ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/4940/18 пров. № А/857/9869/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Сеника Р.П., Шевчук С.М.,

за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,

позивач: не з`явився,

відповідач: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року з питань перегляду судового рішення за виключними обставинами у справі №1340/4940/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Кедик М.В.,

час ухвалення рішення – 13 год. 00 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 19.05.2020,-

                                                         В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №1340/4940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 та постановити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: визнати неправомірними дії ГУПФ України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії за вислугу років відповідно до довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738 виданої у зв`язку із звільненням та виходом на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорських посадах перед звільненням, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення), з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку та зобов`язати ГУПФ України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738, виданої у зв`язку із звільненням та виходом на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорських посадах перед звільненням, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення), з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку.

Заява обґрунтована тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». З огляду на рішення Конституційного Суду України заявник вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 має бути переглянуте за виключними обставинами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі №1340/4940/18 залишено в силі.

Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, його оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року та постановити нове рішення по справі, яким задовольнити її заяву про перегляд за виключними обставинами.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги управління зазначає, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року визнано неконституційними положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України та встановлено, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції. Вважає, що суд при вирішенні його справи застосував у спірних правовідносинах положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», яке в подальшому визнане неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, а тому в даному випадку є підстави для перегляду вказаної постанови апеляційного суду за виключними обставинами.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити повністю. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. У жовтні 2004 року їй призначена пенсія відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із максимального розміру 90 % від його місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Прокуратура Львівської області 30.03.2018 надала ОСОБА_1 довідку № 18/738 про заробітну плату у зв`язку із звільненням з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Львівської області за власним бажанням.

18.04.2018 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки від 30.03.2018 №18/738.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) листом від 24.04.2018 №1018/03.11-36 повідомило позивача, що їй відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» по заяві від 18.04.2018 на підставі довідки про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738, оскільки відсутні правові підстави. Відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», яка діє з 11.10.2017 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зазначив, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України нормативно правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не прийнято, а тому підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу немає. Роз`яснено про право звернення до суду.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року у справі №1340/4940/18, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України та його територіальних органів і покладати на нього обов`язки, не передбачені законодавством.

Приймаючи рішення у цій справі за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалення Конституційним Судом України рішення, яке покладено в основу заяви, як підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами, не є правовою підставою для його скасування, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин у справі, що переглядається, частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014  № 1697VII була чинною, а Рішення №7-р(ІІ)/2019 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. У свою чергу поширення дії вказаного Рішення на правовідносини, що виникли після ухвалення цього Рішення (після 13.12.2019) також є помилковим, оскільки такі правовідносини не були предметом дослідження судом під час ухвалення рішення по суті спору.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним рішенням Конституційний Суд України встановив наступний порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Водночас статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 13 грудня 2019 року, а відтак з цієї дати прокурори мають право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Необхідно зазначити, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому не наділений повноваженнями не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.

Верховний Суд в постанові від 17.12.2019 року у справі № 808/2492/18, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, зазначив, що наявність рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки під час розв`язання спору. На час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення рішення судом закон був чинним та підлягав застосуванню.

В постанові від 25.07.2019 року у справі № 804/3790/17 Верховний Суд відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, висловив правову позицію про те, що рішення Конституційного Суду України на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

В підсумку з врахуванням зазначених правових позицій Верховного Суду слід вказати, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві.

Поряд з цим, продовження існування стану порушення прав, свобод чи інтересів позивача й після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019          №7-р(ІІ)/2019 може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту, однак такі обставини в жодному разі не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами, оскільки на момент ухвалення судових рішень норма закону, згодом визнана неконституційною, була чинною.

Враховуючи те, що Конституційний Суд України визначив, що частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та не встановив ретроспективну дію рішення від 13 грудня 2019 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 312, 316, 321, 325, 328, 329, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                 П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року з питань перегляду судового рішення за виключними обставинами у справі № 1340/4940/18 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді Р. П. Сеник

С. М. Шевчук

Повне судове рішення складено 30.10.2020 року