Справа  № 2-434/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року                              

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.

при секретарі Тітовій О.Б.,

за  участю  сторін, представників сторін,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в :

23.09.2009 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та поділ майна, набутого під час шлюбу. В обґрунтування позову зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстровано   27.11.2007 року, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Подружнє життя не склалося, вони припинили шлюбні відносини з вересня 2009 року, з цього часу спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу є недоцільним.  У період шлюбу подружжям був придбаний автомобіль AUDI A6, який відповідач без її згоди продав у 2008 році, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь ? частину вартості даного майна, що на даний час складає 50 000 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні.   

Відповідач та його представник в судовому засіданні  позов визнали частково, проти розірвання шлюбу не заперечували та підтвердили той факт, що подружні стосунки та ведення спільного господарства подружжя припинило з вересня 2009 року, проти поділу майна заперечували, посилаючись на те, що спірний автомобіль AUDI A6 відповідачем було придбано у серпні 2008 року після продажу його власного автомобілю, що належав йому до шлюбу та взяття кредиту в розмірі 8 000 доларів США у ОСОБА_3 У 2008 році спірний автомобіль було продано через товарну біржу за згодою позивачки за 12 000 доларів США, з яких 8 000 доларів США було повернуто ОСОБА_3, а 4 000 доларів США, що залишилися, було витрачено на потреби сім’ї.  

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили пояснення відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з   27.11.2007  року. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Сторонами не оспорюється, що вони  проживають окремо з вересня 2009 року, з цього часу припинили шлюбні відносини та ведуть окреме господарство і подальше збереження шлюбу не відповідає їх інтересам. Примирення між сторонами не можливе. Зазначені обставини в сукупності є підставою для розірвання шлюбу.  

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частина перша статті 65 СК України передбачає, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Частина друга зазначеної статті передбачає, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Таким чином, у частині другій статті 65 СК сформульована правова презумпція, відповідно до якої вважається, що один з подружжя, укладаючи договір щодо спільного майна, діє зі згоди другого з подружжя. Наявність такої згоди може бути оспорена дружиною чи чоловіком щодо договорів, які виходять за межі дрібного побутового договору.

    Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір. Згідно ч. 4 статті 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи те, що під час розгляду справи встановлено, що спірний автомобіль AUDI A6 було відчужено під час, коли сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, вели спільне господарство та підтримували шлюбні відносини, за відсутністю вимог про визнання угоди купівлі – продажу недійсною як такої, що укладена без згоди другого з подружжя, за недоведеністю позивачем відчуження спірного майна відповідачем на власний розсуд проти її волі і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби, позовні вимоги про стягнення з відповідача ? частини вартості проданого автомобіля в сумі 50 000 грн. задоволенню не підлягають.

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 208 - 209, 292, 294  ЦПК України,  ст. 63, 65, 105 п. 3, 110 - 112 СК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 27.11.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, Україна, актовий запис № 2911.

Під час реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 34 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене  до  Апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів  після  подання заяви  про апеляційне оскарження.

        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

 Суддя