом  Міністерства Юстиції  

України від 7.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції  України

18.02.2002 року  № 157/6445 із змінами та доповненнями, затвердженими наказом

Міністерства Юстиції  України від 8.01.2003 року № 6/5 та зареєстрованим  в Міністерстві

Юстиції  України 28.01.2003 року № 66/7387, її замовлення  не може бути виконано,

оскільки  відповідно до  ст. 346 ЦК України право власності  припиняється у зв»язку

зі смертю власника, що унеможливлює оформлення   нею  спадкових прав.

Послалась на те, що відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно  ч. 1 ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст.331 ЦК України  право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ст. 375  ЦК України  власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

 Також зазначила, що відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийняття в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації  у виконкомі місцевої Ради.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється підприємством бюро технічної інвентаризації у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за№157/6445.

Згідно до п.3.3 вказаного Тимчасового Положення  та ст.346 ЦК України зареєструвати право власності на жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_2  немає правових підстав.

Оскільки здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_2   на жилий будинок з належними до нього господарськими  будівлями та спорудами в установленому законом порядку неможливо, а визнання права власності на нерухоме майно не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, тому вона  змушена звертатися

до суду.

Просить  визнати  за  ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на

Житловий  будинок « А» з сінами «а», та ганком «а-1», житловою площею 35,50 кв.м.  та  загальною площею 48,50 кв.м., а також господарські будівлі:» Б,Г,Д» -  сараї , « В»- кухню ,

« ПГ» - погріб, « в» - прибудову, № 1-4- споруди, огорожу, розташовані  за адресою:  АДРЕСА_1

В судове  засідання   позивачка   ОСОБА_1 не з»явилась, 4.02.2010 року подала заяву про розгляд справи у  її відсутність,  позовні вимоги  підтримує, просить задовольнити  їх  у  повному обсязі. ( а.с. 40)

Відповідач -  територіальна громада  Єсаулівської селищної  Ради Антрацитівського району  в судове  засідання  не   з» явився, надіслав  листа від 21.01.2010 року  про визнання  позовних вимог  ОСОБА_1  у повному обсязі, просив справу розглянути у відсутності свого  представника.( а.с. 41 )

Суд, дослідивши  матеріали справи, вислухавши позивачку, відповідача, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за  своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних  у справі доказів ,  вважає  позов  таким , що     підлягає повному  задоволенню   з наступних підстав.    

В судовому засіданні  встановлено, що згідно договору про надання  у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві  особистої власності від 25.09.1965 року ОСОБА_2 була надана земельна ділянка,  загальною площею 1200 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1

Згідно довідки  Єсаулівської селищної  Ради Антрацитівського району  Луганської області  № 1023 від 2.12.2009 року   з 1982 року  вказана  адреса змінена на АДРЕСА_1

с. Єсаулівка Антрацитівського району, внаслідок  перенумерації  вулиць та обліку  житлового фонду на території с. Єсаулівка Антрацитівського району. ( а.с. 21)

    Також в судовому засіданні встановлено, що в період з 1967 року по 1970 рік

ОСОБА_2 на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 яка на  даний час  значиться  як АДРЕСА_1, збудував  житловий будинок « А» з сінами «а», та ганком «а-1», житловою площею 35,50 кв.м.  та  загальною площею 48,50 кв.м., а також господарські будівлі:» Б,Г,Д» -  сараї , « В»- кухню ,« ПГ» - погріб, « в» - прибудову, № 1-4- споруди та  огорожу.  ( а.с.9-12)

Вказані  будівлі  ОСОБА_2  не  прийняв до експлуатації та не провів  їх

державну  реєстрацію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_2 помер. ( а.с.13)

Спадкоємиця ОСОБА_2  –   ОСОБА_4 юридично не  оформила своїх спадкоємницьких прав, а  ІНФОРМАЦІЯ_2 року – померла. ( а.с. 19)

Приймаючи заходи щодо оформлення спадщини після ОСОБА_2  – ОСОБА_5

подав заяву  про прийняття в експлуатацію  закінченого  будівництвом  житлового будинку та господарських споруд   за адресою : АДРЕСА_1 .( а.с. 16)

Тільки 24.03.2008 року  був складений  акт державної технічної комісії    про прийняття    в експлуатацію  закінченого  будівництвом  житлового  будинку  та

господарських споруд   за  вказаною  адресою.( а.с. 16)

Згідно  вказаного акту  від 24.03.2008 року  збудовані ОСОБА_2  житловий будинок та господарські споруди   за адресою : АДРЕСА_1  відповідають вимогам архітектурним, санітарним, технічним та протипожежним  нормативам.(а.с. 16 зворот)

Рішенням № 32 від 17.04.2008 року  виконкому  Єсаулівської селищної    Ради Антрацитівського району  вказаний акт було затверджено та дозволено спадкоємцю  ОСОБА_2 -  ОСОБА_5 експлуатацію та проведення державної  реєстрації вказаного будинку.( а.с.17)

В судовому засіданні також встановлено, що за життя  ОСОБА_5 склав заповіт 22.03.2007 року, за  яким  на випадок смерті  розпорядився своїм майном  на користь позивачки  ОСОБА_1 ( а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_3 року  ОСОБА_5 помер. ( а.с. 15)

Позивачка  ОСОБА_1  позбавлена  можливості оформити свої спадкоємницькі права за заповітом, оскільки  відсутнє правове оформлення права власності на нерухоме майно за  ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У відповідності до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди.

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше  нерухоме майно.

            Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2  протягом свого життя на  

наданій йому  у безстрокове користування  земельній  ділянці  збудував житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами  з дотриманням правил, визначених  законодавством України, а тому набув право власності на зведені ним будівлі.

    На думку суду, зазначене є підставою виникнення права  власності у власника земельної ділянки, що передбачена ст. 331 ЦК України – набуття права власності на новостворене майно.

Суд приходить до висновку, що визнання відповідачем  вимог позивачки

ОСОБА_1 не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Невизнання за   ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  права власності на

житловий  будинок  та господарські будівлі, розташовані  за адресою:  Антрацитівський район, с. Єсаулівка, вул. Совєтська, 40, перешкоджає  його спадкоємцям  отримати  спадщину.

            За таких обставин, суд вважає  на необхідне визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на житловий будинок

« А» з сінами «а», та ганком «а-1», житловою площею 35,50 кв.м.  та  загальною площею 48,50 кв.м., а також господарські будівлі:» Б,Г,Д» -  сараї , « В»- кухню ,« ПГ» - погріб,

« в» - прибудову, № 1-4- споруди та  огорожу, розташовані  за адресою:  АДРЕСА_1

На підставі викладеного,

            керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215  ЦПК України,

            ст.ст.328,331,375  ЦК України , суд

ВИРІШИВ :

            Визнати за   ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року,

право власності на житловий будинок « А» з сінами «а», та ганком «а-1», житловою

площею 35,50 кв.м.  та  загальною площею 48,50 кв.м., а також господарські будівлі:

» Б,Г,Д» -  сараї , « В»- кухню ,« ПГ» - погріб, « в» - прибудову, № 1-4- споруди та  огорожу, розташовані  за адресою:  АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження  протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду                   Чигрина Л.Г.