Постанова

Іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 644/436/19

провадження № 61-6321св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - Харківська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Юрія Володимировича на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка є двоюрідною тіткою ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові. Ці обставини підтверджуються тим, що позивач, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », її батько - ОСОБА_6 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Майкопі та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками ОСОБА_6 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; її рідна тітка по батькові (рідна сестра батька) - ОСОБА_6 - народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Її батьками відповідно були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . На момент своєї смерті ОСОБА_6 перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 та мала прізвище ОСОБА_10 ; ОСОБА_6 перебувала у трьох шлюбах: від першого шлюбу з ОСОБА_11 вона мала доньку - ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 та померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . На час своєї смерті ОСОБА_12 мала прізвище ОСОБА_13 за другим своїм шлюбом з ОСОБА_14 ; ОСОБА_12 від першого шлюбу з ОСОБА_15 мала сина - ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином, ОСОБА_4 є двоюрідним племінником позивача.

На момент своєї смерті ОСОБА_9 проживав, був зареєстрований та володів на праві приватної власності Ѕ частиною квартири АДРЕСА_1 . У цій же квартирі проживав, був зареєстрований та володів Ѕ часткою квартири ОСОБА_4 .

ОСОБА_9 06 вересня 2005 року залишив заповіт, за яким все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, заповів ОСОБА_4 .

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , а його спадкоємець - ОСОБА_4 помер менш як за два місяці після цього - ІНФОРМАЦІЯ_14

Після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_3 у 4-й Харківській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу за № у реєстрі 58890018. ОСОБА_3 не перебувала у родинному зв`язку з покійним ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вона була змушена звернутися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Рішенням Орджонікідзевського райсуду м. Харкова від 11 квітня 2017 року по справі № 644/7021/16-ц позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені, однак рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03 липня 2017 року рішення районного суду було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Після цього ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про встановлення факту її постійного проживання з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та визнання її спадкоємцем ОСОБА_4 за законом. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2018 року по справі № 644/3386/18 ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні її позовних вимог.

Позивачка зазначає, що знала про існування своїх родинних зв`язків з ОСОБА_4 , підтримувала з ним контакт. В останнє вони спілкувалися взимку 2016 року, коли ОСОБА_4 повідомив їй про смерть ОСОБА_9 . Після цього ОСОБА_4 перестав їй телефонувати, сам він на її телефонні дзвінки не відповідав. Позивачка вирішила, що його мобілізували до лав Збройних Сил України через військові дії на Донбасі, а тому він не може з нею спілкуватись.

На початку 2019 року вона дізналася про смерть ОСОБА_4 , після чого звернулася до 4-ї Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідного племінника ОСОБА_4 . Вона не подала заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України (тобто пропустила строк для прийняття спадщини) через поважну причину, а саме тому, що дізналася про смерть свого двоюрідного племінника лише через 2 роки після його смерті. Отримати цю інформацію раніше не мала змоги, оскільки проживає у РФ, є інвалідом 2-ї групи та прикута до інвалідного візка, а повідомлень про смерть двоюрідного племінника від ОСОБА_3 не отримувала. Інших родичів чи знайомих у м. Харкові не має.

З урахуванням викладених обставин просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року залучено до участі по справі у якості правонаступника позивача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , її спадкоємицю - ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 , яка є правонаступником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог.

Не погодившись з таким рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_16 та Харківська міська рада подали апеляційні скарги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_16 та Харківської міської ради задоволено.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2019 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_3 не є спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 , а тому позов пред`явлено до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справі повинна бути Харківська міська рада.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У квітні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Ю. В. засобами поштового зв`язку надійшлакасаційна скарга на постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представник позивача просить суд оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

15 червня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від Харківської міської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Ю. В., в якому третя особа просить суд касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

25 травня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується відомостями з реєстру права власності на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_11 помер ОСОБА_9 , який залишив заповіт від 06 вересня 2005 року, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно на знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що буде йому належати на день смерті він заповідав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується копією заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21 березня 2016 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У частині першій статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб`єктивні права, свободи чи інтереси.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Апеляційний суд встановив, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Харківської міської ради про встановлення факту постійного проживання, визнання спадкоємцем за законом відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_3 не доведено ті обставини, що вона з останнім власником квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно проживала однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Установивши відсутність підстав у ОСОБА_3 щодо набуття нею права на спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , як спадкоємця четвертої черги за законом, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому слід ураховувати, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У даному випадку належним відповідачем у справі є Харківська міська рада.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_3 є особою, яка належним чином прийняла спадщину, є безпідставними, оскільки остання не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 .

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява № 4904/04, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувана постанова ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Санькова Юрія Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев