Справа №:755/12100/20

Провадження №: 2/755/5147/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві заяву позивачів про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Наталія Петрівна, Київський державний нотаріальний архів, про визнання договору довічного утримання недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

у с т а н о в и л а:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Наталія Петрівна, Київський державний нотаріальний архів, про визнання договору довічного утримання недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

28.10.2020 року до суду надійшла заява позивачів про забезпечення позову, у якій позивачі просять вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви мотивовано тим, що предметом позовної заяви є визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним і скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень. 04.04.2018 року за відповідачем було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 і відповідач може в будь-який час здійснити самовільне її відчуження. 09.07.2020 року на електронному ресурсі в мережі інтернет з`явилась об`ява про продаж квартири АДРЕСА_1 . Отже відповідач має намір відчужити квартиру, тому невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (істотно ускладнити виконання рішення суду по справі). Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачів від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачів, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негативні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачам. Позивачі вказують, що у них відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення, оскільки з огляду на обставини справи не вбачається можливість збитків відповідача та підстав для зустрічного забезпечення.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатків до неї та матеріали справи, приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За змістом позовних вимог позивачі просять суд: визнати недійсним договір довічного утримання (догляду) від 04.04.2018 року, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо квартири АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію прав власності та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

За змістом наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 07.07.2020 року, 04.04.2018 року квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві приватної власності за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання від 04.04.2018 року (реєстровий номер 116).

Оскільки предметом спору є визнання недійсним договору з відчуження квартири та скасування державної реєстрації права власності на цю квартиру за відповідачем, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є саме тим заходом, який є співмірним із позовними вимогами та унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення або частково задоволення позову, і забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивачів дійсно порушеними.

Накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить неможливість його відчуження/обтяження, що сприятиме можливості розгляду справи у розумні строки, та у разі задоволення або часткового задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду та ефективний захист прав позивачів, оскільки за умови зміни власника або застосування обтяження відповідне утруднить виконання рішення суду та породить необхідність подальших звернень позивачів до суду за захистом своїх прав, отже в такому випадку захист порушених прав не буде ефективним (у разі якщо судом буде встановлено порушення прави позивачів та необхідність їх захисту).

Ураховуючи положення ст. 154 ЦПК України судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, які реальні та конкретні збитки можуть бути нанесені відповідачу забезпеченням позову та який їх розмір.

Відповідач може понести витрати на сплату судового збору у разі оскарження ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку, однак такі витрати відносяться до судових і підлягають розподілу при вирішенні спору по суті у кінцевому рішенні суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

Заяву позивачів про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Довбах Наталія Петрівна, Київський державний нотаріальний архів, про визнання договору довічного утримання недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Накласти арешт на належну ОСОБА_3 , на підставі договору довічного утримання від 04.04.2018 року посвідченого приватним нотаріусом КМНО Довбах Н.П. (реєстровий №116), квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складено 29.10.2020 року.

Стягувач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Стягувач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя -