Справа  № 2-58/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 квітня 2010 року                              

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.

при секретарі Тітовій О.Б.,

за  участю  позивача, представника позивача, представника відповідачів,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, треті особи – Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова, Перша Чернігівська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в :

у червні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, які є спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4  та просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 відносно її дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи свої вимоги тим, що вона з жовтня 2004 року знаходилась у фактично шлюбних відносинах з ОСОБА_4, у 2007 році в них народилася дочка ОСОБА_6, яку ОСОБА_4 визнавав за свою дитину, утримував та займався її вихованням.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_4 не проживав та спільного господарства з позивачем не вів, проживав у м. Чернігові зі своєю колишньою дружиною, доказів про те, що він є батьком дитини позивача немає.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Суд знаходить можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та представників третіх осіб.

 Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд  прийшов до наступного висновку.        

      В судовому  засіданні  встановлено, що  23.08.2007 року у позивача народилася дочка - ОСОБА_5, запис про батька дитини вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України – за прізвищем матері, а  ім’я та по батькові батька записано за її вказівкою. При цьому, суд враховує той факт, що позивачем такі дані зазначені не за ім’ям та по батькові саме ОСОБА_4

    ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4 у м. Москва, Росія, його спадкоємцями є відповідачі по справі – мати ОСОБА_3 та брат ОСОБА_2

    30.12.2009 року ухвалою суду по справі було призначено судово – генетичну експертизу, на розгляд експертизи поставлені запитання про те, чи є біологічна спорідненість другого ступеню між відповідачем ОСОБА_3 та малолітньою ОСОБА_5, але від експертної установи до суду матеріали справи повернулися з повідомленням про те, що в даному випадку проведення експертизи суперечного батьківства можливо лише за наявністю зразків біологічного матеріалу батьків та дитини, вирішити питання біологічного батьківства померлого ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_5 шляхом дослідження її зразка крові та зразка крові ОСОБА_3 неможливо, рівно як і встановити їх біологічну спорідненість. У зв’язку із зазначеним повідомленням, судом на адресу сторін 16.02.2010 року було направлено листа з проханням надати суду зразки біологічного матеріалу померлого ОСОБА_4 за наявності таких. Сторони не надали суду необхідних матеріалів для можливості проведення судово – генетичної експертизи, висновок якої у сучасних умовах є основним доказом батьківства.

    Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно ч. 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач на підтвердження своїх вимог посилається на показання свідків, переписку з братом померлого ОСОБА_4 у мережі Інтернет, на дані з дитячої поліклініки № 1 м. Чернігова про те, що у медичній карті ОСОБА_5 зі слів матері батьком зазначений ОСОБА_4, а також на  свідоцтво про хрещення, в якому її дитина названа як ОСОБА_7, а також на фотографії з ОСОБА_4, нею та її дочкою. Інших доказів позивачем суду не надано.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили суду, що позивачка та ОСОБА_4 спільно проживали декілька років, ОСОБА_4 матеріально утримував позивачку та її дитину, визнавав своє батьківство.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_4 проживав у м. Чернігові зі своєю колишньою дружиною, не заперечував факту, що він також зустрічався з позивачкою, але одружитися з нею наміру не мав, про своє батьківство щодо її дитини нічого не повідомляв.   Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що він є братом померлого ОСОБА_4, який проживав зі своєю колишньою дружиною та не мав подружніх стосунків з позивачем, а також нічого не говорив йому про своє батьківство.

    Відповідно до ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи те, що під час розгляду справи не встановлено кровного споріднення між померлим ОСОБА_4 та дитиною позивача, за відсутністю доказів, які б підтверджували ведення позивачкою спільного господарства з ОСОБА_4, їх спільне виховання та утримання дитини, а також доказів, що б достовірно підтверджували визнання померлим свого батьківства за життя, не беручи до уваги показання свідків з боку позивача та інших доказів, наданих на підтвердження її вимог, оскільки такі суд розцінює як припущення батьківства ОСОБА_4 відносно малолітньої ОСОБА_5, позовні вимоги про встановлення факту батьківства задоволенню не підлягають.

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209,  212, 213, 215  ЦПК України,  ст. 128, 130 СК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене  до Чернігівського апеляційного суду.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів  після  подання заяви  про апеляційне оскарження.

 Суддя